“Свіжі” ракети, якими Росія обстрілює Україну: звідки там беруться дефіцитні мікрочипи

На уламках крилатих ракет Х-101, які Росія запустила по Україні 2 січня цього року, можна знайти компоненти західних брендів. Відносно вцілілі фрагменти цих стратегічних ракет можуть розповісти чимало. Й про те, як Росія обходить санкції, і про те, як адаптується до них та накопичує зброю.

Українські військові, які досліджують ці фрагменти, виявляють, приміром, іноземні мікрочипи подвійного призначення. Деякі можуть походити зі старих, довоєнних запасів РФ. Деякі, ймовірно, потрапили до цієї країни вже під час широкомасштабного вторгнення в обхід експортних обмежень.

Нижче можна побачити, як відрізняються між собою плати з бортових комп’ютерів усе тієї ж Х-101. Одну знайшли в 2022-му, а іншу – в 2023-му. Аналізуючи їх, українські військові відзначили погіршення якості чіпів та якості друку цих плат.

Втім, хай і з труднощами, але масове виробництво стратегічних та інших типів ракет у Росії триває. За даними ГУР Міноборони, станом на січень 2024 року РФ може випускати 115-130 стратегічних ракет та 100-115 ракет оперативно-тактичного класу на місяць. Щонайменше 30% ракет вони зберігають у стратегічному резерві.

За майже два роки війни РФ адаптувалася до багатьох обмежень і навчилася обходити санкції.

Аналоги, копії, замінники

Виробництво електроніки можна порівняти за складністю технологій з освоєнням космосу. Росія не має власного конвеєрного виробництва сучасних мікрочипів. Тож зможе далі виробляти й накопичувати такі ракети та інші типи озброєнь лише у разі, якщо матиме доступ до іноземної електроніки.

Крім того, РФ пробує замінити власними аналогами чи скопіювати ключові компоненти бортових комп’ютерів своїх стратегічних крилатих ракет. Саме вони управляють виконанням польотного завдання.

У Центрі досліджень трофейного та перспективного озброєння та військової техніки Генштабу ЗСУ аналізували бортові комп’ютери російських ракет, які РФ випускала по Україні в 2022-2024 роках. Там відзначають технологічні зміни, що відбулися за цей час.

“Росія намагається замінити центральні процесори та ПЛІС-матриці, два найважливіших компоненти, що забезпечують високу швидкість обчислень. Вони замінюють їх або на свої технології, або пробують скопіювати іноземні зразки. Але вони не можуть досягти такої ж якості. Це їхня найбільша проблема”, – пояснює капітан Андрій Рудик, представник центру.

Ракети та санкції
Підпис до фото,Ця батарея американської компанії Vicor потрапив до РФ у період між жовтнем 2022-го та січнем-березнем 2023-го, кажуть військові

Він показує ВВС частину такого комп’ютера з ракети Х-101, яку українська ППО збила 2 січня 2024 року.

“В бортовому комп’ютері цієї ракети є імпортні елементи живлення, вироблені восени 2022 року. Ми констатуємо, що якимось чином вони дісталися до РФ уже після того, як почав діяти санкційний режим”, – каже Андрій Рудик.

Завдяки маркуванням можна розгледіти, що елементи живлення виробила американська компанія Vicor у вересні 2022 року. Ракету зібрали у першому кварталі 2023 року. Запустили по Україні 2 січня 2024 року. В цей день українська ППО збила 59 стратегічних крилатих ракет повітряного базування з лінійки Х-101/Х-555/Х-55. Загалом по Україні тоді випустили 99 ракет різних типів.

Х-55 – це стара радянська версія таких ракет. Х-555 – це їхня модернізована версія, а Х-101 уже була розроблена та запущена в масове виробництво після розпаду СРСР.

29 грудня 2023 року під час наймасованішого обстрілу України від початку російського вторгнення РФ запустила близько 90 ракет з цієї лінійки. Загалом українські військові зафіксували тоді 158 ракет і баражуючих боєприпасів РФ в українському повітряному просторі.

У відкритій базі даних іноземних компонентів у російській зброї НАЗК можна знайти 30 різних деталей до такого класу ракети, які виробляють іноземні компанії і які знайшли під час війни в Україні. Серед виробників – американські бренди Intel, Analog Devices, Texas Instruments, AMD, Zilog.

Військові відзначають, що на нинішньому етапі війни час між виробництвом такої ракети та її запуском скорочується.

“Те, що РФ використовує ракети одразу з конвеєра, може свідчити про їхній дефіцит. І також про те, що вони їх випробовують в умовах бойових дій. Такою є світова практика – зброю краще тестувати на війні, а не на полігоні”, – пояснює Андрій Рудик.

Дефіцит ракет – це все ж таки наслідок санкцій.

Невдачі санкційних обмежень

Українські військові, урядовці та експерти визнають, що санкції однозначно мають ефект. Через їхню дію РФ в будь-якому разі виробляє та накопичує менше ракет, ніж до повномасштабного вторгнення.

Якби не було санкцій, то її доступ до компонентів крилатих ракет був би значно ширшим та легшим. Відповідно, ракет виробляли б більше.

Але Україні та її партнерам сьогодні важливо розібратися, як можна обмежити здатність російського ВПК до адаптації в цих умовах.

Іноді, коли представники країн виробників електроніки бачать перед собою дані про свої компоненти в російських ракетах, засобах РЕБ чи військових літаках, це викликає в них розчарування. Так ВВС розповідають ті, хто був присутній на таких зустрічах за зачиненими дверима.

Країна може підтримати всі санкційні пакети ЄС та США. Може посилити експортний митний контроль за переміщенням військових товарів та товарів подвійного призначення.

І після цього всього побачити свої мікрочипи, мікропроцесори чи елементи живлення в російській ракеті, якою обстріляли Україну на другому році війни. Й також побачити себе в топі списку країн, звідки Росія через посередників отримує ті компоненти, без яких сучасна крилата ракета не полетить.

95% іноземних компонентів у російській зброї, яку та використала проти України, вироблені компаніями з країн-партнерів України. Всі вони запровадили санкції проти РФ.

72% цих компонентів виробили американські фірми. Такі дані в своєму спільному дослідженні наводять Київська школа економіки та міжнародна робоча група щодо санкцій Єрмака-Макфола.

Підпис до фото,У Китаї є як власне виробництво електроніки, так і представництва американських гігантів. Вони продають частину своєї продукції китайському бізнесу, що співпрацює з РФ

При цьому імпорт військових компонентів до Росії, за даними авторів, скоротився після лютого 2022-го приблизно на 10 %. А ось імпорт товарів подвійного призначення впав відтоді приблизно на третину. Приміром, саме чипи подвійного призначення російський ВПК використовує для виробництва крилатих ракет Х-101 відтоді, як опинився під санкціями.

У цьому дослідженні наводиться список країн, в яких зареєстровані компанії-виробники електроніки та інших компонентів озброєнь. Саме тих, які Росія досі використовує. Й головне – які знайшли в зоні бойових дій чи в містах і селах України після російських ракетно-дронових атак.

При цьому, крім Китаю, що не підтримує санкції проти РФ, усі інші країни не здійснюють експорту військових товарів чи товарів подвійного призначення до країни, яку і політично, і юридично вони визнали агресором.

Ці країни можна побачити на діаграмі з дослідження Київської школи економіки, що спирається на дані НАЗК. Її фахівці задокументували майже 2800 іноземних компонентів російської зброї.

Ракети та санкції

Формально виробники не несуть відповідальність за те, що відбувається з їхніми технологіями та товарами в третіх, четвертих країнах, як пояснює голова аналітичного центру StateWatch Гліб Канєвський.

Хоча вони можуть прописати заборону на реекспорт своєї продукції до РФ у договорі про її передачу, поставки та продаж.

Отож, як саме Росії вдається обходити санкції?

Гроші й посередники: умови для обходу санкцій

Глобально іноземні комплектуючі опиняються в російських ракетах через дві основні причини.

По-перше, після двох років війни проти України та дії санкцій у Росії все ще є достатньо коштів для того, щоб платити й за дорогу іноземну електроніку, й за обхід обмежень. Робить вона це за рахунок доходів від торгівлі газом, нафтою, нафтопродуктами та іншими природними ресурсами.

За оцінками Гліба Канєвського, нині Росії доводиться платити на 15-20% більше, ніж раніше, щоб отримати підсанкційні товари для свого ВПК.

Цими основними інструментами є постачання до Росії електроніки через “треті країни” за допомогою посередницьких фірм-прокладок. І це друга причина того, чому Росія далі спроможна виробляти на конвеєрі й Х-101, і сотні інших різновидів військово-промислової номенклатури.

Ці “треті країни” можуть стояти осторонь від санкцій Росії та далі вільно з нею торгувати, як це робить Китай. Саме через нього нині йде до 80% російського непрямого імпорту комплектуючих до ракет та іншої зброї, як вказано в аналізі Київської школи економіки. У 2022-му експорт з Китаю до Росії зріс на майже 13 %, порівняно з 2021 роком.

“Ми бачимо, як зросла частка Китаю в імпорті до Росії компонентів, вироблених в інших країнах”, – відзначає Олена Трегуб, виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії (НАКО), що досліджує, як Росія імпортує компоненти для озброєнь в обхід санкцій. Електроніка була на другому місці за вартістю з-поміж усіх видів імпортних товарів з Китаю.

.

Але “треті країни” можуть і підтримувати санкції, принаймні офіційно. Так, до цієї когорти відносять Казахстан. “Казахстан однозначно заявив, що наслідуватиме санкції і має контакти з відповідними організаціями щодо дотримання санкційного режиму”, – заявив його президент під час свого візиту до Німеччини у вересні 2023-го.

Експорт машин, обладнання, різних приладів з Казахстану до РФ з січня по листопад 2023 року був на 20% вищим, ніж в цей же період у 2022-му. З таких побутових та промислових товарів РФ може отримати дорогоцінні мікрочипи подвійного призначення для своїх ракет.

У Казахстані нещодавно запровадили онлайн-систему відстежування експорту до РФ. Про її ефективність говорити ще зарано.

В сусідньому Киргизстані показник експорту до РФ у перший рік війни зріс на 170%. У Туреччині, що вважається “теплою гаванню” для російського бізнесу, експорт до Росії в 2022-му зріс на 60%, порівняно з попереднім роком.

США та ЄС могли б задіювати свої дипломатичні ресурси, щоб переконувати ці країни протидіяли реекспорту компонентів для зброї в РФ.

Окремою проблемою є те, що країни з-поза ЄС, приєднуючись до його пакетів санкцій, проводять власні перевірки кожної підсанкційної компанії та фізособи. Це займає багато місяців й дає Росії більше часу на адаптацію до обмежень.

Що в такому разі ще можна зробити? Адже відмовитися повністю від експорту російських вуглеводнів країни санкційної коаліції не готові. Крім того, фірми-прокладки, фірми-одноденки далі з’являються, мов гриби після дощу, в тих країнах, що не підтримали санкції проти Росії та ведуть бізнес з російськими партнерами.

У цій ситуації є сенс вимагати від світових виробників електроніки ретельніших перевірок ще на етапі укладення договорів про поставки та продаж своїх товарів, вважає Олена Трегуб. Іншими словами, вони мали б краще перевіряти, з ким саме мають справу й чи не опиниться їхній процесор у підсумку не в китайському комп’ютері, а в російській ракеті Х-101.

“Я свідчила в Конгресі США про випадок швейцарського виробника чипів високого рівня, який торгував із китайською фірмою, заснованою російським бізнесменом після 2014 року. Компанія з Швейцарії відповіла нам у листуванні, що там не вбачали проблеми в такій співпраці й що мали справу з російським бізнесменом, який веде бізнес у Китаї”, – розповідає Олена Трегуб.

Вторинні санкції: неможливе стало можливим

Інший механізм посилення контролю за торгівлею в інтересах ВПК РФ – це вторинні санкції щодо банків, які обслуговують сумнівні трансакції.

Наприкінці 2023 року американський президент Джо Байден видав указ, згідно з яким США зможуть накладати санкції на іноземні фінустанови, по суті, за сприяння імпорту до РФ компонентів для зброї.

Ракети та санкції
Підпис до фото,Кияни розчищають завали навколо житлового будинку в Солом’янському районі столиці, який зруйнувала російська ракета, 2 січня 2024 року

У цьому указі банкам рекомендують не працювати з фірмами, що часто змінюють своїх кінцевих клієнтів та не надають прозорої інформації про бізнес-партнерів.

Звісно, турецькі чи китайські фінустанови можуть цього й не робити, але за співпрацю з російськими імпортерами чи фірмами-прокладками відтепер США можуть накласти на них санкції. Це і є так звані вторинні обмеження, що накладаються на тих, хто надає послуги компаніям-порушникам основних санкцій.

Отож, попри всі труднощі, демократичний світ іде далі в питанні контролю експорту до РФ. У середині 2023-му році ВВС була присутня на зустрічі британських експертів з санкцій, де про такі вторинні обмеження говорили лише як про гіпотетичну перспективу.

Але вже через пів року США таки ухвалили правила та створили передумови для їхнього запровадження. Хоч були побоювання, що це обмежить свободу в міжнародній торгівлі.

Ефективні вторинні санкції можуть далі звузити вибір обхідних шляхів для поставок заборонених компонентів до Росії й змусити платити за них ще вищу ціну.

І якщо ЄС криміналізує обхід санкцій у 2024-му, як він це обіцяв, та висуне схожі вимоги до іноземних банків, – це буде ще один крок уперед. Сумарно ці заходи та зусилля мають уповільнювати швидкість накопичення озброєнь у РФ та зменшити масштаб виробництва.

Жанна Безп’ятчук

ВВС Україна

Поделиться:

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх