Губернатор Флориди і головний конкурент Дональда Трампа серед республіканців Рон Десантіс заявив у неділю, що він виходить із президентських перегонів та підтримує Трампа. Відтак головною і єдиною суперницею Трампа від республіканців стала ексгубернаторка Південної Кароліни Ніккі Гейлі.
Що пішло не так у кампанії Десантіса і чи є шанси на перемогу у Гейлі, яка називає підтримку Києва важливим інтересом Америки і заявляє, що Штати мають надавати Україні більше зброї?
Що сталося з Десантісом
Ще у травні 2023 року Рон Десантіс випромінював упевненість у своїх силах, обіцяючи своїм прихильникам “повернення великої Америки”. Але у неділю він припинив боротьбу за висування у президенти США від республіканців.
Людина, яку називали “Трамп 2.0” та “Трамп без зайвого багажу”, вибула з перегонів через сім місяців після їх початку.
Почати можна з того, що, як багато хто вважає у США, Десантіс має проблеми з харизмою – її, м’яко кажучи, не вистачає, та його спілкування з виборцями не завжди виходить гладким і невимушеним.
Крім того, саму виборчу кампанію він побудував не найкращим чином, як тактично, так і стратегічно.
Але все ж таки головною причиною поразки став його основний суперник – Дональд Трамп. Він виявився Десантісу просто не під силу, вважає один із республіканських політтехнологів Метью Бартлет.
“Трамп залишається уособленням політичної самосвідомості, і навіть, можливо, особистої самосвідомості [республіканців] більшу частину останнього десятиліття”, – каже Бартлет.
Сьогодні, оглядаючись на перебіг виборчої кампанії Десантіса, багато експертів запитують, на що взагалі розраховував відносний новачок у світі великої американської політики.
Адже він кинув виклик людині, яка знає, що таке бути президентом, має практично необмежені фінансові ресурси, має відоме всій країні та світу ім’я та спирається на підтримку відданих виборців.
Проте рік тому, коли передвиборчі перегони в США вже розпочалися, все виглядало зовсім інакше.
На початку 2023 Десантіс виглядав реальною загрозою для Трампа.
Коли експрезидент оголосив про свій намір знову поборотися за Білий дім, Десантіса, якщо судити з опитувань громадської думки, підтримували 35% республіканських виборців – не набагато менше, ніж у його іменитого суперника.
Додатковим поштовхом послужило його впевнене переобрання губернатором Флориди у листопаді, тоді як Трампа багато хто звинувачував у непереконливих результатах, які республіканці показали на проміжних виборах.
Втім, як виявилося пізніше, це був пік передвиборчої кампанії Десантіса, і цей пік залишився у минулому.
Вже до травня, коли губернатор Флориди офіційно оголосив про свій намір брати участь у президентських перегонах під час інтерв’ю з Ілоном Маском (який супроводжувався безліччю технічних неполадок), його рейтинг серед республіканців опустився до 20%. За цей час підтримка Трампа перевищила 50%.
На думку експертів у галузі виборчої стратегії, Десантіс втратив цінний час, відклавши старт своєї передвиборчої кампанії.
А Трамп при цьому отримав не менш цінний шанс зміцнити свій імідж політичного аутсайдера – багато в чому завдяки тому, що газети рясніли новинами про його численні суди та проблеми із законом.
Можливо, Десантіс у душі і сподівався, що численні юридичні проблеми потягнуть Трампа на дно, але сам експрезидента ніколи за них не критикував – і навіть часто висловлювався в тому дусі, що до його суперника ставляться несправедливо. Сам Трамп постійно стверджує, що його переслідують із політичних мотивів.
Спочатку Десантіс навіть усіляко намагався не зачіпати Трампа, тоді як експрезидент ні в чому собі не відмовляв і часто називав суперника образливими прізвиськами, на кшталт “Рон-тефтелька” (meatball Ron – натяк на його невисокий зріст та італійське походження).
“Схожий на робота”
Після приходу у велику політику у 2015 році Трамп зумів знищити всіх своїх супротивників-республіканців. Але мало хто з них намагався боротися проти Трампа, займаючи ще більш праві позиції.
У своїй кампанії Десантіс зосередився в основному на культурних війнах, а не на економічних проблемах, які в першу чергу турбують виборців.
А роль поміркованішого кандидата від республіканців він залишив Нікі Гейлі – ексгубернаторці Південної Кароліни та колишній постійній представниці США в ООН.
Але коли Десантіс опинився в центрі уваги всієї країни, відразу, і в першу чергу на тлі масштабної особистості Трампа, оголилися його численні недоліки.
“Коли ви спостерігаєте, як Десантіс ходить по залі, складається враження, що він докладає зусиль, щоб опинитися у центрі уваги, – розповіла BBC фахівчиня зі зв’язків із громадськістю та експертка у галузі міміки та жестів Мері Сівієлло.
Ця незручність і знервованість стали насамперед помітні в Айові та Нью-Гемпширі, де політикам важливо, що називається, як слід показати свій товар обличчям.
“Він схожий на робота, такі не знаходять відгуку в серцях виборців”, – каже про Десантіса професор державного управління Дартмутського коледжу Шон Вествуд. – Хоча він зосередив на Айові майже всю свою увагу, він ледве зміг виграти у Ніккі Гейлі”.
Сам на сам із Трампом
Тепер сам на сам із Трампом виходить Ніккі Гейлі, яка довго очікувала на цей шанс.
“У якийсь момент у цій кампанії нас було 14, але тепер це офіційні перегони між мною та Дональдом Трампом!” – сказала вона невдовзі після того, як зʼявилася новина про Десантіса.
В аналітичних колах Гейлі вважали найімовірнішою заміною Трампа на виборах у разі, якщо його не допустять до балотування через суд. Це називають її найбільшим шансом, адже перемогти Трампа їй у праймеріз практично неможливо.
Важливим також є те, що до табору Гейлі стікається фінансова підтримка найбагатших донорів Америки, які раніше підтримували Трампа або Десантіса, як-от родини Кох. Вони ставлять саме на Гейлі.
Якщо кандидатуру політикині затвердять, Ніккі Гейлі стане першою жінкою, яка балотуватиметься на посаду президента США від республіканської партії.
Донька індійських емігрантів і красномовна дипломатка, вона вважається хижим яструбом партії.
Підтримку України Гейлі вважає важливим інтересом Америки й заявляє, що Штати мають надавати більше зброї – стільки, скільки Україні треба, щоби захиститися від російської агресії.
Ніккі Гейлі підрахувала: у грошовому еквіваленті це становитиме близько 3,5% річного військового бюджету США.
Утім, її протистояння з Трампом у змаганнях між штатами за обрання кандидата в президенти від Республіканської партії може закінчитися не зовсім так, як вона сподівалася.
Те, як порідшало поле з 14 кандидатів, здебільшого пішло на користь колишньому президенту США.
Спочатку Десантіс обійшов Гейлі за друге місце на партійних зборах в Айові, позбавивши її будь-якої значної переваги у Нью-Гемпширі, який голосує у вівторок.
Наступного дня після величезної перемоги Трампа в Айові інший конкурент на президентських виборах, Вівек Рамасвамі, знявся з перегонів і підтримав Трампа.
Тепер те саме зробив і Десантіс, хоча й з меншим запалом.
Багато опитувань громадської думки показують, що явна більшість виборців, які підтримували Десантіса, вважають Трампа наступним найкращим варіантом.
Теоретично стратегія Гейлі була правильною. Праймеріз Республіканської партії у Нью-Гемпширі відкриті для незалежних виборців, а також для членів партії, що дозволяє висловитися тим, кому не подобається консервативний популізм Трампа.
Штат також має високу кількість випускників коледжів серед свого населення, 37%, що є одним із найсильніших демографічних показників Гейлі.
За останні місяці її підтримка в штаті зросла, оскільки вона стала явною альтернативою для тих, хто не підтримує колишнього президента.
Немає сумнівів, що вона демонструє навички роботи з людьми, яких бракувало Десантісу. А за політикою та тоном її кампанію описують як повернення Республіканської партії часів до Трампа.
У її посланні більше компромісу, і вона здебільшого трималася осторонь політики невдоволення та теорій змови.
Однак не бути Трампом і мати більш помірковані погляди може бути недостатньо.
Якщо їй не вдасться перемогти його в Нью-Гемпширі, важко зрозуміти, де вона може перемогти. Їй це навряд вдасться навіть у своїй рідній Південній Кароліні, де колишній президент надзвичайно популярний і має підтримку республіканців майже всіх інших штатів.
Республіканці, які виступають проти Трампа, завжди вважали, що більшість у партії не хоче знову бачити його кандидатом, але його опоненти занадто розділені.
Якби вони могли об’єднатися за спиною одного кандидата, перемога була б близькою.
У вівторок у Нью-Гемпширі цю теорію нарешті перевірять.
