Дірки в законах про боротьбу з відмиванням грошей, проста натуралізація, слабке кримінальне переслідування – Туреччина все більш приваблива для міжнародної злочинності. Новий глава МВС оголосив їй війну.
Влада Туреччини оголосила війну міжнародним злочинним організаціям, які вподобали цю країну, користуючись прогалинами в законодавстві про відмивання грошей, легкою процедурою натуралізації та недостатньою активністю правоохоронних органів.
Арешти наркодилерів, лихварів, торговців людьми і злодіїв
“Мої дорогі співгромадяни, сьогодні в Аланьї та Стамбулі ми спіймали трьох гангстерів, які перебувають у міжнародному розшуку, – повідомив міністр внутрішніх справ Туреччини Алі Єрлікая в соцмережах наприкінці грудня. – Неважливо, наскільки сильні ці банди і за яким ордером на арешт вони розшукуються, ми перекриємо їм повітря”.
Відтоді як Єрлікая вступив на посаду в червні 2023 року, не минає й дня без арештів великих злочинців. Серед них наркодилери, лихварі, торговці людьми, шахраї та злодії, а також ключові фігури міжнародних банд, які влаштувалися в Туреччині останніми роками.
Так сталося і нещодавно, коли було заарештовано Томаса Йозефа К., главу великої польської наркомережі, Даніеля Александера М., розшукуваного у зв’язку з виявленням у Німеччині партії кокаїну вагою в кілька тонн, і П. Цзінькінга, главу китайської шахрайської мережі, написав глава МВС Туреччини в X (раніше Twitter). Тільки наприкінці грудня він розповів про арешт трьох ватажків банд, які мали бельгійсько-британське, в’єтнамське та арабське походження.
Трохи більше місяця тому було оголошено, що турецькій поліції вдалося припинити діяльність усього керівництва глобального злочинного угруповання “Команчеро”. Серед заарештованих опинилися кілька її членів з Австралії та Нової Зеландії, які розшукувалися Інтерполом за міжнародними ордерами. Ерлікая запостив відеозаписи цих арештів.
Чому саме Туреччина?
Докази того, що міжнародні злочинні синдикати влаштувалися в Туреччині, накопичувалися вже давно. Однак до приходу Єрлікайї в МВС серйозних поліцейських розслідувань або навіть кримінальних звинувачень проти членів таких угруповань практично не було. Це пояснюється тим, що, як зазначали багато хто, колишній міністр внутрішніх справ Сулейман Сойлу сам мав тісні зв’язки з мафією.
У період його керівництва відомством із в’язниць були випущені ключові фігури турецького злочинного світу. У результаті, як зазначалося, країна перетворилася на притулок для міжнародних злочинців, особливо із Сербії, Албанії, Азербайджану, Росії та Чорногорії. У Туреччині ж вони ведуть і бандитські розбірки, як засвідчив випадок Йована Вукотича, наркобарона з балканського клану Скалярі, убитого в Стамбулі 8 вересня 2022 року. Слідство засвідчило, що місцеве мафіозне угруповання імовірно ліквідувало його за винагороду в 1,5 мільйона євро, а замовлення надійшло від конкуруючого клану Кавач.
Кавач і Скалярі – наркоклани з чорногорського портового міста Котор – вже близько десяти років ведуть справжню війну по всій Європі. За цей час у кривавих сутичках у кількох країнах загинуло близько 50 осіб. У відповідь на запит DW Федеральне відомство кримінальної поліції (BKA) у 2022 році заявило, що Туреччина вже давно стала притулком для кримінальних угруповань із Західних Балкан.
Під час рейдів турецька влада встановила, як такі групи творять свої безчинства – від Іспанії до Туреччини. Конфісковані фотографії та документи свідчать про викрадення, тортури і вбивства.
“Золоті паспорти” та їхні сумнівні власники
На думку експертів, є чотири основні причини, чому Туреччина останніми роками стала другою домівкою для багатьох злочинців. По-перше, занадто слабкі місцеві закони проти відмивання грошей. По-друге, турецький уряд майже щороку оголошує амністію для засуджених за економічні злочини. По-третє, безвізовий в’їзд із багатьох країн. І по-четверте, багаті люди можуть швидко стати громадянами Туреччини.
Той, хто інвестує тут 500 000 доларів або покладе їх на банківський рахунок на три роки, або ж купить нерухомість за 400 000 доларів, може подати заявку на отримання турецького паспорта. За словами Крістін Сурак з Лондонської школи економіки та політичних наук (LSE), яка опублікувала нещодавно книжку про ці так звані “золоті паспорти”, щороку понад 50 000 людей з усього світу натуралізуються в такий спосіб в інших країнах. І майже половина “золотих паспортів” видається Анкарою.
Керівники міжнародних злочинних спільнот також можуть отримати громадянство Туреччини, якщо вони відповідають звичайним вимогам щодо цього і на момент натуралізації Інтерполом не видано ордерів на їхній арешт.
Дірки в законодавстві
Фуркан Сезер, колишній голова відділу боротьби з економічними злочинами стамбульської поліції, спостерігає за ситуацією в цій сфері вже довгі роки. За його словами, багато злочинців спочатку подають заяву на натуралізацію в Туреччині, а потім ввозять у країну свої активи. Завдяки щорічній амністії, вказує Сезер, зробити це дуже просто. Вона дозволяє фізичним або юридичним особам повідомляти податковим органам про свої незареєстровані активи за кордоном або в Туреччині, частково не сплачуючи за них податок.
Це означає, що гроші, походження яких невідоме, потрапляють у легальний фінансовий обіг. Озан Бінгель, експерт з податкового права, критикує цю практику. “Злочинці зазвичай платять за відмивання грошей 15-20% від їхньої суми, – пояснює Бінгель. – Турецька влада, навпаки, пропонує їм це без комісійних”. І це, на його думку, відкриває двері та ворота в країну для криміналу.
Експерт також критикує брак у влади повноважень для боротьби з відмиванням грошей: “Якщо сьогодні хтось раптом з’явиться з мільйоном доларів, влада не має права запитати, звідки взялися ці гроші”. Уряд нині правлячої Партії справедливості та розвитку, нагадав Бінгель, ухвалив це положення як одну зі своїх перших ініціатив після приходу до влади 2002 року.
Існують також серйозні дірки в законодавстві, коли йдеться про криптоінвестиції, які, як вважає експерт, приваблюють до Туреччини багато міжнародних злочинних організацій. Порядок здійснення такого роду інвестицій, переконаний Озан Бінгель, має бути якомога швидше юридично прописаний.
Туреччина в сірому списку FAFT
У FAFT (Financial Action Task Force), міжурядовій організації, що займається виробленням світових стандартів у сфері протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму, також заявляють, що Анкарі необхідно вжити більш жорстких заходів щодо боротьби з відмиванням грошей. FAFT два роки тому внесла Туреччину до свого так званого “сірого списку”, відтоді вона перебуває під пильною увагою. Анкара має намір у червні, коли буде наступного разу оновлюватися список, домогтися свого виключення з нього, оскільки турецька економіка і так перебуває в жалюгідному стані.
Незвичайна політика президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана щодо зниження відсоткових ставок ввергла країну в глибоку економічну кризу. Курс турецької ліри вже кілька років безперервно падає, а інфляція продовжує зростати. Зовсім недавно вона досягла майже 61%. Втручання Ердогана в грошово-кредитну політику і судову систему, констатують аналітики, також відлякує іноземних інвесторів.
Але саме вони якраз потрібні зараз Туреччині. Новий міністр фінансів Мехмет Сімсек, який обійняв цю посаду після президентських і парламентських виборів у травні 2023 року, намагається залучити міжнародних інвесторів у країну. Міністр часто виступає з цією метою на різних міжнародних форумах, прагнучи домогтися довіри потенційних партнерів. Однак для відновлення довіри необхідні зримі результати. І це стосується не тільки Сімсека, а й глави МВС Єрлікая з його боротьбою з міжнародною організованою злочинністю.
Елмас Топджу | Алісан Улудаг
