Реформа митної служби України, що триває, та впровадження стандартів ЄС мають фундаментальне значення для подальшої європейської інтеграції країни, пише Владислав Суворов.
У перші дні 2024 року українська влада представила бачення майбутнього Державної митної служби країни як нового східного митного кордону для всього Європейського Союзу. Ця амбітна мета спрямована на зміцнення традиційного статусу України як країни-шлюзу між ЄС, Азією та Близьким Сходом. Вона стане важливим елементом ширшої інтеграції України до ЄС і відіграватиме ключову роль у поточній реформі митних органів країни.
Після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Державна митна служба України перейшла на військові рейки. Спочатку головними пріоритетами були збереження контролю над митною службою країни в умовах найбільшого вторгнення в Європі з часів Другої світової війни та забезпечення фізичної безпеки співробітників. Багатьох співробітників довелося евакуювати з прифронтових районів або регіонів, що перебувають під російською окупацією. Тим часом близько п’яти відсотків персоналу митної служби вступили до лав Збройних сил України.
Попри ці безпрецедентні виклики, митні служби в районах, що не постраждали від бойових дій, продовжували працювати з мінімальними перебоями. Персонал був передислокований у західні та південні регіони України для задоволення зростаючого попиту, а процедури оформлення були спрощені. Оскільки Росія заблокувала українські чорноморські порти, вантажі все частіше перевозилися до ЄС автомобільним та залізничним транспортом.
У відповідь на умови воєнного часу в Україні було запроваджено нові заходи, що дозволили обробляти митні декларації на гуманітарну допомогу в режимі онлайн. Також були зроблені кроки для спрощення імпорту товарів військового призначення, таких як радіостанції, біноклі, бронежилети та безпілотники. Співробітники митної служби продовжували працювати в чорноморських портах Одеської області, попри небезпеку, пов’язану з регулярними ракетними та безпілотними обстрілами з боку Росії.
Навіть з урахуванням цих коригувань митні надходження у 2022 році неминуче відображали ширшу шкоду, завдану українській економіці російським вторгненням, оскільки загальні надходження становили лише 56,9 відсотка від річного плану. Це призвело до різкого скорочення внесків Державної митної служби до державного бюджету, які впали на 32,7 відсотка, що більш-менш відповідало загальному падінню ВВП України протягом першого року вторгнення.
На тлі руйнувань, спричинених повномасштабним вторгненням Росії, Україна продовжує інвестувати в модернізацію митної інфраструктури, що має сприяти міжнародній торгівлі та покращити економічні перспективи країни. Протягом минулого року було завершено будівельні роботи на двох прикордонних переходах з Румунією. Україна також розширює проекти спільного контролю на кордоні з Молдовою, одночасно приводячи процедури у відповідність до європейських стандартів.
Ці ініціативи є частиною ширших євроінтеграційних зусиль Державної митної служби України. Україна була офіційно визнана країною-кандидатом на вступ до ЄС влітку 2022 року, а лідери ЄС підтвердили рішення розпочати переговори про членство в грудні 2023 року. Реформа митної служби стане невід’ємною частиною подальшої інтеграції України до найбагатшого торговельного блоку світу.
У рамках процесу оцінки, що передував нещодавньому рішенню щодо переговорів про членство в ЄС, Європейська комісія позитивно оцінила прогрес у реформуванні митної справи в Україні на сьогоднішній день. Митний кодекс України наразі значною мірою відповідає Митному кодексу Європейського Союзу, в тому числі в таких ключових сферах, як транзит, гарантії та права інтелектуальної власності.
Під час воєнного часу Україна ратифікувала Конвенцію про процедуру спільного транзиту, що стало вирішальним кроком на шляху до членства в ЄС. Країна також запустила національний вузол Спільної комунікаційної мережі Європи, підключений до Нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS), а також до Об’єднаної телекомунікаційної мережі країн-членів ЄС в рамках Європейської транзитної системи.
Ухвалення нового Митного кодексу України, повністю узгодженого з Митним кодексом ЄС, має на меті прискорити торгівлю шляхом запровадження митних спрощень і водночас створити надійний захист від контрабанди. Впровадження нового Митного кодексу посилить правоохоронну роль Державної митної служби та поглибить співпрацю з європейськими колегами.
Реформування митної служби України та впровадження стандартів ЄС мають фундаментальне значення для подальшої європейської інтеграції країни. Ці паралельні процеси також зміцнять авторитет України як природного митного партнера на східному кордоні ЄС. У міру того, як Україна просуватиметься до членства в Європейському Союзі в найближчі роки, країна матиме все більше можливостей використовувати своє географічне розташування і відігравати більш помітну роль як східний митний хаб для ринків ЄС.
