Відтоді як Роберт Фіцо повернувся до влади у Словаччині у 2023 році, він намагається просунути судову реформу, в якій багато хто вбачає загрозу для правової держави. Чи зможуть вуличні протести та опозиція зупинити його?
Після того як словацькі виборці змусили його піти у відставку з посади прем’єра після вбивства журналіста Яна Куціяка та його нареченої у 2018 році, Роберт Фіцо три роки провів на задвірках політики, відбиваючись від звинувачень у корупції й шахрайстві.
Тепер Фіцо пропонує закрити Національне антикримінальне агентство (NAKA), яке опікується антикорупційними розслідуваннями на високому рівні та випадками організованої злочинності і кинуло за ґрати чи розслідує справи щодо десятків осіб, наближених до партії “Курс – соціальна демократія” (“Smer – sociálna demokracia”) Фіцо.
Серед планів також – внесення поправок у кримінальний кодекс, які обмежують захист тих, хто виносить на загал резонансну внутрішню інформацію компаній чи державних органів, а також послаблюють покарання за фінансові злочини.
Опозиція Словаччини намагається заблокувати реформу
Опозиційні партії в парламенті відчайдушно намагаються відтягнути голосування, водночас організовуючи протести і готуючи можливу скаргу до конституційного суду. Європейська Комісія так само висловила занепокоєння планами реформ у Словаччині.
Але шанси на те, що опозиція зможе зупинити Фіцо від атаки на прокурорів, поліцію, неурядові організації та ЗМІ, які викрили та розслідують корупційні мережі, що розцвіли в попередні роки правління прем’єра, виглядають незначними.
У політиці Словаччини щодо України змін не очікується
Після перемоги на виборах 30 вересня формально лівої партії “Smer” міжнародна спільнота почала побоюватися додаткового послаблення єдності Заходу в питанні підтримки України. Але хоч Фіцо продовжує використовувати проросійську риторику, він здебільшого утримується від конкретних дій, аби не створювати собі проблем за кордоном, залишивши угорського прем’єра Віктора Орбана у його ролі підривника підтримки для Києва наодинці.
Деякі оглядачі, серед яких і фахівець зі Східної Європи та Росії у Німецькій раді міжнародних відносин Мілан Ніч, вбачають у такій поведінці Фіцо намагання не привертати особливої уваги до себе, аби поза радаром залишилися його плани змін у внутрішній політиці Словаччини.
Фокус на внутрішньополітичних змінах
Тож поки прозахідна зовнішня політика попереднього уряду не зазнає особливих змін, у внутрішній політиці влада Фіцо намагається зробити кардинальні кроки. Запланована реформа кримінального законодавства знищить структури, створені 2020 року з метою очистити країну від “мафіозної держави”, у побудові якої звинувачували попередній уряд на чолі з партією “Smer”.
Фіцо та колишній міністр внутрішніх справ Роберт Калиняк 2022 року стали фігурантами кримінальних справ за звинуваченнями в корупції – за шість місяців до їхньої відставки.
“Єдиним мотивом цього є помста та намагання забезпечити безкарність для людей, наближених до “Smer”, – сказав у поширеному на Facebook відео лідер опозиційної партії “Прогресивна Словаччина” (“Progresívne Slovensko”) Міхал Сімечка, після того як уряд оприлюднив плани змін до кримінального кодексу у грудні.
Тиск на громадянське суспільство
У жовтні минулого року Фіцо заявив, що планує завершити “еру, коли Словаччиною керували неурядові організації”. У своєму грудневому звіті міжнародна правозахисна організація Article 19 застерегла, що плани Фіцо “неминуче обмежать здатність вільно діяти та впливати на питання громадського інтересу” з боку громадянського суспільства.
Уряд також обговорює плани взяти під контроль суспільні ЗМІ та ухвалити закон, який закрутить гайки неурядовим організаціям, запровадивши лейбл “іноземний агент” для тих, хто отримує фінансування з-за кордону.
Юрай Марусяк зі Словацької академії наук вбачає у планах реформи суспільних ЗМІ “загрозу для демократичних стандартів”.
Вуличні протести у Словаччині
Тож не дивно, що швидкість, із якою Фіцо намагається просунути реформи, змусила ліберальне суспільство у Словаччині бити на сполох. Поки опозиційні партії щодня вдаються до тактичних дій у парламенті, було організовано великі вуличні протести. Після акцій по всій країні, що мали місце у грудні, у столиці Словаччини Братиславі 11 січня відбувся мітинг, на якому близько 20 тисяч людей скандували: “Мафія! Мафія!”
Але мало хто очікує, що вуличний, парламентський чи судовий спротив зможуть зв’язати руки Фіцо. “Цей уряд при владі лише кілька місяців, і вже тисячі людей виходять на вулиці, – коментує Андрей Матисяк, редактор щоденної газети Pravda. – Але протести навряд чи щось змінять, навіть якщо цифри зростуть до рівня 2018 року. Фіцо знає: якщо його знову скинуть, то цього разу він потрапить за ґрати”.
Спротив із президентського палацу
Незмінна критикиня прем’єра, президентка Словаччини Зузана Чапутова пообіцяла накласти вето на поправки до кримінального кодексу, якщо парламент їх ухвалить. Те ж саме вона вже зробила на початку січня з законом, який наділив би парламент функцію контролю над Національним бюро статистики – ключовою інституцією під час виборів.
Але у владної коаліції достатньо голосів, аби подолати президентське вето, а це означає, що глава держави щонайбільше може відтермінувати ухвалення змін. Крім того, Чапутова скоро все одно має залишити посаду президента – попри досі значну популярність вона повідомила, що не балотуватиметься на другий термін на виборах у березні.
Погляд у бік Євросоюзу
Тому опоненти Фіцо покладають чи не останні надії на Брюссель. Керівництво ЄС занепокоєне планами Фіцо. Європейська Комісія застерегла політика і закликала його збавити темп поспішних реформ. Єврокомісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс у соцмережі X (Twitter) попередив: “Ми діятимемо, не вагаючись, якщо потрібно”.
У грудні прокуратура ЄС оприлюднила свої висновки, згідно з якими “запропоновані зміни (до законодавства Словаччини. – Ред.) містять серйозний ризик порушення верховенства права” та “ставлять під питання прагнення словацького уряду виконати свій обов’язок ефективно захищати бюджет Євросоюзу”.
Таке ж саме питання стало юридичною підставою для того, аби заморозити мільярди для Угорщини та Польщі. Тому є надія, що подібна перспектива щодо Словаччини ще може приструнити Фіцо.
Утім, у самій Словаччині мало хто сподівається, що повільна бюрократія ЄС буде здатна завадити ривку Фіцо вбік від лібералізму. Прем’єр прекрасно усвідомлює, що Європейський Союз роками не міг вжити заходів щодо багаторазових порушень демократичних стандартів його безпосереднім сусідом – угорським прем’єром Орбаном, тож він виглядає непохитним перед лицем загрози з боку ЄС. “ЄС не може діяти швидко, і уряд це знає, – каже Матисяк. – Вони лише продовжать повільно варити жабу”.
Тім Гослінг
