Чому удар по Петербургу є важливим для перебігу війни Росії проти України

Міноборони РФ вперше визнало, що в ніч на 18 січня дрони атакували Ленінградську область Росії. Є свідчення про пожежу на нафтовому терміналі в Санкт-Петербурзі.

Досі найбільш північною і найбільш віддаленою від України точкою атак офіційно називали Псковську область. У Ленінградській області, за даними джерел, цілилися у нафтовий термінал. Чому атака дронів на цю область важлива?

У нічній заяві Міноборони Росії йшлося про одного дрона-камікадзе, але з повідомлень російських ЗМІ випливає, що безпілотників могло бути кілька. ВВС не може оперативно підтвердити ці повідомлення.

Російське воєнне відомство зазначило, що ППО знищило один безпілотник над Московською областю та один над територією Ленінградської області.

Водночас свідки повідомляли про звуки вибухів, які могли свідчити про те, що дрон у Ленінградській області намагалася збити, а не перехопити система ППО.

Вранці джерела низки українських видань, у тому числі ВВС Україна, повідомили, що кілька українських безпілотників у ніч проти 18 січня атакували нафтобазу у Санкт-Петербурзі. Джерела у силових структурах назвали це спецоперацією головного управління розвідки Міноборони України (ГУР).

“Продовжується збір даних, є підтвердження влучення по цілях. Відтепер військові об’єкти Пітера та Ленінградської області – у зоні досяжності українських сил”, – заявив співрозмовник “Української правди”.

Несподівано швидко інформацію про атаку на Петербурзький нафтовий термінал підтвердив його власник Михайло Скігін. Зі сторінок російської газети “Комерсант” він подякував Міноборони та особисто президенту Росії Володимиру Путіну за “роботу ППО з перехоплення безпілотника”.

“Це дозволило запобігти жахливій катастрофі, результатом якої могли б бути страшні наслідки, людські жертви, гігантська екологічна шкода Балтиці. Ще раз висловлюю свою вдячність збройним силам нашої країни, їхньому керівництву, це блискуча робота”, — йдеться у заяві співвласника нафтобази.

Хоча низка російських телеграм-каналів повідомляли про пожежу на нафтобазі.

Від українського кордону до Петербурга — величезна відстань у 900 км.

Міністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін на панелі в Українському домі в Давосі заявив, що Петербург вразив дрон українського виробництва, який подолав відстань у 1250 км.

Досі так далеко на північ дрони залітали лише одного разу – наприкінці серпня, коли внаслідок атаки на аеропорт Пскова спалахнули військово-транспортні літаки Іл-76. Від Пскова до кордону з Україною напряму (через Білорусь) — близько 700 км.

Відповідальність за удар по псковському аеродрому (це аеродром спільного базування, тобто його використовують військові) тоді на себе взяв голова ГУР Кирило Буданов.

Він при цьому стверджував, що безпілотники запустили з території Росії. Водночас президент Володимир Зеленський, не розкриваючи деталей, говорив про успішне застосування української далекобійної зброї — “мета вражена за 700 кілометрів”.

Військовий оглядач ВВС Ілля Абішев пояснює, чому атака дронів на Ленінградську область — це серйозно

В атаці безпілотників на нафтовий термінал у Петербурзі привертають увагу два моменти.

По-перше, вперше з початку війни українські ударні БПЛА долають таку велику відстань — від кордону з Україною до термінала на березі Фінської затоки майже 900 км.

Українські дрони вже нападали на далеко розташовані російські військові об’єкти. Аеродроми в Енгельсі та під Псковом, які атакували раніше, розташовані приблизно за 700 км від найближчого можливого місця запуску з підконтрольної Києву території. А українські конструктори анонсували створення безпілотників ще більшої дальності. Виходить, не брехали.

По-друге, як і у випадках нальотів на Москву та інші міста центральної частини Росії, дронам вдається безперешкодно дістатися до цілі, і лише в останній момент її рятує система ППО, що діє на ближніх підступах, а то й усередині повітряного простору об’єкта, що охороняється.

Недоліки такого способу боротьби з повітряними цілями наочно видно на прикладі російського Бєлгорода та анексованого Криму.

У першому випадку система ППО, яка не має можливості діяти на далеких підступах, змушена відбивати атаку українських ракет і дронів прямо над містом. При цьому їй доводиться витрачати одразу кілька протиракет на одну ціль — інакше немає гарантії, що влучать.

Йдеться про велику кількість витрат росіянами досить дорогих ракет. Це все падає на голову містянам. Іноді власні ракети завдають більше руйнувань, ніж повітряні цілі українців.

А у випадку з продуманою масованою і комбінованою повітряною атакою, як показали удари по російських військових об’єктах у Криму, ППО перевантажується, її можливостей стає недостатньо, щоб миттєво влучити у всі цілі, і навіть частина ракет і дронів, що прорвалися, завдає значної шкоди.

Якщо українська промисловість освоїть (або вже освоїла) масове виробництво ударних безпілотників далекого радіусу дії, це може стати серйозним викликом для російської системи протиповітряної оборони. Важливих цілей у Росії багато, захистити кожну — жодної ППО не вистачить.

Щоб запобігти раптовій появі ударних БПЛА над важливими об’єктами в глибині своєї території, російській армії доведеться робити те саме, що й українській, коли вона зіткнулася з масованими нальотами іранських дронів-камікадзе з російським лейблом “Герань”.

Для знищення таких повітряних цілей на далеких підступах необхідно, крім ППО, залучити загальновійськові сили та засоби, розгортати мобільні протиповітряні підрозділи — насамперед у безпосередній близькості від українського кордону.

З урахуванням величезної території та кількості стратегічних об’єктів Росії, швидше за все, знадобиться набагато більше таких сил та засобів, ніж Україні.

Поделиться:

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх