У євродепутатів урвався терпець. Системні проблеми з демократією в Угорщині та зловживання правом вето з боку прем’єра Орбана є підставою для позбавлення Будапешту права голосу в ЄС, вважає більшість політичних груп ЄП.
Стабільна підтримка України і допомога їй з боку ЄС не може більше перебувати під загрозою вето Угорщини, тому Європейська Рада має послати уряду Віктора Орбана серйозний сигнал і позбавити Будапешт права голосу відповідно до договору ЄС. До такого висновку дійшли євродепутати, які у середу, 17 січня, взяли участь в об’єднаних дебатах, присвячених майбутньому спеціальному саміту ЄС, що відбудеться 1 лютого у Брюсселі, та питанню заморожених європейських фондів для Угорщини.
50 мільярдів євро допомоги для України досі під питанням
Ці дві теми мають між собою більше спільного, ніж може здатися на перший погляд, тому їх невипадково об’єднали в одну дискусію. Адже під час останнього саміту ЄС, який відбувся 14 грудня, європейським лідерам вдалося ухвалити рішення про початок переговорів про вступ України до ЄС в обхід угорського вето, тільки вдавшись до дипломатичних хитрощів. У момент голосування Віктор Орбан, який відкрито й категорично виступав проти старту переговорів з Україною, вийшов із зали засідань. Вмовити Орбана на цей крок великою мірою допомогли 10 мільярдів євро із фондів ЄС для Будапешта, які Єврокомісія розблокувала напередодні саміту, заявивши, що в Угорщині відбулися позитивні зміни у сфері незалежності судової влади.
Проте ані дипломатична майстерність європейських лідерів, ані розблокування частини європейських коштів не вистачило для того, щоб Орбан підтримав і друге важливе рішення саміту ЄС – виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні. Саме тому Європейська Рада домовилася провести позачергову зустріч у лютому, сподіваючись за цей час знайти компромісне рішення, яка дозволить обійтися без голосу Угорщини.
Але представники провідних політичних груп Європарламенту, які вважають, що у грудні частину фондів ЄС для Угорщини розблокували безпідставно, побоюються, що Єврокомісія напередодні лютневого саміту знову вдасться до подібної тактики, аби ще раз змусити Орбана бути більш поступливим при ухваленні важливого рішення.
Єврокомісія піддалася на шантаж Орбана?
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen), яка взяла участь у дебатах, запевнила, що рішення про розблокування фондів було обґрунтованим, оскільки “минулого року Угорщина ухвалила закон, який зміцнює незалежність судової влади”. При цьому вона нагадала, що 20 мільярдів євро для Будапешта все ще залишаються замороженими “через порушення прав представників ЛГБТ і права на отримання притулку”.
Проте євродепутати поставилися до її слів скептично. “Пані фон дер Ляєн, чи збираєтеся ви знову вдатися до практики минулорічного саміту, коли шантажем Орбан отримав для Угорщини 11 мільярдів євро (сума становила 10,2 мільярда євро. – Ред.) в обмін на те, що він вийде з кімнати? Бо він (Віктор Орбан. – Ред.), знову може застосувати право вето, цього разу під час ухвалення рішення щодо виділення 50 мільярдів євро, яких відчайдушно потребує Україна. Якщо ви відповісте “так”, то на вас у цьому парламенті чекають великі проблеми”, – застеріг бельгійський євродепутат від групи лібералів Гі Вергофштадт під аплодисменти залу. Він також заявив, що пропозиція Віктора Орбана щорічно ухвалювати рішення про виділення допомоги Україні, – “не компроміс, а відкриття дверей для нового шантажу Орбана на наступні роки”.
Угорщина може втратити право голосу
Під час дебатів євродепутати висловлювали переконання, що підтримка України Євросоюзом повинна тривати стільки, скільки це буде необхідно, бо вона відповідає безпековим та геополітичним інтересам самих громадян ЄС. Лунали й думки про те, що на позицію Віктора Орбана можна вплинути у більш радикальний спосіб. “У Європарламенті Угорщину давно обговорюють як складний випадок”, – зауважив очільник політичної групи “Європейська народна партія”, євродепутат від Німеччини Манфред Вебер (Manfred Weber), маючи на увазі проблеми з демократією та верховенством права у цій країні.
Вебер повідомив, що провідні політичні групи Європарламенту збираються “ініціювати застосування сьомої статті договору про ЄС щодо Угорщини”. Другий параграф цієї статті передбачає, що Європарламент більшістю у дві третини голосів може притягнути країну до відповідальності перед Європейською Радою за порушення нею верховенства права. Після цього лідери країн-членів ЄС можуть ухвалити рішення про позбавлення країни права голосу. “Я хотів би побачити, що відповість нам Європейська Рада на наш запит ініціювати сьому статтю. Бо досі європейські лідери не мали мужності і навіть часу обговорити по суті випадок Угорщини”, – заявив політик.
За словами віцепрезидента групи соціалістів, португальського євродепутата Педро Маркуса, 1 лютого під час саміту ЄС “ми повинні показати силу та лідерство, щоб здолати шантаж Орбана, і ухвалити рішення щодо поправок до бюджету ЄС та підтримки України”.
“Євросоюз виглядає слабким через дії Орбана”
Німецька євродепутатка від Зелених Террі Райнтке (Terry Reintke) вважає, що ЄС, який продемонстрував здатність об’єднуватися під час пандемії та у підтримці України, “збоку для багатьох виглядає слабким, і все це через одну людину, яка робить усе, що заманеться, аби отримати все, що хоче”. “Ця людина – Віктор Орбан, який атакує меншості, руйнує свободу слова, судову систему, послаблює Європу, впливаючи на її спроможність діяти на підтримку України”, – зазначила Райнтке.
За її словами, поки Україна бореться і за свободу громадян ЄС, “слуга Путіна сидить в нас за столом у Європейські Раді, блокуючи нашу підтримку Україні на цьому вирішальному етапі”. Політикиня закликала не вигадувати складних юридичних конструкцій, щоб ухвалити рішення про фінансову допомогу Україні без Угорщини, а обрати “простіший шлях – діяти відповідно до сьомої статті”.
Єврокомісія не повинна фінансово винагороджувати Віктора Орбана, “найкращого друга Путіна в ЄС”, за “руйнування демократії”, заявила представниця групи лівих, євродепутатка зі Швеції Малін Бйорк. Окремо вона звернулася до міністерки закордонних справ Бельгії Аджи Лябіб, яка взяла участь у дебатах як представниця країни, що головує в ЄС. Бйорк закликала Бельгію зробити все можливе, аби не допустити до головування в ЄС Угорщину, яка має перебрати на себе цю функцію з 1 липня 2024 року.
Проти покарання угорської влади за порушення принципів демократії та за зловживання правом вето під час ухвалення важливих зовнішньополітичних рішень виступили група консерваторів, ультраправа партія “Ідентичність і демократія” (ІД) та позафракційні євродепутати. Так, польський консерватор Ричард Чарнецький закликав поважати право Угорщини вільно ухвалювати рішення в інтересах власних громадян і назвав заклики призупинити право голосу Будапешту в ЄС “політично вмотивованою ініціативою”. А позафракційний угорський депутат Болаш Гідвегі заявив, що “забирати право голосу за те, що ти з кимось не згоден, – диктаторство”.
Резолюцію “Ситуація в Угорщині та заморожені фонди ЄС” винесуть на загальне голосування Європарламенту в четвер, 18 січня.
Вікторія Власенко
