НАТО та Росія значно ближче до війни, ніж багатьом здається, – про це пише у своєму аналітичному огляді в мережі Х (раніше Твіттер) Фабіян Гоффманн, науковий співробітник Університету Осло в Норвегії.
“У нас є в кращому випадку 2-3 роки, щоб відновити стримування проти Росії”, – вважає норвезький аналітик.
На його думку, багато експертів, коли аналізують загрози з боку Росії, потрапляють в пастку “віддзеркалення”, яку експерт називає “однією з найпоширеніших помилок при аналізі Росії.
“Це означає припустити, що Росія дивиться на потенційний конфлікт з нами так само, як ми дивимось на потенційний конфлікт з ними. Ніщо не може бути дальшим від істини”, – пише Гоффманн.
Потенційна війна країн НАТО з Росією “швидше за все, набуде зовсім іншої форми”, ніж війна з Україною, вважає він.
“Росія не планує великомасштабну традиційну війну з НАТО, яку ми зараз бачимо в Україні, і до якої ми, в першу чергу, готуємося”, – зазначив норвезький аналітик. – “Російське мислення щодо війни з НАТО обертається навколо концепції контролю та управління ескалацією. Основна мета Росії у війні з НАТО — ефективно впоратися з ескалацією та якнайшвидше припинити війну на вигідних для Росії умовах”.
Експерт вважає за необхідне завчасно припинити бойові дії, щоб не дозволити Росії грати за її правилами.
“Замість повної поразки НАТО в тривалій наземній війні, подібній до війни, що ми бачимо в Україні, російська доктрина припускає, що Росія спробує змусити НАТО поступитися, сигналізуючи про здатність [Росії] завдавати все більшої шкоди”, – мовиться в аналізі експерта.
На думку Гоффманна, Росія завдаватиме ударів з великої відстані по критично важливій цивільній інфраструктурі в європейських країнах НАТО, щоб таким чином надіслати повідомлення урядам країн НАТО: “не підтримуйте своїх східноєвропейських союзників, якщо не хочете, щоб ваше населення страждало”.
НАТО та Росія значно ближче до війни, ніж багатьом здається, – про це пише у своєму аналітичному огляді в мережі Х (раніше Твіттер) Фабіян Гоффманн, науковий співробітник Університету Осло в Норвегії.
“У нас є в кращому випадку 2-3 роки, щоб відновити стримування проти Росії”, – вважає норвезький аналітик.
На його думку, багато експертів, коли аналізують загрози з боку Росії, потрапляють в пастку “віддзеркалення”, яку експерт називає “однією з найпоширеніших помилок при аналізі Росії.
“Це означає припустити, що Росія дивиться на потенційний конфлікт з нами так само, як ми дивимось на потенційний конфлікт з ними. Ніщо не може бути дальшим від істини”, – пише Гоффманн.
Потенційна війна країн НАТО з Росією “швидше за все, набуде зовсім іншої форми”, ніж війна з Україною, вважає він.
“Росія не планує великомасштабну традиційну війну з НАТО, яку ми зараз бачимо в Україні, і до якої ми, в першу чергу, готуємося”, – зазначив норвезький аналітик. – “Російське мислення щодо війни з НАТО обертається навколо концепції контролю та управління ескалацією. Основна мета Росії у війні з НАТО — ефективно впоратися з ескалацією та якнайшвидше припинити війну на вигідних для Росії умовах”.
Експерт вважає за необхідне завчасно припинити бойові дії, щоб не дозволити Росії грати за її правилами.
“Замість повної поразки НАТО в тривалій наземній війні, подібній до війни, що ми бачимо в Україні, російська доктрина припускає, що Росія спробує змусити НАТО поступитися, сигналізуючи про здатність [Росії] завдавати все більшої шкоди”, – мовиться в аналізі експерта.
На думку Гоффманна, Росія завдаватиме ударів з великої відстані по критично важливій цивільній інфраструктурі в європейських країнах НАТО, щоб таким чином надіслати повідомлення урядам країн НАТО: “не підтримуйте своїх східноєвропейських союзників, якщо не хочете, щоб ваше населення страждало”.
Про сценарії, за яких умов НАТО може вступити у війну в Україні – говорили напередодні західні політики та експертки під час саміту “Снігова зустріч”, що пройшла минулого тижня у Литві.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус у грудні в інтерв’ю німецькій Welt am Sonntag попереджав, що до кінця десятиліття Європа може зіткнутися з підвищеними загрозами з боку Росії.
“Погрози [Путіна] проти країн Балтії, Грузії та Молдови потрібно сприймати дуже серйозно. Це не просто брязкання зброєю. Ми можемо зіткнутися з небезпекою до кінця цього десятиліття”, – зазначав Пісторіус. Він тоді закликав країни ЄС до зміцнення своєї оборонної промисловості, готуючись до потенційних викликів. Пісторіус також допустив, що можуть скоротити свою участь у безпекових ініціативах в Європі.
Міністр оборони Бельгії у грудні в інтерв’ю VRT News також заявляв про загрози з боку Росії, зокрема, для Молдови та країн Балтії.
“Ми бачимо, що Росія перейшла до військової економіки. … Я вважаю, що ми маємо рацію, коли хвилюємося. Мова, яку використовує Кремль і президент Володимир Путін, завжди неоднозначна. Цілком можливо, що вони можуть відкрити другий фронт в якийсь момент у майбутньому, у Молдові чи в країнах Балтії”, – сказав Мішель Гофман. Європа повинна бути готова до будь-яких непередбачених ситуацій, додав він.
Раніше російський представник при міжнародних організаціях у Відні Михайло Ульянов заявив, що в разі ескалації напруги між Росією та НАТО, першою постраждає Фінляндія.
“Вони жили спокійно і мирно і раптом опинилися між Росією і НАТО як член цього альянсу, але оскільки вони наші сусіди, то якщо, не дай Бог, буде якась ескалація, вони першими постраждають”, сказав дипломат в ефірі російських державних ЗМІ.
А президент Путін у своїх інтерв’ю запевняє, що не зацікавлений у вторгненні на територію НАТО. До великої війни президент Росії також заявляв, що не має наміру атакувати Україну.
