На початку 2023 року економісти та ринкові аналітики попереджали про неминучу рецесію, стагфляцію та можливу фінансову кризу. Але похмурі прогнози не справдилися, і світова економіка входить у 2024 рік на набагато більш оптимістичній ноті: очікується, що більшість великих економік здійснять довгоочікувану “м’яку посадку”.
Але не варто покладатися на економічні прогнози, застерігає колишній голова Goldman Sachs Asset Management Джим О’Ніл, через “багато відомих невідомих”, що діють сьогодні, особливо на геополітичному фронті, а також через “багато невідомих невідомих, що ховаються на горизонті”. Оцінюючи ризики, пов’язані з інфляцією, прогнозисти повинні уважно стежити за такими факторами, як монетарне зростання, інфляційні очікування та зростання заробітної плати.
Нуріель Рубіні з Нью-Йоркського університету погоджується, що “нинішній обнадійливий консенсус все ще може бути підірваний будь-якими факторами, не в останню чергу геополітичними”. Хоча найгірші сценарії, включаючи “серйозну рецесію, що призведе до кредитної та боргової кризи”, наразі видаються відносно малоймовірними, геополітичні шоки, такі як “нова напруженість” у відносинах між США та Китаєм, можуть стати гальмом для зростання.
Насправді, як стверджує Мохамед А. Ель-Еріан з Кембриджського університету, “шанси на стійке глобальне зростання у 2024 році виглядають примарними”. Сьогоднішні “оптимістичні настрої”, схоже, значною мірою зумовлені очікуваннями того, що “центральні банки агресивно знижуватимуть відсоткові ставки на тлі найм’якшого з усіх м’яких приземлень для економіки США”. Але є вагомі підстави вважати, що однієї лише політики центральних банків “може бути недостатньо для створення необхідного імпульсу зростання, щоб протистояти зустрічним вітрам, з якими стикається світова економіка”.
Кеннет Рогофф з Гарварду вважає, що 2024 рік цілком може стати “кам’яним роком для всіх”. Ймовірність рецесії в США все ще становить “близько 30%, порівняно з 15% у звичайні роки”, а “значні зусилля китайських лідерів щодо відновлення 5% річного економічного зростання стикаються з кількома складними проблемами”. Але саме ринки, що розвиваються, перебувають у найбільшій небезпеці: якщо “глобальне зростання не виправдає очікувань”, вони можуть “боротися” за відвернення кризи.
Індерміт Гілл та М. Айхан Косе зі Світового банку аналогічно підкреслюють ризики слабкого глобального зростання для економік, що розвиваються. Якщо ці країни хочуть “переломити ситуацію”, вони повинні “зосередити свою політику на створенні загальнокорисного інвестиційного буму” і “уникати такої фіскальної політики, яка часто підриває економічний прогрес і сприяє нестабільності”.
Але Дені Родрік з Гарварду стверджує, що вирішення “чотирьох великих викликів”, які стоять перед світом – “кліматичні зміни, проблема хороших робочих місць, криза економічного розвитку та пошук нової, більш здорової форми глобалізації” – потребують абсолютно нових підходів. “Ми повинні залишити позаду усталені способи мислення і шукати творчі практичні рішення, – радить він, – визнаючи при цьому, що ці зусилля неминуче будуть нескоординованими і експериментальними”.
Автори: Джим О’ніл; Нуріель Рубіні; Мохамед А. Ель-Еріан; Кеннет Рогофф; Індерміт Гілл; М. Айхан Косе: Дані Родрік.
Джерело:PS, США
