У Данії з 14 січня новий король – кронпринц Фредерік. Де ще, крім Данії, у світі збереглися монархії та що відомо про членів королівських родин у Європі?
Зміна поколінь очікується в одній із семи правлячих у Європі королівських родин: після Нідерландів і Бельгії, де це сталося 2013 року, Іспанії – 2014-го, Великої Британії – 2022 року, на черзі Данія. 83-річну данську королеву Маргрете II після 52 років на троні 14 січня змінить її син кронпринц Фредерік. Він стане королем Фредеріком X.
Данська королівська сім’я слідує тренду європейських монархів. Крім Великої Британії, королі та королеви в інших країнах Європи більше не займають трон до самої смерті, а ще за життя передають скіпетр своїм спадкоємцям. Синові данської королеви Фредеріку – 55 років, усе життя його готували до того, щоб він зійшов на данський престол, чого кронпринц довгий час не хотів, як пише його біограф. “Я не хочу бути королем”, – так він ще будучи дитиною говорив своїй няні.
Утім, часи, коли наслідний принц Данії був бунтарем і “королем вечірок”, давно минули. Син Фредеріка і його австралійської дружини Мері – Крістіан свого часу теж успадкує данський престол, що гарантує подальше існування найстарішої монархічної династії в Європі. Загалом у кронпринца Фредеріка і його дружини четверо дітей. Згідно з опитуваннями, 80 відсотків данців задоволені своїми монархами.
Зміна правителя на престолі незабаром очікується і в Швеції, де трон замість свого батька короля Карла Густава XVI після 50 років його правління займе кронпринцеса Вікторія. У Норвегії незабаром змінить на престолі свого 86-річного батька короля Гаральда V, який за станом здоров’я вже майже не з’являється на публіці, кронпринц Хокон.
У європейських монархів лише представницькі функції
Усі європейські королі та королеви виконують лише репрезентативні функції і майже не мають політичної влади в демократичних країнах, чиїми правителями вони є. Це стосується також князівств Люксембургу та Ліхтенштейну. Щоправда, дещо іншу, доволі сильну позицію, посідає правлячий князь Альберт у карликовій державі Монако, розташованій на березі Середземного моря, поряд із Францією. В Андоррі, іншій карликовій державі, що розташована між Францією та Іспанією, парламентська демократія. Главами держави там є князі-співправителі. Один із них – завжди іспанський єпископ. А інший – завжди президент Франції.
І лише єдиний правитель у Європі не успадковує трон, а обирається. Йдеться про главу держави-міста Ватикан. Ним є папа римський, якого обирають кардинали на довічний термін. Він не тільки очолює Римо-католицьку церкву, а й є абсолютним правителем найменшої держави у світі.
Життя монархів як мильна опера
“Я думаю, що жителі більшої частини країн, де все ще існує монархія, задоволені цим”, – вважає історик та експерт Моніка Вінфорт (Monika Wienfort). У Європі сім королівських домів і п’ять князівств. І в жодній із цих країн немає серйозних намірів відмовитися від такої форми правління. Навіть зречення від престолу і зміна правителів на троні не призводила до криз, за винятком невеликих протестів груп громадян з республіканським поглядами, каже Моніка Вінфорт, маючи на увазі зміну спадкоємця трону в Нідерландах.
Монархії здебільшого збереглися в тих країнах Європи, де не було революцій або громадянських воєн. Оскільки фактично всі королівські доми так чи інакше по-спорідненому пов’язані один з одним і насамперед із німецькими аристократами, у разі чого в них завжди є можливість переїхати до родичів, вважає Моніка Вінфорт.
Європейські королівські доми живуть своїм життям, згідно з традиціями, оточені увагою, блиском і розкішшю: подробиці їхніх сімейних драм, скандалів, весіль, народження дітей стають відомі громадськості. “Наше життя – це мильна опера”, – сказав одного разу про свою сім’ю король Великої Британії та Північної Ірландії Карл III. Його батько Філіп називав сім’ю Віндзорів – фірмою, яка за гроші платників податків повинна виробляти хороші картинки і подавати приклади.
Де у світі збереглася монархія
Монархічна модель правління все ще існує у 22 відсотках країн світу. У 43 зі 194 визнаних держав на чолі стоять монархи. Королів і королев можна знайти по всьому світу від Європи до Азії. Багато королівських домів пов’язані з Британською імперією. У 14 країнах за межами Європи англійський король все ще є главою держави, наприклад, у Канаді або Австралії. У п’яти державах світу монархи, еміри або шейхи є абсолютними правителями, на яких не поширюється парламентський або юридичний контроль: у Брунеї, Омані, Катарі, Саудівській Аравії, Есватіні та в державі Ватикан. У деяких країнах, таких як Йорданія або Марокко, король має, згідно з конституцією, політичну владу.
На відміну від Європи, на Близькому Сході немає бульварної преси, яка робить надбанням гласності драми і скандали в королівських сім’ях або може їх критикувати. У Європі ж навпаки суспільний інтерес до життя монархів великий. Лідером у цьому сенсі, як і раніше, є британський королівський дім, навіть після смерті королеви 2022 року, яка була при владі 70 років. Інтерес до сімейного життя членів королівської сім’ї не вщухає ніколи. Хоча монархи живуть звичайним життям, створюють сім’ї, виховують дітей, помирають. Але все це відбувається в атмосфері розкоші: карети, палаци, розкішне вбрання. Саме це й підігріває інтерес звичайних громадян. Адже бути монархом – для багатьох означає жити немов у казці: у розкоші та багатстві.
Найбагатший король у світі, Рама X – король Таїланду має статки від 30 до 43 млрд доларів. Найбагатший князь Європи – Адам II, правитель Ліхтенштейну. Його статки оцінюють у 3,5 млрд доларів. Король Великої Британії Карл III має 1,8 млрд доларів приватного капіталу. Королева Данії Маргрет ll передасть своєму синові приблизно 30 млн доларів королівської скарбниці. В іспанського короля всього лише 10 млн доларів. Таким чином, він посідає останнє місце в Європі, будучи найбіднішим монархом.
