Російські “розумні дрони” з машинним зором. Що це таке і чим відповість Україна

Російські військові на фронті в Україні вперше почали використовувати FPV-дрони з машинним зором. Можливо, це крок до появи повноцінних бойових роботів зі штучним інтелектом (ШІ).

Першим про появу у російських військ цілої партії таких безпілотників повідомив військовослужбовець ЗСУ, фахівець з питань армійського зв’язку, радіоелектронної розвідки (РЕР) і радіоелектронної боротьби (РЕБ) Сергій Бескрестнов (відомий також як блогер Сергій Флеш).

За його словами, на початку січня бійцям ЗСУ вдалося перехопити відеосигнал з російських FPV-дронів, які виявилися обладнані системою автозахоплення цілі і машинним зором.

Це значіть, що оператор безпілотника просто підводив БПЛА на значній висоті до позицій противника, позначав ціль, а далі вже сам дрон захоплював її, переслідував і вражав. Завадити цьому РЕБ не може, оскільки безпосередньо фаза атаки на ціль відбувається без зв’язку з оператором.

Це стало неприємним сюрпризом для українського війська, оскільки механізмів захисту від таких “розумних” БПЛА ще немає.

“Фактично ми ведемо мову про великий, радикальний переворот в технологіях FPV”, – пояснює ВВС Україна Сергій Флеш.

Але що це значить?

.
ПУкраїнський військовий в окулярах доповненої реальності тренується керувати FPV-дроном – від англ. First Person View, скорочено FPV — вид від першої особи. Цей дрон-камікадзе керується людиною, яка бачить ціль через окуляри й віртуально перебуває на полі бою, GETTY

Машинний зір

Російський військовий зі звичайним FPV-дроном в листопаді 2023 року. Вже через пару місяців РФ зможе їх суттєво модифікувати, встановивши тепловізори і машинний зір, REUTERS

Машинний зір – це можливість технологічного виробу здійснювати аналіз зображень для виконання завдань. У найбільш вдосконаленому варіанті ця технологія дозволяє без участі людини знаходити й розпізнавати об’єкти, відстежувати і класифікувати їх.

Наступний крок – можливість робота самостійно “вчитися”, тобто вдосконалювати свої спроможності завдяки навчанню і аналізу накопичених великих масивів даних. Це вже штучний інтелект або нейромережа.

Технології машинного зору вже доволі активно використовуються, наприклад, в системах відеоспостереження в Китаї. Там “розумні” камери на вулицях можуть ідентифікувати в натовпі порушника, проаналізувати його обличчя і порівняти з наявною в системі базою розшукуваних осіб.

Для цього роботизована система повинна мати потужний процесор і високоякісну відеокамеру. Безпілотник з машинним зором захоплює певний набір пікселів, які визначив оператор як ціль. Далі він сам управляє рухом, щоб утримувати мішень в центрі екрана і слідувати за нею, щоб потім уразити.

“Дрони з машинним зором не треба плутати зі штучним інтелектом. Ці дрони не вміють розпізнавати ціль, як багато хто думає. Тобто вони не можуть відрізнити чи це танк, людина, установка РЕБ, чи важливий цей об’єкт або ні”, – зауважує Сергій Флеш.

рф
Український військовий Сергій “Флеш” Бескрестнов є фахівцем в питаннях протидії безпілотним системам. Він каже, що російські FPV з машинним зором можуть суттєво вплинути на перебіг війни, FACEBOOK СЕРГІЙ ФЛЕШ

Раніше російський міністр оборони Сергій Шойгу оголосив розвиток новітніх технологій управління дронами серед пріоритетів для армії на 2024 рік.

Також наприкінці минулого року російські державні ЗМІ заявили про створення модифікованої версії своїх дронів-камікадзе “Ланцет”, які тепер начебто здатні летіти роєм, що керується нейромережею, автоматично ідентифікувати, визначати пріоритет і вражати цілі на полі бою.

Державне телебачення РФ показало сюжет про ці БПЛА і наголосило, що вони вже пройшли випробовування в бойових умовах.

Але річ в тому, що “Ланцет” – доволі недешевий безпілотник, орієнтовно його ціна варіюється від 35 до 50 тисяч доларів. Встановлення на нього технології машинного зору робить його дорожчим щонайменше в два рази.

рф
Кадр, на якому видно принцип дії машинного зору російського безпілотника “Ланцет”. Дрон захопив як ціль українську військову техніку і атакував її, ТГ VOENACHER

Те, що РФ дозволить собі встановлювати таку ж дорогу систему на дешеві “розхідники” – FPV-дрони, було важко передбачити, зазначає Сергій Бескрестнов.

“Вважалось, що на “Ланцет” це можна собі дозволити, а на FPV – занадто дорого. Але тепер ми розуміємо, що для росіян немає такого поняття. Спочатку вони почали ставити дорогі тепловізори на свої одноразові FPV-дрони, а тепер і системи машинного зору”.

Очільник російського Центра комплексний безпілотних рішень Дмитро Кузякін повідомив, що ця система “оптичного донаведення” на ціль переводить FPV в режим “повітряної самонавідної торпеди”.

“У нас в країні (РФ) розроблено кілька комплексів оптичного донаведення FPV дронів-камікадзе. Дані системи оптичного донаведення ще тільки проходять обкатку на лінії бойового зіткнення, але ця технологія має величезний потенціал. Цілі можуть бути не тільки стаціонарні, система зможе працювати і по рухомих, і по повітряних цілях”, – заявив Кузякін російському держагентству ТАСС.

Чому це небезпечно?

зсу
Вид з камери FPV-дрона, який атакує російський військовий автомобіль. Зараз точність влучання залежить лише від оператора, але машинний зір в БПЛА кардинально змінить цю ситуацію. GETTY IMAGES

Появу на фронті “розумних” російських дронів підтвердив командир ударної роти БПЛА Роберт Бровді (“Мадяр”). За його словами, такі безпілотники противник використав на Херсонщині в районі селища Кринки.

Бровді заявив, що зараз це “поточна конкурентна перевага” росіян.

В чому ж вона виявляється? Експерт Сергій Флеш пояснює, що раніше саме людина – оператор – відігравала надважливу роль в процесі влучного застосування FPV.

Недарма найкращими “льотчиками-дронарями” ставали кіберспортсмени, які мають навички за допомогою окулярів віртуального зору чи планшету керувати безпілотником на відстані і маневрувати ним.

Вищим класом вважається здатність оператора залітати дроном-камікадзе в бліндажі, вікна машин, що рухаються, і вражати маленькі об’єкти, наприклад антени і камери відеоспостереження.

В нових реаліях майстерність оператора повністю замінить машинний зір.

“Але тепер в 90% випадків високий рівень пілотів більше не буде потрібний. Їхня задача спроститься тільки до того, щоб на висоті підвести безпілотник в район ворожих позицій, позначити квадратиком ціль, а далі безпілотник все зробить сам”, – каже Флеш.

Друга небезпека – купольний РЕБ, який закривав на фронті певний підрозділ чи одиницю техніки, наприклад, танк, тепер втрачає свою ефективність

“Тому що він створює купол, наприклад, 50-60 метрів, а пілот може підлетіть на відстань 100 м, щоб позначити ціль”, – пояснює експерт.

Третя небезпека – влучати в цілі, що рухаються, стане набагато простіше. Це пов’язано з тим, що машинний зір дрона не просто захоплює об’єкт, але й тривалий час “веде” його до моменту влучання.

Насамкінець, зазначає Бескрестнов, дальність польоту російських FPV буде більшою, оскільки мінімізується ризик втрати сигналу з безпілотника.

Ці всі нюанси суттєво впливають на тактику протидії БПЛА, що панувала на фронті дотепер. Нині вона потребує нагальних змін.

Як протидіяти?

зсу
Президент України Володимир Зеленський доручив виготовити 1 млн FPV-дронів в поточному році. Однак важливо не відставати від Росії також в питаннях їхньої модифікації і вдосконалення REUTERS

За словами Сергія Бескрестнова, та сторона, яка швидше знайде рішення проти “розумних дронів”, отримує значну перевагу над противником.

“Важливо, що це нова технологія, яку розробляли росіяни і яку ми ось-ось теж маємо вже втілити в життя. Зараз і вони і ми будемо ламати голови, як протидіяти цій технології”.

Один з очевидних, але складних в реалізації варіантів, робити не купольні РЕБ, а великі “заслони” з радіоперешкод на цілу ділянку фронту, щоб FPV навіть не могли наблизитись до позицій. Однак це важко втілити в нинішніх умовах, коли в небі над полем бою сотнями кружляють не лише російські БПЛА, але й українські дрони.

Про схожу тактику говорить ВВС боєць ЗСУ Олександр, що служить аеророзвідником зведеної групи БПЛА “Інквізиція”.

“Треба просто мати сили та засоби, щоб швидко включити РЕБ, задавити дрон, не давши йому заздалегідь навіть долетіти до району ураження”.

Він також звертає увагу, що БПЛА з машинним зором не є “ідеальною зброєю”. Такий безпілотник залежить від якісної роботи відеокамери, а також від погодних умов.

“Якщо буде, наприклад, порив вітру і дрон “зірветься” з цілі, то він вже на неї не наведеться”, – пояснює Олександр.

Юрій Касьянов, офіцер ЗСУ і командир підрозділу ударних безпілотників, бачить розв’язання проблеми з ворожими FPV в озброєнні українських бійців дробовиками.

“Сьогодні, ймовірно, має сенс озброювати війська на лінії фронту “trench gun” – траншейними дробовиками, які, безумовно, набагато ефективніші проти малих, високоманеврених цілей, ніж нарізна зброя”.

Помпова рушниця з картеччю може багатьом зберегти життя і зберегти дефіцитну військову техніку, зазначає Касьянов.

А що Україна?

РФ перегнала Україну у цьому “змаганні безпілотників”, випустивши на фронт першу серію своїх “розумних дронів”. Але, як зазначає Сергій Флеш, українські розробки також найближчим часом з’являться у військах.

“Я знаю мінімум 20-30 команд в Україні, які займаються цими питаннями. Їхні вироби перебувають на різних стадіях готовності. І в декого – ці вироби вже майже-майже готові до випуску”, – каже він.

Надзвичайно важливо, пояснює експерт, щоб державні органи, наприклад, Мінцифри, координували цей процес і допомагали різним виробникам взаємодіяти між собою для досягнення кращого і швидшого результату.

Слід зауважити, ще на початку вересня минулого року міністерство оборони України публічно повідомило, що допустило до експлуатації “дрон зі штучним інтелектом” під назвою Saker Scout.

В комплекс БПЛА входять флагманський дрон-розвідник, а також кілька дронів-камікадзе типу FPV, які корегуються в тому числі за допомогою флагманського дрона.

Згідно з тендерною інформацією на сайті Prozzoro, вартість цього комплексу близько 935 тисяч гривень (25 тисяч доларів).

зсу
Український дрон Saker Scout, який, за твердженням Міноборони, має “штучний інтелект”. Його допустили до експлуатації ще у вересні 2023 року, але інформації про його бойове використання досі немає МІНОБОРОНИ УКРАЇНИ

В пресрелізі міністерства оборони повідомлялось, що система БПЛА за допомогою просунутої оптики самостійно розпізнає і фіксує координати техніки ворога (навіть замаскованої), негайно передає інформацію в командний пункт для ухвалення рішення.

Крім того, комплекс інтегрується до усіх наявних у ЗСУ систем ситуаційної обізнаності, в тому числі у систему “Дельта”

Однак дальність його польоту лише до 10 км, а тривалість – до 45 хв. При цьому Saker Scout може скинути до 6 боєприпасів вагою до 3 кг.

Однак за минулі чотири місяці жодної інформації про серійне виробництво або успішне використання на фронті українського “розумного дрона” немає.

Аеророзвідник Олександр підтверджує, що деякі екземпляри БПЛА з машинним зором, якщо і потрапляють на фронт, то лише як тестові екземпляри.

Що далі – війна роботів?

зсу
Український FPV-дрон зведеної групи БПЛА “Інквізиція” атакує російський танк біля Авдіївки “АРМІЯ ДРОНІВ”

Поява великої кількості БПЛА з машинним зором зведе майже нанівець роль людини-оператора. Наступним кроком може стати повноцінний бойовий робот зі штучним інтелектом. Він сам добиратиметься до ворожих позицій, визначатиме цілі і їх вражатиме.

Але діючі військовослужбовці впевнені, що до цього не дійде.

Сергій Флеш вважає, що ШІ буде розвиватись лише в напрямку точнішої ідентифікації цілі і збору статистичних даних на полі бою.

Однак право на остаточне рішення в бойових умовах людина залишить собі, каже експерт.

“Я думаю, що дуже нескоро військові віддадуть рішення на фронті повністю ШІ. Тобто, він буде допомагати, але фінальне рішення все одно буде за людиною”.

Виходить, що повноцінної “війни роботів” в найближчому майбутньому годі чекати, запевняє він.

З ним погоджується і аеророзвідник ЗСУ Олександр. “Це заповітна мрія всього військового керівництва, щоб дрони самі прилітали до противника, визначали цілі і всіх вбивали. Але ніхто так на даному етапі робити не буде”.

Найперше, каже він, постає питання економічної доцільності. Наприклад, якщо “розумний” БПЛА вартістю десятки тисяч доларів помилково ідентифікує і вразить макет, а не реальну одиницю озброєння.

Або, наприклад, дрон прилетить у визначений район, але просканувавши поверхню, не знайде цілі для ураження.

Що він буде робити – повернеться на базу чи просто самознищиться в повітрі?

Поки на ці питання не буде знайдено відповідь, безпілотники не отримують повноцінний штучний інтелект для поля бою, впевнений військовий Збройних сил України.

Олег Черниш

Поделиться:

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх