Польські поліцейські у вівторок увійшли до палацу президента і заарештували його політичних союзників та своїх нещодавніх керівників: колишнього міністра внутрішніх справ та його заступника.
Колишнього главу МВС Маріуша Камінського та його заступника Мацея Вонсіка у грудні повторно засудили до в’язниці за давній злочин — зловживання владою у 2007 році.
Камінського і Вонсіка восени обрали до Сейму від націонал-консервативної партії “Право і справедливість” (ПіС), яка була при владі вісім років поспіль. Але пізніше їх позбавили мандатів – у грудні суд засудив їх до двох років ув’язнення.
У середу Маріуш Камінський випустив заяву, в якій оголосив початок голодування.
Польська влада майже одразу відреагувала, сказавши, що ані Камінський, ані Вонсік не є політв’язнями.
“Два колишні польські міністри, відправлені у вівторок до в’язниці, не є політичними в’язнями, – заявила заступниця міністра юстиції Марія Ейхарт. – Будь-який ув’язнений має право відмовитися від їжі та пиття, якщо він так вирішить”.
За підсумками жовтневих виборів ПіС втратила владу, а уряд сформувала ліберальна коаліція на чолі з Дональдом Туском.
Президент Анджей Дуда – політичний союзник ПіС.
Камінський та Вонсік відмовлялися визнавати грудневе рішення суду на тій підставі, що президент Дуда вже помилував їх у цій справі ще у 2015 році, після першого вироку суду.
У 2007 році вони обидва служили в Центральному антикорупційному бюро, а їхня справа була пов’язана з так званим “земельним скандалом” – переведенням землі з категорії сільськогосподарської в категорію комерційної за хабарі.
Анджей Дуда теж не визнає грудневе рішення суду і вважає, що його указ про помилування залишається чинним — хоча суд вирішив інакше.
Після арешту у президентському палаці новий міністр внутрішніх справ Марцін Кервінський написав у мережі X: “Перед законом усі рівні”.
У понеділок суд видав ордер на арешт Камінського та Вонсіка, але попри це, Дуда запросив їх у вівторок до палацу на церемонію призначення нових радників президента.
При цьому, як сказав журналістам прессекретар Дуди, самого президента на момент арешту в палаці не було — у той самий момент він був на зустрічі з білоруською лідеркою Світланою Тихановською.
У вівторок Камінський та Вонсік вийшли до журналістів на території президентського палацу. Камінський сказав, що якщо їх заарештують, то вони стануть політичними в’язнями і подякував президентові Дуді за підтримку.
“Ми маємо справу з дуже серйозною державною кризою. Формується похмура диктатура”, – заявив колишній міністр.
Одразу після цього прем’єр-міністр Дональд Туск заявив на пресконференції, що рішення суду слід безумовно поважати і звинуватив президента Дуду у тому, що він допомагає союзникам уникнути правосуддя.
Верховний суд Польщі ще у 2017 році визнав указ Дуди про помилування недійсним на тій підставі, що його видали у той час, коли розглядалася апеляція Камінського та Вонсіка.
Але пізніше Конституційний суд і палата Верховного суду, вже укомплектовані новими суддями, яких висувала ПіС, ухвалили рішення на користь Дуди.
На думку українського експерта-міжнародника Сергія Герасимчука, проблема загострила конфлікт у судовій владі. Верховний суд помилування Дуди визнав нечинним, а от Конституційний трибунал (який вважають близьким до “Права і справедливості”) навпаки, вважає його чинним.
Песимісти вже зараз стверджують, що ситуація може перерости у конституційну кризу, додає Герасимчук.
Аналіз кореспондента BBC Святослава Хоменка
Ситуація з затриманням Камінського та Вонсіка стала ще одним підтвердженням загострення політичного конфлікту у Польщі. Зараз у країні формуються фактично дві політичні та юридичні реальності, які на очах віддаляються одна від одної. Уряд Дональда Туска та парламентська більшість живуть у одній з них, президент Дуда і “Право і справедливість” – у іншій.
В першій з цих реальностей Конституційний трибунал, частина Верховного суду та прокуратури є нелегітимними, суспільний мовник повертається до нормального функціонування, Камінський та Вонсік перестали бути депутатами Сейму і повинні опинитися за ґратами.
У другій – Польща стрімко перетворюється на Білорусь, а двоє безстрашних борців з корупцією стали політичними в’язнями.
Тривати до безкінечності така ситуація, зрозуміло, не може.
Але можливостей знайти “хороший вихід” з неї проглядається дедалі менше. Навесні у Польщі відбудуться місцеві вибори, влітку пройдуть вибори до Європарламенту. Нова влада розраховує, що ці кампанії дозволять їй закріпити свою перевагу, здобуту у жовтні, ПіС сподівається отримати реванш за приголомшливу поразку. Не найкраща атмосфера для примирення, що й казати.
Найочевидніший варіант вирішення конфлікту – новий акт про помилування Камінського та Вонсіка, який міг би видати Анджей Дуда. Але проти такого сценарію виступає сам президент: таким чином він би визнав, що його перше помилування було нечинним.
За такий прецедент з готовністю вхопиться уряд Туска: виходить, що якщо на Дуду натиснути сильніше, то він може визнати нечинними і інші свої суперечливі рішення – наприклад, в сфері правосуддя.
Польські коментатори припускають, що у цій ситуації Дуда міг би пригрозити опонентам, що не підпише жодного ухваленого парламентом закону, поки Камінський і Вонсік не повернуться на свої місця в Сеймі. Це максимально підвищило б ставки і довело б Польщу до масштабної політичної кризи: голосів для подолання президентського вето у Туска і його команди немає.
Нарешті, найрадикальніші голоси кажуть, що Дуда міг би знайти юридичну можливість розпустити парламент і призначити дострокові вибори. Але, по-перше, це рішення буде надзвичайно спірним, і ще невідомо, чи нова влада його визнає. А, по-друге, ще не факт, що на гіпотетичних нових виборах ПіС не зазнає ще дошкульнішої поразки.
Новим актом у цій п’єсі має стати велика демонстрація “вільних поляків”, яку збирає “Право і справедливість” у центрі Варшави у четвер. Кількість людей, які відгукнуться на заклик цієї партії, та температура гасел, які там звучатимуть, дадуть загальне уявлення про те, у який бік та з якою швидкістю розвиватиметься ситуація далі.
Коаліція на чолі з партією Дональда Туска “Громадянська платформа” сформувала уряд наприкінці минулого року. Новий уряд обіцяє позбутися спадщини ПіС, яка прагнула підпорядкувати собі і суди, і державні ЗМІ, і чиновництво.
Перше, за що взялася нова коаліція — реформа суспільних телебачення, радіо та агентства новин, які ПіС перетворила на рупор своєї пропаганди.
Але, як зазначає кореспондент BBC у Варшаві Адам Істон, вона почала робити це методами, схожими на методи ПіС: перш ніж змінювати щось на рівні законодавства, уряд в особі міністра культури звільнив старе керівництво державних ЗМІ та призначив своїх людей.
Польський Гельсінський фонд за права людини, оцінюючи ці кроки, визнав, що ПіС створила ситуацію, в якій швидко і законно щось змінити в державних ЗМІ вкрай складно. Правозахисники з фонду погоджуються, що ці ЗМІ стали рупором ПіС, але й дії нового уряду викликають у них серйозні сумніви.
Агентство Reuters, описуючи цю історію, припустило, що арешт Маріуша Каміньського і Мацея Вонсіка — це “останній залп у конфлікті”, який, швидше за все, триватиме до кінця періоду, в який у Польщі будуть уряд і президент з різних політичних таборів.
Нинішній, другий термін Анджея Дуди на посаді президента закінчиться 2025 року.
