Президент Європейської Ради Шарль Мішель вирішив балотуватися на виборах до Європарламенту, а тому достроково залишить свою посаду.
Про це політик заявив у інтерв’ю декільком бельгійським ЗМІ.
“Я вирішив брати участь у європейських виборах у 2024 році. Якщо мене оберуть, я займу своє місце. Європейська Рада може визначитись і назвати наступника до кінця червня, початку липня”, – сказав Мішель, який був на посаді з 2019 року.
Це перший випадок, коли чинний президент Європейської Ради буде кандидатом на виборах до Європейського парламенту, а також перший випадок, коли він залишає посаду достроково.
Юридично це допустимо, але таке рішення Мішеля створює додатковий тиск на європейських лідерів – зазвичай вони мають більше часу на домовленості про розподіл найвищих посад в ЄС.
Якщо вони цього не зроблять, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, чия країна перейме ротаційне головування в Раді ЄС у липні, очолить зустрічі Європейської ради – тобто візьме на себе роль, яку зазвичай виконує президент Європейської ради, пише видання Politiko.
Головування в Раді ЄС на ротаційній основі переходить від однієї країни до іншої кожні пів року.
Минулого року Європарламент ухвалив резолюцію, висловивши “серйозне занепокоєння” подіями в Угорщині через її майбутнє головування в Раді ЄС.
Сам Орбан, критик Києва, який часто блокує необхідні під час війни для України рішення, говорив, що угорське головування в Раді ЄС буде “більш миротворчим”, а його метою є “окупувати Брюссель”.
Орбан стверджує, що його позиція щодо України водночас прагматична та конструктивна, хоча між ним і президентом України Володимиром Зеленським явно є особиста антипатія, вважає кореспондент ВВС у Будапешті Нік Торп.
Віктор Орбан, здається, спокійніше спілкується із Володимиром Путіним, ніж із Зеленським, і є найближчим союзником російського лідера в Європі.
Він дотримувався обережної лінії, засудив вторгнення Росії, але уникнув критики її президента і нещодавно став першим західним лідером, який зустрівся з ним з квітня 2022 року.
“Мій план полягає не в тому, щоб ми покинули Брюссель, а в тому, щоб його окупувати. Я не пропоную, щоб Угорщина стояла осторонь, на узбіччі”, – пояснював Орбан угорському журналу Mandiner про свої плани на Раду ЄС.
“Я хотів би, щоб Брюссель і Європа в цілому серйозно замислилися над тим, чи не варто нам замість прогресивно-ліберального божевілля, яке ми спостерігаємо сьогодні, звернути увагу на Угорщину”, – припустив Орбан.
Сценарій, за якого Орбан “безконтрольно керуватиме Радою протягом шести місяців одразу після виборів до Європарламенту-2024”, пише Politiko – це те, чого інші 26 лідерів ЄС хочуть “відчайдушно уникнути”, враховуючи напругу між Угорщиною та іншими країнами.
Тільки у грудні Угорщина заблокувала 50 мільярдів євро допомоги ЄС Україні, що є критичним під час війни з Росією.
Це сталося в ніч після того, як лідери ЄС із труднощами проголосували за те, що почати переговори про членство України.
Угорщина виступає проти членства України, але не наклала вето на цей крок. Орбан під час голосування вийшов із зали, що дозволило лідерам проголосувати одноголосно.
Щоб спробувати ще раз виділити для Україні 50 мільярдів євро, лідери ЄС зберуться на позачерговий саміт 1 лютого, оголосив Шарль Мішель.
