Ласкаво просимо в рік, який не схожий на будь-який інший. Ось як команда Байдена планує його провести, пише Фредерік Кемпе для Atlantic Council
Важко переоцінити, якою мірою наступний рік визначить, який набір країн, цінностей і сил формуватиме глобальне майбутнє.
Ніколи за останній час не відбувалося стільки важливих подій одночасно: війни в Європі та на Близькому Сході, тліюча напруженість у відносинах між США та Китаєм, прискорення технологічної конкуренції (не лише у сфері штучного інтелекту), а також щільний глобальний виборчий календар з особливо суперечливими та вирішальними президентськими виборами у США в листопаді.
Для того, щоб врахувати інтереси поколінь у 2024 році, необхідно вийти за рамки щорічного складання переліку та оцінки головних ризиків на наступний рік. Натомість високопосадовці в адміністрації Байдена, з якими я розмовляв в останні дні 2023 року, з’єднують крапки над “і” серед викликів, знаючи, що їм доведеться впоратися з усіма ними, щоб успішно пройти цей рік.
Чиновники адміністрації, які побажали залишитися анонімними, щоб висловитися відверто, розділили проблеми приблизно на п’ять категорій. Управління наступним роком є настільки складним, що жодне з цих питань не можна легко відокремити від іншого – і жодним не можна знехтувати, не заплативши за це високу ціну. Ось моє розуміння того, як урядовці думають про ці виклики.
Прочитайте нижче, і ви, можливо, поділяєте мою думку про те, що історичний момент вимагає ще більш амбіційного мислення і дій. Без цього майбутнє визначатимуть або вороги, або хаос. Однак, слухаючи вищих посадових осіб адміністрації, які намагаються впоратися з цим некерованим світом, можна краще зрозуміти, як вони сприймають обмеження для своїх дій.
1. Росія та Україна
На думку цих посадовців, на третьому році повномасштабної війни з Росією Україна має відновити бойову динаміку, краще підтримуючи та зосереджуючи свої військові ресурси на півдні, Чорному морі та в Криму. Посадовці, з якими я спілкувався, вважають, що Україна навряд чи виграє свою війну у 2024 році, тому тим часом вона повинна уникати втрат і водночас досягати певних реальних успіхів. Перш за все, вона повинна перетворити утримуваний Москвою Кримський півострів з російського стратегічного активу на вразливе місце. Щоб досягти цього, Київ має розширити свої нещодавні здобутки в Чорному морі та здійснити єдину узгоджену військову операцію на півдні, одночасно утримуючи та захищаючи північ і схід країни. Такий рівень успіху вимагає тривалої і стійкої фінансової та військової підтримки з боку США та Європи, без якої можливості України стануть суто оборонними.
2. Китай і Східна Азія
На думку посадовців адміністрації Байдена, Сполучені Штати повинні намагатися і надалі стабілізувати свої відносини з Китаєм, розвиваючи успіхи, досягнуті за останній рік, водночас продовжуючи розбудовувати міцніші зв’язки з усіма регіональними партнерами США. Один високопосадовець назвав ці зусилля “вистоюванням”. Для цього Сполученим Штатам водночас потрібно буде зважати на низку небезпек: випробування Північною Кореєю міжконтинентальної балістичної ракети за тиждень до Різдва, вибори на Тайвані наступного тижня, які можуть викликати реакцію Китаю, а також постійна можливість “нелінійної” події в Південно-Китайському морі (наприклад, потоплення корабля або випробування спірних кордонів) і потенційного удару по ній.
3. Ізраїль, Газа і весь Близький Схід
Як мінімум, Вашингтон повинен уникнути ескалації конфлікту між Ізраїлем і ХАМАСом, яка ще глибше втягне в нього Сполучені Штати або Іран, що саме по собі буде нелегко, як показала напруженість у Червоному морі цього тижня, коли ВМС США потопили судна підтримуваних Іраном повстанців-хуситів, а Тегеран направив у цей район військовий корабель. Але окрім цього мінімуму, представники адміністрації Байдена хочуть повернути Ізраїль і Саудівську Аравію на шлях нормалізації відносин, з якого вони зійшли після терористичних атак ХАМАСу 7 жовтня. Щоб досягти цього результату, Ізраїль повинен буде прийняти формулу майбутньої палестинської держави, яка розрядить нинішню кризу. Для того, щоб Ізраїль погодився на це, він повинен усвідомити, що його довгострокова стійкість як держави залежить від досягнення тривалого миру і нормалізації відносин з поміркованими арабськими сусідами так само, як і від ліквідації ХАМАСу. Один з чиновників адміністрації Байдена вважає, що 2024 рік – це “час, який спливає, щоб розіграти цю п’єсу з нормалізації”. Чим ближче вибори в США, тим менш гнучким може стати ізраїльське керівництво на чолі з прем’єр-міністром Беньяміном Нетаньягу, особливо якщо ізраїльська сторона очікує перемоги Дональда Трампа.
4. Технологічні перегони
Адміністрація Байдена впевнена, що Сполучені Штати можуть виграти гонку штучного інтелекту (з огляду на значний прогрес у 2023 році) таким чином, щоб захистити американські робочі місця і цінності, одночасно працюючи зі світовими партнерами над створенням спільних регуляторних стандартів для цієї технології. Найбільше занепокоєння у чиновників адміністрації Байдена викликає те, що Китай, на їхню думку, лідирує в галузі екологічно чистих технологій – від електромобілів до сонячної енергетики і сучасних акумуляторів – і контроль над критично важливими мінеральними ресурсами, необхідними для підтримання цього лідерства. Американські чиновники вважають, що країна досягла прогресу в подоланні цього розриву завдяки Закону про зниження інфляції та іншим заходам, але Сполучені Штати все ще далекі від його подолання.
5. Виборчі виклики
Навряд чи є хоч одна розмова представників адміністрації Байдена з міжнародними партнерами, в якій би не йшлося про вибори у США 2024 року та їхній вплив на весь спектр глобальних проблем. Противники, такі як російський президент Владімір Путін, намагатимуться перечекати 2024 рік, сподіваючись, що підтримка України з боку США продовжуватиме слабшати. Багато європейських країн занепокоєні перемогою Трампа, зважаючи на його скептичне ставлення до НАТО та критику європейських партнерів загалом. Дипломати більшості країн намагатимуться зустрітися з тими, хто матиме найбільший вплив у республіканській адміністрації, зберігаючи при цьому якомога тісніші зв’язки з оточенням Байдена.
Я був одним з тих, хто стверджував, що адміністрація діє недостатньо сміливо і далекоглядно, враховуючи історичні ставки цих викликів, або недостатньо швидко, враховуючи, що Джо Байден може бути президентом на один термін. Ці чиновники стверджують, що, на відміну від періоду після Другої світової війни і навіть холодної війни, деякі фактори, які раніше дозволяли Сполученим Штатам диктувати події, більше не існують.
Наприкінці Другої світової війни, наприклад, Сполучені Штати мали половину світового валового внутрішнього продукту, два їхні головні супротивники лежали в руїнах (як і більша частина Європи), Глобальний Південь не був тією політичною силою, якою він є зараз, а глобальна індустріалізація сприяла Сполученим Штатам.
“Дайте мені цю руку, і я зможу заробити трохи грошей за покерним столом”, – сказав мені один високопоставлений американський чиновник.
З тією рукою, яку Сполучені Штати мають зараз, стверджував чиновник, можна успішно керувати 2024 роком і позитивно вплинути на те, що Байден часто називає історичним переломним моментом. “Щоб це спрацювало, – сказав чиновник, – ми повинні боротися, як у пеклі, за кожен дюйм. Ми все ще можемо перемогти, доклавши трохи хитрощів, трохи везіння і трохи змастивши лікті”.
Виклики варіюються від доступу до надійних джерел кобальту в Демократичній Республіці Конго до збереження відкритих судноплавних шляхів у Червоному морі, від використання кредитів Світового банку для підтримки країн Глобального Півдня до роботи з Конгресом, щоб уникнути поразки України.
Підсумок: 2024 рік може стати одним з найбільш значущих років – для США, їхніх союзників, їхніх інтересів і глобальних правил та інституцій – з часів закінчення Другої світової війни. Перемогти можливо, але лише за умови визнання важливості цього року, нових і більш інноваційних форм координації з партнерами і союзниками, посиленого фокуса на виконанні і результатах, а також цілеспрямованих зусиль, які піднімуться до рівня ставок на життя поколінь.
Проте я не можу позбутися думки, що Сполученим Штатам все ще потрібно більше амбіцій часів Другої світової війни, які визначали наступні десятиліття, навіть визнаючи, що зростаюча складність світу вимагає абсолютно нового набору навичок, підходів і послідовності в досягненні мети.
