У всьому світі дипломатичні зусилля з припинення воєн зазнають невдачі, а все більше світових лідерів переслідують свої цілі військовими методами – вони вірять, що це їм зійде з рук. Кількість воєн зростає з 2012 року після спаду в 1990-х і на початку 2000-х років. Про це йдеться у матеріалі Foreign Policy, в якому аналізуються конфлікти, за якими світ спостерігатиме у 2024 році.
Foreign Policy згадує азербайджано-вірменську війну 2020 року за Нагірний Карабах, бої в північному регіоні Тиграї в Ефіопії, захоплення влади у М’янмі армією у 2021 році та повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році, а також розвиток конфліктів у Судані та Газі.
Видання Foreign Policy приходить до висновку, що сьогодні більше людей у всьому світі гине в боях, були вимушені залишити свої домівки або потребують життєво необхідної допомоги – у порівнянні з попередніми десятиліттями.
Також в аналітиці зауважують, що в деяких випадках процес миротворчості не просувається нікуди. Як приклад наводиться війна в Україні, де “російський президент Володимир Путін, розраховуючи на зменшення підтримки Києва Заходом, прагне змусити Україну здатися та демілітаризуватися — умови, які, вочевидь, неприйнятні для українців”.
Війна в Україні
Війна в Україні – один із конфліктів, за яким, на думку Foreign Policy, світ спостерігатиме у 2024 році. Те, що відбувається в Україні на полі бою, впевнені автори, впливатиме на майбутню безпеку всієї Європи. “На Україну чекає похмура зима. Російські ракетні удари будуть спрямовані на відключення тепла та спустошення міст”, – прогнозують в Foreign Policy. Також у матеріалі зауважують, що Київ дуже непокоїть коливання підтримки України на Заході. “Щодо українських лідерів – вони налаштовані воювати за підтримки США чи без неї”, – пише Foreign Policy.
Конфлікт у Газі
Інша війна, за якою на думку Foreign Policy спостерігатиме світ – конфлікт у Газі. “Через майже три місяці стає все очевидніше, що військові операції Ізраїлю не знищать ХАМАС, як стверджують ізраїльські лідери, і що спроба зробити це може знищити те, що залишилося від Гази”, – мовить видання. Наголошується на тому, що ізраїльські операції були руйнівними і призвели до смертей понад 20 тисяч палестинців та того, що 85% жителів Гази були вимушені залишити свої домівки.
Поширення війни на Близькому Сході
Ані Іран та його недержавні союзники, ані Сполучені Штати та Ізраїль не хочуть регіональної конфронтації на Близькому Сході, але є вірогідність, що війна Ізраїлю та ХАМАС може її спровокувати. Саме ширший конфлікт на Близькому Сході – ще один збройний конфлікт, на якому зосереджує увагу Foreign Policy. “Поширення війни на Близькому Сході – останнє чого бажає Байден, який намагається водночас підтримати Україну, стримати Китай і проводити кампанію перед президентськими виборами”. Небезпечною точкою залишається ізраїльсько-ліванський кордон – наголошують автори.
Вірменія та Азербайджан
Ще один сценарій воєнного конфлікту, на який звертають увагу в Foreign Policy – загострення між Вірменією та Азербайджаном. Дві країни сперечаються щодо свого ще не демаркованого кордону, де часто відбуваються зіткнення військових обох країн, йдеться у матеріалі. У переговорів між Вірменією та Азербайджаном є шанс, наголошують автори, але якщо переговори не дадуть результату, Азербайджан може піти на захоплення територій, як це було у випадку із Нагірним Карабахом, – пише Foreign Policy.
США і Китай
Автори також прогнозують можливе загострення між США і Китаєм. Суперництво між двома країнами не демонструє жодних ознак ослаблення. Найнестабільнішим, на думку авторів Foreign Policy, виглядає ситуація із Філіппінами, країною-союзником США, проти якої Китай висуває морські претензії у Південнокитайському морі. Іншою точкою спалаху може стати Тайвань, у випадку якого Китай очікує “возз’єднання з материковою частиною Китаю, в ідеалі – мирним шляхом, але Китай не виключає і застосування сили”. Найбільша небезпека у випадку США і Китаю, на думку авторів, зараз полягає у зіткненнях китайських і американських літаків або кораблів.
Інше видання POLITICO, яке також прогнозує розвиток політичних процесів у 2024 році, наголошує, що парламентські вибори у 2024 в Білорусі та Ірані та президентські вибори в Росії навряд чи змінять політику в цих країнах, водночас автори матеріалу очікують, що в цих країнах можуть виникнути руйнівні й важкоконтрольовані протести населення, які могли б відвернути уряди цих країн від участі у великих міжнародних конфліктах: у випадку Ірану – на Близькому Сході, а у випадку Росії та Білорусі – в Україні.
Видання Deutsche Welle наголошує з посиланням на соціологів, що, навпаки, настрої в Росії зараз набагато впевненіші, ніж на початку повномасштабної війни в лютому 2022 року, а кількість росіян, які вважають, що їхнє життя погіршується, зменшилася вдвічі порівняно з минулим роком.
