Український уряд можна привітати зі значними досягненнями на економічному фронті під час захисту від найбільшого вторгнення в Європі з часів Другої світової війни, пише Андерс Ослунд для Atlantic Council
Відвідувачі сьогоднішньої України часто дивуються, що далеко від лінії фронту все виглядає так нормально. Більшість мешканців центральної та західної України повернулися додому. Магазини і ресторани в містах і містечках по всій країні відкриті і повністю заповнені товарами. Все функціонує, включаючи мобільний зв’язок, інтернет, електрику і громадський транспорт. Іноземні кредитні картки можна використовувати практично скрізь, а цифрові банківські послуги є розвиненими і майже повсюдними. Не існує ніякого нормування, як і жодних ознак контролю над цінами. Якщо щось і відбувається, то люди скаржаться, що життя занадто нормальне.
Ознаки звичайного повсякденного життя у воєнній Україні є відображенням дивовижної стійкості, яку продемонстрували українці з початку повномасштабного вторгнення Росії майже два роки тому. Ця нормальність також пов’язана з тим малопомітним фактом, що українська економіка напрочуд добре розвивалася у 2023 році.
Високі економічні показники України відображені в останніх оцінках ЄС та МВФ. Ці традиційно суворі відгуки зараз читаються як любовні листи. “Попри війну, країна виграла від сильнішого, ніж очікувалося, відновлення та стійкого імпульсу реформ”, – зазначив МВФ у цілком типовому підсумковому звіті за грудень 2023 року.
Російське вторгнення призвело до падіння ВВП України на 29% у 2022 році, але у 2023 році економіка зросла на 19,5% у річному обчисленні у другому кварталі та на 9,5% у третьому кварталі. Замість очікуваної стабілізації Україна, швидше за все, досягне річного економічного зростання на рівні майже 6 відсотків у 2023 році. Звичайно, це все ще означає падіння приблизно на 25% від довоєнного рівня у 2021 році. Однак, враховуючи масштаби руйнувань, спричинених російським вторгненням, і той факт, що Росія все ще окупує близько 17 відсотків території України, ці цифри все одно вражають.
Восени 2022 року багато хто був стурбований загрозою зростання інфляції в Україні через невиконання ЄС своїх зобов’язань. Україна була змушена друкувати гроші, і в грудні 2022 року інфляція зросла до 27 відсотків. Європейська комісія прислухалася і забезпечила фінансування на 2023 рік у розмірі 20 мільярдів доларів, що покриває близько половини бюджетних потреб України. США надали ще $10,9 млрд, а МВФ – $4,5 млрд. Зрештою, дефіцит бюджету України в розмірі близько 40 мільярдів доларів був більш ніж профінансований. Як наслідок, інфляція впала до п’яти відсотків до жовтня 2023 року.
На 2024 рік Україна запланувала зовнішнє фінансування в розмірі 41 мільярд доларів, але оскільки іноземних коштів може не вистачити, міністр фінансів країни запропонував переглянути цей показник до 37 мільярдів доларів, не в останню чергу через більші, ніж очікувалося, податкові надходження. Ця переглянута цифра може бути реалістичною. МВФ зазначив, що у січні-вересні 2023 року податкові збори зросли на 23% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Зазвичай країна з програмою МВФ зазнає невдачі за деякими показниками, але це не стосується України у 2023 році. МВФ підтвердив, що Україна виконала всі кількісні критерії ефективності, а також всі індикативні цілі до кінця вересня, і зробила це з великим запасом, зібравши набагато більше податків, ніж очікувалося, а соціальні видатки продовжували здійснюватися відповідно до плану. Попри умови воєнного часу, Україна поки що не має жодної заборгованості з виплати заробітної плати чи пенсій у державному секторі.
Національний банк України особливо добре спрацював з початку російського вторгнення. В той час як інфляція в Росії наразі становить близько 7,5%, в Україні вона впала до п’яти відсотків. Нещодавно Україна знизила свою процентну ставку з 16 до 15 відсотків, тоді як Центральний банк Росії зробив протилежне.
Україна зберігає відносно відкритий валютний ринок з плаваючим обмінним курсом, який залишався відносно стабільним протягом 2023 року. Міжнародні валютні резерви України наразі вищі, ніж будь-коли, і становлять близько 40 мільярдів доларів США. Банківська система країни функціонує напрочуд нормально. Згідно з нещодавнім звітом МВФ, загальні активи банківської системи України та депозити клієнтів зросли на 36% та 51% відповідно від початку повномасштабного вторгнення Росії до серпня 2023 року. Українські банки переповнені грошима і пропонують багато дешевих кредитів.
Прикметно, що за час війни Україна провела більше системних реформ, ніж будь-коли під час війни. Ці реформи були ініційовані ЄС та МВФ за активної підтримки Сполучених Штатів та групи країн “Великої сімки”.
14 грудня 2023 року ЄС вирішив розпочати переговори про членство з Україною. Це історичне рішення ґрунтувалося на виконанні Україною семи життєво важливих умов, визначених ЄС у червні 2022 року. Чотири з них стосувалися верховенства права, а три були політичними. Найважливішими умовами були очищення сумнозвісного корумпованого Конституційного Суду та Вищої ради правосуддя, яка призначає українських суддів. Ці кроки є одними з найважливіших реформ у сфері верховенства права, коли-небудь здійснених в Україні.
Схоже, що ЄС зробив висновки зі своєї надмірно м’якої попередньої політики щодо Болгарії та Румунії. Тепер Брюссель вимагає конкретних змін і деталізує їх. Україна виконала всі його вимоги, а президент Зеленський підписав останні три закони за тиждень до саміту ЄС у грудні 2023 року.
У своїй останній оцінці МВФ заявив, що українська влада продемонструвала “тверду відданість реформам”. Він зазначив, що влада вчасно виконала сім із 12 структурних орієнтирів на червень-жовтень 2023 року, тоді як чотири орієнтири були виконані із затримками за дуже складних обставин. Це були важливі реформи, пов’язані з корпоративним управлінням та антикорупційними заходами. У жовтні набув чинності закон, що відновлює декларування активів для державних службовців, і було відновлено доступ громадськості до декларацій про статки. Водночас було посилено законодавство щодо боротьби з відмиванням грошей. Ключовою вимогою МВФ залишається забезпечення справжньої незалежності спеціального антикорупційного прокурора від генерального прокурора.
Попри умови воєнного часу, українська влада працює краще, ніж очікувалося, як з точки зору повсякденного фінансового адміністрування, так і з точки зору просування порядку денного реформ в країні. Податкові надходження перевищують очікувані, а пенсії та зарплати виплачуються вчасно. Валютні резерви країни більші, ніж будь-коли, а інфляція знизилася до п’яти відсотків. Україна нарешті спокійно провела важливі і політично складні реформи у сфері верховенства права. Український уряд можна привітати за його значні досягнення на економічному фронті, в той час як він захищає себе від найбільшого вторгнення в Європі з часів Другої світової війни.
