Українська оборонка вже здатна виготовити продукції більше, ніж держава спроможна законтрактувати наявними фінансовими ресурсами. Далі буде більше
У 2023 році українським підприємствам оборонно-промислового комплексу (ОПК) вдалося виготовити втричі більше зброї та техніки, ніж роком раніше. У бюджеті на 2024 рік закладені рекордні майже 265,4 млрд грн на закупівлю озброєння, військової техніки та боєприпасів. І як зауважують в Міністерстві оборони, переважна більшість коштів буде спрямована на завантаження виробничих потужностей саме вітчизняного оборонно-промислового комплексу.
Своєю чергою Міністерство з питань стратегічних галузей економіки, відповідальне за військово-промислову політику, наголошує, що наступного року наш ОПК здатен наростити виробництво ушестеро вже у порівнянні із цьогорічним показником. І передбаченої суми навіть не вистачить, аби викупити все, що здатні виробити українські компанії, яких на кінець року в галузі працює вже понад 500. Примітно, що абсолютна більшість з них – з приватного сектору, кілька років тому цього неможливо було собі уявити. Бо здавалося, що монополія держави в цій царині непохитна.
«Разом з командою ми змогли розігнати виробничі спроможності нашого ОПК», – звітував днями на підсумковій зустрічі із пресою міністр з питань стратегічної промисловості України Олександр Камишін. Укрінформ проаналізував здобутки наших зброярів за цей рік і придивився до перспектив.
Безпілотники: апарати, що змінюють хід битви
Одним з основних факторів, що змінюють хід цієї війни, військові експерти вважають безпілотні літальні апарати різної модифікації. От і Президент Володимир Зеленський, говорячи про пріоритети у формування збройного портфеля на наступний рік, виокремив саме їх.
«Наступного року ми виробимо мільйон дронів. Ми зробимо все, щоб так воно й було», – наголосив він на пресконференції 19 грудня.
Розвиток виробництва різноманітних безпілотників нині є головним напрямком вітчизняного ОПК. Так, міністр оборони Рустем Умєров підтвердив готовність закуповувати і виробляти «всю кількість (дронів), яку озвучують й волонтери, й керівництво». В Мінстратегпромі також вважають названі Президентом плани цілком реальними. За словами Камишіна, лише в грудні на українських потужностях вироблено понад 50 тис. апаратів. Серед головних чинників розвитку цього сегменту міністр називає урядову програму за якою на закупівлю БпЛА було виділено 40 млрд грн.
«За цією програмою левова частка закупівель – це дрони саме українського виробництва. Завдяки цьому у сектор зайшли приватні виробники, долучилися державні заводи», – зауважив міністр.
За його словами, сьогодні в Україні дрони різної модифікації виготовляють понад 200 компаній різної форми власності, розміру та спроможності. Одне підприємство, наприклад, вже вийшло на обсяги виробництва у 45 тис. БпЛА на місяць.
Цього року активно підсилював захисників безпілотниками проєкт Міністерства цифрової трансформації «Армія дронів». Розпочинався він у липні 2022 зі збору коштів на закупівлю для фронту дефіцитних на той момент «пташок», а вже наприкінці 2023 року віцепремʼєр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій Михайло Федоров звітував про створення 43 ударних рот, навчання майже 20 тис. операторів і виготовлення понад 60 зразків нових продуктів – розвідувальних, ударних, морських БпЛА тощо. Частина з них вже вийшла в серійне виробництво. Зокрема, дрон Cobra (дальність польоту – 300 км, вантажопідйомність – 15 кг), дрон-камідзе AQ-400 Scythe (дальність польоту – до 750 км, швидкість – до 144 км/год). Окремі моделі військові все ще тестують (розвідувальний дрон Leleka LR, дрон-ракетоносій «Джміль-90», дрон-міношукач ST1, розвідувальний Jupiter Hunter-1 та інші).
«У нас є вже конвеєрне виробництво в тисячах одиниць такої техніки, є навіть і в десятках тисяч у певній категорії, просто такі речі ми не можемо гучно анонсувати», — каже Федоров.
У листопаді виповнився рік програмі зі створення флоту морських дронів. Тоді наголошувалося, що це буде унікальна розробка, яка змінить доктрину ведення війни в морі та змусить росіян боятися за свої кораблі.
Сьогодні Чорноморський флот рф вимушений ховати свої кораблі подалі від українських берегів. Адже сповна відчув на собі роботу інноваційних розробок українських інженерів, які змогли відправити на дно військові кораблі «Адмірал Макаров», «Іван Голубець», «Іван Хурса», «Сергій Котов», «Нафтовий маяк», «Акула» та «Серна».
Міністр Умєров зазначив, що наступного року на фінансування закупівлі безпілотників різної номенклатури передбачається у 55 млрд грн і пообіцяв в рази збільшити закупівлю цих апаратів для війська, а отже, їх обсяги виробництва можна і потрібно нарощувати. Основне питання – яких саме модифікацій.
В Мінстратегпромі повідомили, що наступного року вони спроможні виготовити понад 1 млн FPV-систем, понад 10 тис. ударних дронів середньої дальності та більше тисячі БпЛА дальністю польоту у 1000+ км.
«Частина цих розробок, насправді, була в нас ще за кілька років до початку великої війни. Але левова частина їх з’явилася вже під час широкомасштабного вторгнення. І сьогодні серійно виробляється й спроможне допомагати нашим воїнам на фронті», – сказав Олександр Камишін.
Боєприпаси: збільшення і в штуках, і в “міліметрах”
Ще одним з найважливіших напрямків роботи став і буде залишатися – виробництво боєприпасів для дронів. Ще у серпні цього року тодішній міністр оборони Олексій Резніков повідомляв, що в Україні вже створено окрему категорію – боєприпаси для БпЛА.
Влітку Уряд ухвалив постанову, яка на державному рівні визнала порядок виробництва, закупівлі та постачання боєприпасів до БПЛА. Що дозволило приватним компаніям легально працювати на ринку та масштабувати технологічні продукти, які до цього переважно виготовлялися «у гаражах». Українські воїни стали отримувати якісні та інноваційні рішення. А у жовтні було прийнято постанову, яка спрощує й прискорює ввезення сировини для цього виробництва. Усе це відкрило великі можливості для розробки та масштабування даних технологічних продуктів, про що й звітував нещодавно міністр з питань стратегічної промисловості.
«По боєприпасах для дронів – спроможності для їх виробництва в нас є. Дерегуляція в цьому сегменті дала розвиток багатьом новим виробникам. Ми зараз маємо більше 50 виробників боєприпасів для дронів, як державних так і приватних, здатних виробляти боєприпаси вагою від 300 г до 10 кг, різних видів», – зазначив Камишін.
Крім того, цьогоріч українські виробники спромоглися у 42 (!) рази збільшити у порівнянні з минулим роком кількість виготовлених мінометних снарядів. Почали виробляти також патрони для стрілецької зброї, снаряди калібру 73 мм, 125 мм, ВОГ-17, ВОГ-25.
А ще Україна готується до серійного виробництва снарядів натівського стандарту 155-го калібру. Тих самих, дефіцитних, які нам сьогодні надають партнери і за які на міжнародному ринку зброї точиться неабияка конкурентна боротьба. Зараз вітчизняні дослідні зразки проходять випробування.
Планується, що у 2024 році боєприпаси 155-мм випускатимуть у кількості, яка значною мірою зможе покрити різницю між потребою та наявною партнерською допомогою. За словами Камишіна, налагодження виробництва, в першу чергу, залежить від постачання порохів натівського стандарту, які в Україні не виготовляються.
«Частину елементів ми освоїли. Але, на жаль, в цьому калібрі ми залежимо від постачання дефіцитних порохів, яких ніколи Україна не виробляла», – зазначив міністр.
На початку року державний Укроборонпром розгорнув серійне виробництво 82-мм осколкових мін на одному із підприємств-партнерів в одній із натівських країн, а згодом розпочав спільне виробництво і мін 120-мм. Сучасні боєприпаси здатні досягати цілей, долаючи відстань у понад 8 км та руйнувати інженерні споруди та легко броньовану техніку.
Загалом у виробництві мінометних снарядів Україна досягла значних успіхів, в основному завдяки тому, що у цю програму допустили приватних виробників, підкреслює Камишін. Сьогодні в цьому сегменті вже працюють десятки підприємств, тоді як весною 2023 року було лише два постачальники корпусів до мінометних снарядів. Зокрема, вже у промислових масштабах в Україні виготовляють снаряди калібром 152 та 122 мм. І в Мінстратегпромі обіцяють ще збільшити обсяги навіть попри глобальний дефіцит порохів.
«Ми працюємо над тим, щоб їх (порохи. – ред.) самостійно виробляти. Всі необхідні для цього рішення прийняті. Відбуватиметься подальша лібералізація цього ринку і ми будемо раді залученню приватних компаній у виробництво вибухових речовин та порохів», – підкреслив міністр.
З великою обережністю і в Мінстратегпромі, і в Укроборонпромі говорять про власну ракетну програму. Детально не коментують, але обнадійливо натякають, мовляв, усе самі побачите. Камишін запевнив, що разом із командою провів достатньо часу на полігонах для того, щоб у України було чим «працювати» по російських територіях.
Важка техніка та ППО: чому б не спробувати гібриди
Окрім розвитку виробництва БпЛА та боєприпасів, озвучили в Міноборони і намір збільшити обсяги виготовлення в Україні важкої військової техніки. В першу чергу, засобів протиповітряної оборони – від звичайних переносних зенітно-ракетних комплексів до систем ППО з дальністю понад 100 кілометрів. Як приклад таких систем, в Міноборони привело перспективний вітчизняний ЗРК “Корал”.
А от в Мінстратегпромі звітували про успіхи проєкту FrankenSAM, що об’єднує ракети класу «земля-повітря» західного зразка з модернізованими пусковими установками або радарами радянського виробництва. Зокрема, винахідникам вдалося поєднати радянські пускові установки «Бук» та американські ракети Sea Sparrow.
«Ми отримали надійне гібридне ППО. Розробка будь-якої системи ППО потребує щонайменше п’яти років, а ми не маємо цих років, тому паралельно розробляємо швидкі рішення, які дають нам результати вже цієї зими», – зазначив Камишін.
Сьогодні у портфоліо FrankenSAM вже 5 проєктів, один з яких є гібридом пускової установки та радянського ЗРК, спроможним вражати ціль на дальніх відстанях.
Крім того, в Пентагоні вважають перспективною розробкою в межах FrankenSAM комбінацію ракет та пускової установки Patriot, яка працюватиме зі старими радіолокаційними системами українського виробництва.
Окремим важливим досягненням спільної програми є те, що до неї долучені кілька вітчизняних державних та приватних компаній.
Наприкінці серпня стало відомо, що британський виробник озброєнь BAE Systems відкриє своє представництво в Україні. Міноборони та Мінстратегпром підписали відповідні договори з компанією про локалізацію виробництва в Україні. Одна з рамкових угод стосується виробництва гаубиці L119, яку вже активно використовують ЗСУ.
На початку грудня Президент Зеленський оголосив, що в Україні вдалося зібрати за місяць 6 самохідних артилерійських систем «Богдана». Це перший такий показник по САУ, яка здатна стріляти 155-мм снарядами. Установку, розроблену під натівський калібр, представили світу ще у 2018 році під час військового параду у Києві. Тоді фахівці сподівалися, що вдасться поставити її у серійне виробництво. Проте сподівання довелося відкласти аж до 2023 року. Шість одиниць артилерійської установки, звичайно, це ще не серія, проте можливості для збільшення обсягів вже є.
Росте виробництво й бронетехніки. У порівнянні із весною в листопаді було виготовлено уп’ятеро більше БТР, бронеавтомобілів зібрали в 3,4 рази більше, ніж торік. За словами заступника міністра оборони Івана Гаврилюка, відомство планує замовити у вітчизняних виробників понад 750 бойових броньованих машин різних типів.
Збільшилось учетверо виробництво протитанкових ракетних комплексів (ПТРК) “Стугна-П”, розроблених КБ «Луч». Це достойний конкурент славнозвісних «джавелінів». Однією з його переваг є те, що оператор може керувати цим ПТРК дистанційно з пульту на відстані до 50 м. Комплекс розроблений для ураження танків та інших статичних броньованих цілей, але українським військовим вдається поцілити з нього і у маневрені повітряні цілі – ворожі гвинтокрили.
На початку грудня в уряді оголосили про запуск в Україні виробництва бронетехніки спільно з німецьким концерном Rheinmetall у 2024 році. Нині партнери налагодили на одному із українських заводів ремонт західних систем озброєння. В подальшому мають намір розпочати і їхнє виробництво.
За словами Олександра Камишіна, тривають переговори ще з однією великою компанією, щоб організувати ремонт всієї західної техніки на українських потужностях.
«Ця компанія є партнером збройних сил США. В багатьох країнах, де присутня американська армія, вони працюють. І ми сьогодні шукаємо можливості укласти партнерські відносини з ними в Україні», – додав він.
Отже, український ОПК зразка 2023 року геть не схожий на минулорічний. А з довоєнним станом годі й порівнювати. Керівники країни підкреслюють, що завантаження вітчизняної оборонки в пріоритеті з оглядом не лише на сьогодення, а й на перспективу. ОПК здатен стати локомотивом всієї нашої економіки. За оцінками економістів, із 4,9% приросту ВВП України у 2023 році, 1,5% вже дав саме оборонний сектор. Вже сьогодні, запевняють в Мінстратегпромі, левова частка того, що їде на фронт, українського виробництва. І наступного року виробничі потужності лише зростатимуть.
«Наша оборонка, по суті, тільки починається. Далі постають основні питання – це системне нарощування виробництва, дефіцитні компоненти та належне фінансування», – впевнений Олександр Камишін.
Юлія Абакумова
