Як розгортатиметься війна у 2024 році: три сценарії

Повномасштабна війна Росії проти України вступає у третій календарний рік. Лінія фронту за останні кілька місяців майже не рухалась, тож чи може хід війни змінитися у 2024 році?

Президент Володимир Зеленський визнав, що весняний наступ не мав того успіху, на який він сподівався. Росія досі контролює близько 18% території України.

Ми запитали трьох військових аналітиків, як, на їхню думку, можуть розвиватися події в найближчі 12 місяців.

Війна затягнеться, але не триватиме вічно

Барбара Занчетта, відділ вивчення війни, Королівський коледж Лондона

Перспективи закінчення війни в Україні залишаються невтішними. Позиції Путіна порівняно з минулим роком сильніші – але радше у політичному, ніж у військовому відношенні.

Ситуація на полі бою є невизначеною. Наступ України, схоже, зупинився. Але і російського прориву теж не було. Зараз результат війни більш ніж будь-коли залежить від політичних рішень, ухвалених за багато кілометрів від її центру – у Вашингтоні та Брюсселі.

Дивовижна єдність, яку Захід продемонстрував 2022 року та дотримувався весь 2023-й, починає коливатися.

Військова допомога від США опинилася в заручниках того, що президент Байден слушно назвав “дрібною політикою” Вашингтона. А майбутнє економічної допомоги ЄС, схоже, залежить від безглуздої позиції Угорщини.

Водночас коливання в західних столицях підбадьорюють Путіна. Його останні публічні виступи та зухвалі заяви демонструють, що, з його точки зору, Росія готова до затяжної війни.

Тож чи вистачить Заходу сил і витривалості, щоб і далі протистояти російському лідеру та всьому, що він собою уособлює?

Рішення ЄС про переговори щодо вступу в ЄС України й Молдови – більше, ніж символ. Це означає продовження підтримки Києва, оскільки майбутнє України в ЄС було б неможливим за повної перемоги Росії.

У Вашингтоні повна зміна політики теж малоймовірна.

Рейтинги Дональда Трампа зростають, тож існує спокуса зобразити сценарій повної зупинки підтримки України, у разі його перемоги на виборах-2024 у США. Однак колишній президент, попри усі свої театральні жести, не вийшов із НАТО у 2016 році. І одноосібно не зможе зробити революцію в 75-річному трансатлантичному партнерстві Америки.

Це не означає, однак, що можна ігнорувати розбіжності в західному таборі. Для Заходу, а значить і для України, 2024 рік буде ще складнішим.

Для демократичних країн довгостроковий консенсус на підтримку війни завжди був складнішим, ніж для автократів.

Цілком імовірно, що війна затягнеться на весь 2024 рік, але вона не може тягтися вічно.

Оскільки нерішучість Заходу стимулює Росію діяти ще агресивніше, а державного перевороту, як і смерті її президента (на тлі чуток про його здоров’я) не передбачається, єдиним імовірним способом врегулювати конфлікт будуть переговори. Однак обидві сторони продовжують відмовлятися від них.

Попереду рік консолідації

Майкл Кларк, колишній генеральний директор Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень

Широкомасштабне вторгнення РФ в Україну повернуло на європейський континент велику війну. А її перебіг у 2023 році ознаменував ще й повернення індустріальної війни.

Війна індустріальної доби переводить економіку частково, а в деяких країнах повністю, на воєнні рейки. Оборонний бюджет Росії у порівнянні з 2021 роком зріс втричі й наступного року складе 30% державних витрат.

Це робить війну в Україні тривалішою і травматичнішою, ніж усе, що Європа бачила з середини минулого століття. Наступний рік покаже, чи здатні й готові Росія зі своїми постачальниками в Північній Кореї й Ірані та Україна з її західними партнерами задовольнити ненажерливі вимоги війни індустріальної епохи.

За рік лінія фронту мало змінилася. Але було б неправильно сказати, що війна в Україні зайшла в глухий кут. Обидві сторони здатні воювати до кінця, намагаючись взяти на себе стратегічні ініціативи.

Росіяни можуть знову спробувати просунутись по всьому фронту, щоб захопити як мінімум весь Донбас. Україна, ймовірно, спробує скористатись своїм успіхом в Чорному морі.

Київ також, можливо, спробує влаштувати росіянам ще більше військових сюрпризів, щоб вивести їх з рівноваги.

Але по суті 2024 рік виглядає як рік консолідації і для Києва, і для Москви.

Росії не вистачає ні технічних, ні людських ресурсів, щоб розпочати стратегічний наступ. Вона зможе зробити це не раніше, ніж навесні 2025 року.

Тим часом Україна потребує західної підтримки, щоб вистояти наступного року, поки вона нарощує внутрішні сили для майбутніх наступів.

Війна індустріальної доби — це боротьба між суспільствами. Те, що відбувається на полі бою, зрештою стає лише симптомом цієї боротьби.

Перебіг цієї війни у 2024 році визначатиметься в Москві, Києві, Вашингтоні, Брюсселі, Пекіні, Тегерані та Пхеньяні більше, ніж в Авдіївці, Токмаку, Краматорську чи на будь-якому іншому спустошеному полі битви уздовж лінії фронту.

Україна буде тиснути на Росію навколо Криму

Бен Ходжес, колишній командувач армії США в Європі

Росії бракує рішучого, проривного потенціалу, щоб захопити Україну. Вона зробить усе можливе, щоб утримати захоплені землі та зміцнити свою оборону, водночас сподіваючись, що Захід відступить від України.

Але Україна не зупиниться. Вона бореться за своє виживання і розуміє, чого чекати від Росії, якщо вона переможе. Дедалі більше європейських країнах говорять про збільшення допомоги на тлі страху, що рішучість з боку США згасне.

Однак я очікую, що на початку нового року США все ж таки ухвалять пакет допомоги, який Конгрес відклав у грудні.

Тому від України я чекаю таких кроків:

  • відновити підрозділи, виснажені місяцями боїв, для майбутнього наступу
  • удосконалити систему мобілізації
  • збільшити власне виробництва боєприпасів і зброї
  • долати перевагу Росії у РЕБ

До початку літа Україна вперше зможе використати американські винищувачі F16, що, як сподіваються, покращить її здатність протистояти російській авіації та зміцнить протиповітряну оборону.

Найбільш стратегічно важливою частиною України, яка залишається під контролем Росією, є Крим. Його ми називаємо “вирішальною територією”.

Україна зробить усе можливе, щоб і далі чинити там тиск на росіян, зробити його неприйнятним для російського військово-морського флоту в Севастополі: кількох тамтешніх баз ВПС та матеріально-технічної бази в Джанкої.

Українці вже довели, що можуть це робити. Маючи лише три надані Британією крилаті ракети Storm Shadow, вони змусили командувача Чорноморським флотом вивести третину свого флоту з Севастополя.

Київ, звісно, не має безмежних ресурсів. Це особливо стосується артилерійських боєприпасів та високоточної зброї великої дальності.

Водночас російські солдати – у гіршій формі. Війна – це випробування волі й логістики. Російська логістична система крихка і перебуває під постійним тиском з боку України.

Поделиться:

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх