Для України, на яку напала РФ, спершу були лише п’ять тисяч солдатських шоломів. За майже два роки війни німецька оборонна промисловість почала постачати Києву найновітніші технології. У 2024-му тенденція триватиме.
У новому році жителям Німеччини доведеться звикати до подальшої мілітаризації повсякденного життя. Питання війни та оборони дедалі більше визначатимуть політичні рішення. У цьому переконані експерти з питань безпеки в країні. Адже небезпека нападу Росії на територію НАТО стала більш реальною після масштабного вторгнення Росії в Україну два роки тому.
Почнеться все з переоблаштування доріг – і це лише один з багатьох прикладів, пояснює політолог Крістіан Меллінґ (Christian Mölling) в інтерв’ю DW. “Нам, напевно, потрібно оновити дороги, нам потрібно оновити мости”, – каже він і додає, що багато доріг і мостів у Німеччині не були розраховані на те, щоб витримувати навантаження від танків та іншої військової техніки.
Меллінґ очолює Центр безпеки і оборони при Німецькій раді з міжнародних відносин (DGAP). Нещодавно він сколихнув політичний Берлін дослідженням, згідно з яким за найгіршого сценарію НАТО матиме п’ять років на переозброєння. В іншому разі стримування за допомогою військової переваги над Росією більше не буде можливим.
Агресивна війна Росії змінює епоху
Німеччина переживає швидку епохальну зміну: після падіння “залізної завіси” німці вважали, що завершення “холодної війни” також усунуло небезпеку справжньої, “гарячої” війни. Однак тепер це уявлення уже в минулому. Політичні дискусії на цю тему повернулися в повсякденне життя німців, чого не відбувалося протягом трьох десятиліть.
“У питаннях загальної оборони ідеться, зокрема, про посилення цивільної інфраструктури, а також суспільства до такого стану, щоб вони витримали й у випадку війни”, – пояснює Меллінґ. Таким чином, план зведення нового мосту в якійсь громаді має бути обумовленим і військовою потребою. А саме на випадок, коли цей міст у разі оборони відіграватиме стратегічну роль.
У цьому експерт бачить і шанс: для відновлення оборонного потенціалу Німеччина повинна “скасувати дію певних приписів на якийсь час”. “У нашому аналізі це описано як: більше інвестицій, менше регулювання”.
“Зміна епох”: німцям доводиться нелегко
Людям у Німеччині складно звикнути до нових реалій. Майже два роки тому, наприкінці лютого 2022 року, канцлер Німеччини Олаф Шольц у своїй історичній промові у Бундестазі оголосив “зміну епох” (Zeitenwende). Шольц дав зрозуміти, що військові й оборонні можливості Німеччини знову є пріоритетом, як це було до падіння Берлінського муру.
Більшість німецьких експертів з питань безпеки та оборони, а також аналітик DGAP Меллінґ наголошують, що Україна захищає свободу всієї Європи. Більше того, якщо Україна програє Росії, російський президент Володимир Путін продовжуватиме війну і, зрештою, нападе на НАТО.
Однак, у нещодавньому опитування ARD Deutschlandtrend у відповідь на запитання, на чому Німеччині слід заощаджувати, якщо у бюджеті бракує коштів, 54 відсотки респондентів у Німеччині вказали – на військовій допомозі Україні. Водночас в іншому опитуванні, проведеному ZDF, понад 70 відсотків респондентів заявили, що Україні необхідно продовжувати постачати зброю або навіть ще більше озброєння.
Таку суперечність, котра проявилась серед населення, аналітик DGAP Крістіан Меллінґ також бачить і в німецькій політиці. “Багато людей, у тому числі й у Німеччині, так і не зрозуміли, що немає кнопки озброєння, на яку можна натиснути, щоб на наступний день з’явилися танки”, – сказав політолог в інтерв’ю DW. “Для того, щоб наростити потрібні виробничі потужності, потрібно неймовірно довго. У чому можна звинуватити німецький уряд, а також всі уряди в Європі, так це в тому, що вони досі не розпізнали актуальні сигнали й не почали виробляти значно більше”, – зазначає Меллінґ. І “не тому, що це потрібно Україні, а тому, що це потрібно нам”, додає він.
Підготовка до нового президента США Трампа
Питання набуде ще більшої актуальності, якщо у США Дональду Трампу вдасться повернутися на посаду президента. Трамп поставив під сумнів майбутнє НАТО. І ми “повинні готуватися до цього вже зараз”, а не тоді, коли все відбудеться, наголосив в інтерв’ю DW директор Кільського інституту світової економіки (ifw) Моріц Шуларік (Moritz Schularick). Дослідницький інститут у Кілі публікує “Ukraine Support Tracker” – огляд міжнародної військової та фінансової допомоги Україні. Нещодавно ifw оновив цю таблицю: Німеччина зараз є другим за важливістю постачальником зброї в Україну після США.
Проте станом на зараз німецьке оборонне виробництво суттєво не зросло, критикує аналітик DGAP Крістіан Меллінґ: “Наразі ми лише затикаємо дірки. Ми не починаємо зводити нові виробничі потужності, які б дозволили нам бути готовими вчасно до тих термінів, про які ми згадували у нашому аналізі”.
Франк Гофманн
