Як український спецназ забезпечував важливу переправу через Дніпро на півдні України

ХЕРСОН, Україна (AP) — Їхній перший бойовий план застарів у той момент, коли дамба зруйнувалася. Тож українські спецназівці півроку адаптували свій бій, щоб забезпечити переправу на інший берег Дніпра на півдні України.

Але мало просто перепливти річку. Їм потрібна була підтримка, щоб утримати це. А для цього їм потрібні були докази того, що це можливо. Для одного з офіцерів на прізвисько Скіф це означало прапор — і фото.

Скіф, українська скорочення для кочового скіфського народу, який заснував імперію на території сучасного Криму, рухається як замаскована амфібія, якою він і є: розрахований, обдуманий, поки не настане час для удару.

ХЕРСОН, Україна (AP) — Їхній перший бойовий план застарів у той момент, коли дамба зруйнувалася. Тож українські спецназівці півроку адаптували свій бій, щоб забезпечити переправу на інший берег Дніпра на півдні України.

Але мало просто перепливти річку. Їм потрібна була підтримка, щоб утримати це. А для цього їм потрібні були докази того, що це можливо. Для одного з офіцерів на прізвисько Скіф це означало прапор — і фото.

Скіф, українське скорочення для кочового скіфського народу, який заснував імперію на території сучасного Криму, рухається як замаскована амфібія, якою він і є: розрахований, обдуманий, поки не настане час для удару.

Він офіцер Центру 73, одного з найелітніших підрозділів спецназу України — фронтових розвідників, операторів безпілотників, підводних диверсантів. Їхні ударні групи входять до складу Сил спеціальних операцій, які керують партизанами на окупованих територіях, проникають у російські казарми, щоб закладати бомби та готувати ґрунт для повернення території, захопленої Росією.

Їхня місія на більш динамічному з двох головних фронтів шестимісячного контрнаступу відображає багато проблем ширших зусиль України. Це один із небагатьох успіхів української армії в контрнаступі.

На кінець травня 73 чоловіки Центру були на місці вздовж річки, деякі з них майже в межах видимості Каховської дамби. Вони перебували в зоні досяжності російських військ, які контролювали дамбу та землю через Дніпро з перших днів після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. І обидві сторони знали, що загрозливий контрнаступ України мав на меті контроль над річкою як ключ до повернення окупованого півдня.

У перші дні операції, 6 червня, вибух зруйнував дамбу, спустивши стіну водосховища вниз за течією, убивши незліченну кількість мирних жителів і вимивши позиції української армії.

«Ми були готові до переходу. А потім дамбу підірвало», – сказав Скіф. Вода піднялася на 20 метрів (ярдів), затопивши лінії постачання, російські позиції та все інше на своєму шляху на сотні кілометрів. Тривала гонка: чиї сили зможуть захопити острови, коли води відступлять, а разом з ними й повний контроль над Дніпром?

Для більшості українців, які бачать їх на вулицях у майже безлюдних прифронтових селах Херсонської області, це хлопці у футболках і шльопанцях — звичайні люди. Місцеві жителі, які відмовилися евакуюватися, звикли до звуків війни, тож навіть їхній тривожний спокій перед обличчям сигналів повітряної тривоги, стрілянини та артилерії неподалік не здається чимось незвичайним.

АП кілька разів протягом півроку приєднувався до одного з підпільних підрозділів уздовж Дніпра. Люди-жаби ведуть нічний спосіб життя. Вони перетворюються з непоказних цивільних на елітних бійців, деякі в гідрокостюмах, інші в човнах. Вранці, коли їхні операції закінчуються, вони повертаються до анонімності.

Вони рідко віддають належне своїй роботі, а українці рідко дізнаються про їх діяльність. Але заяви російських військових, які радісно й помилково оголошують про знищення Центру 73, є показником їхньої ефективності.

ЧЕРВЕНЬ 2023 РОКУ

Чоловіки мали найсучасніше спорядження, окуляри нічного бачення, водонепроникні гвинтівки, які можна було зібрати за лічені секунди, підводні дихальні апарати, які не виробляють поверхневих бульбашок, і плащі, які приховують їх теплові сліди під час нічних рейдів.

До початку контрнаступу залишалися лічені дні, а «Центр 73» уже визначив позиції росіян, які вони мали захопити на островах Дніпра. Люди «Скіфа» були в межах чутності від вибуху 6 червня, який зруйнував Каховську дамбу, затопив величезні території Херсонської області та порушив план атаки «Скіфа».

Розслідування AP показало, що російські сили мали засоби, мотив і можливість підірвати дамбу.

І росіяни, і українці відступили від річки, щоб перегрупуватися — росіяни на південь, а українці — на північ.

Покинуті будинки, клуби, магазини перетворилися на штаб-квартири, з рядами комп’ютерних екранів, які заповнювали кімнати, а неподалік — саморобні збройові майстерні. Завжди скритні, часто змінюють локації, вони ретельно планують кожну операцію, сплять лише кілька годин вдень із закритими шторами.

Вони прокидаються на заході сонця, завантажують спорядження в позашляховик і їдуть до іншої точки на березі річки, щоб розвідати нові маршрути для контрнаступу, спровокувати російські війська на стрілянину по них, щоб точно визначити місцезнаходження ворога, дістати мокрі схрони з припасами за допомогою свого човна. Періодично вони захоплювали російського солдата, який застряг на дереві, або знаходили міну, викинуту на берег.

Та й самі застрягли. Інші спецпідрозділи брали участь у боях на Сході України, інші головним фронтом у контрнаступі. Скіфівці терпляче чекали, поки спаде вода, щоб захопити позиції та закласти підґрунтя для прибуття піхоти та морської піхоти на Херсонщину.

Скіф, ветеран битви за Маріуполь 2022 року, який провів 266 днів у полоні, хотів воювати. До Маріуполя він був у складі «Центру 73» і повернувся після звільнення під час обміну військовополоненими.

Україна створила свій спецназ у відповідь на блискавичну анексію Росією Криму та вторгнення на Донбас у 2014 році, що передувало широкомасштабному вторгненню в Україну у 2022 році.

«Ми зрозуміли, що за чисельністю ми набагато менші за ворога», — сказав прес-офіцер ССО Олександр Кіндратенко. «Акцент був зроблений на якості. Це мали бути невеликі групи для виконання оперативних чи стратегічних завдань».

Він сказав, що їх частково навчили та спорядили європейці, включно з країнами НАТО, але їхній власний недавній бойовий досвід означає, що тепер вони не менше вчителі.

Завдання, які підрозділ вважає рутинними — розвідка якомога ближче до росіян, підкладка їм під ніс вибухівки, підводні операції — більшість солдатів вважали б ризикованими. Місії високого ризику – це практично бажання смерті.

Скіф знав, що спершу він повинен спланувати та переконати генералів, що якщо його люди зможуть убезпечити плацдарм — стратегічний пункт перетину — варто було б надіслати війська. А це означатиме виконання річкових місій з високим ризиком.

«Моя телефонна книга — це маленьке кладовище», — сказав він. «Багато добрих, порядних людей померло. Вони загинули на полі бою. Один згорів у броньованій вантажівці. Одного розстріляли з гаубиць. Хтось наступив на міну. Кожен помер по-різному, а їх так багато».

ЛИПЕНЬ – СЕРПЕНЬ 2023 РОКУ

У липні вода відійшла. Росіяни й українці знову рушили до річки з протилежних сторін, росіяни з півдня, а українці з півночі.

Групи Центру 73 розвідували та просувалися вздовж річки. Завданням загону Скіфа було відвоювати острів біля дамби, тепер це павутина потрісканого мулу та мертвих дерев. Їх шпигунська мережа в Херсонській області, а також безпілотники та супутникові знімки розповіли їм, де перебазирувались російські сили.

Вони висадили човни й рушили туди, проходячи крізь голі гілки лісу крізь зграї комарів, настільки гучних, що їхні бодікамери вловили звук. Один із чоловіків зачепив дріт, підключений до гранати, і відкинувся якомога далі від російської вибухівки.

У той момент, коли осколки пронизали його спину, почався хаос. Поранений українець поповз до човна підрозділу, який чекав на відстані 3 кілометрів (2 милі), коли російські війська, які встановили пастку, обстріляли його. Люди Скіфа добралися до човна, який протік, і відступили на свій берег Дніпра. Росіяни закріпилися на острові, і українцям знадобилися ще тижні, щоб їх вигнати.

Потім прийшли нові замовлення. Підніміться вгору за течією та прорвіть російську оборону під зруйнованим залізничним мостом.

Чоловіки мали перевагу, яку часто недооцінювали, над їхнім російським ворогом: багато українців виросли двомовними та розуміли російське спілкування, перехоплене в режимі реального часу, тоді як російським солдатам потрібен перекладач на українську.

Тож коли підрозділ Скіфа почав знімати російські радіозв’язки біля залізничного мосту, вони одразу зрозуміли, скільки людей їм протистоять і з якими боєприпасами вони зіткнуться. Вони зробили переправу, уникли росіян і чекали підкріплення,

Ось тоді їхня перевага зникла. В одному бою росіяни направили ракети «Іскандер» і десятки безпілотників, скинувши сотні гранат.

«У повітрі вони мали абсолютне домінування порівняно з нами, і вони тримали землю», — сказав він.

Резервного копіювання було недостатньо. Під щільним вогнем українські війська відступили. Більше людей вийшли з ладу, і попереду ще одне складне завдання.

ВЕРЕСЕНЬ — ЖОВТЕНЬ 2023 РОКУ

Невдовзі після цієї битви сталася щаслива річ. Російського офіцера, який стверджував, що був противником війни з її початку, відправили на фронт у Херсон. Пізніше він сказав, що це було настільки погано, як він боявся.

Він зв’язався з українською розвідкою і сказав, що має 11 товаришів, які почуваються подібно. Група здалася Скіфу та його людям.

Росіяни розповіли Скіфу саме те, що йому потрібно було знати про їхній підрозділ на острові, який їм тепер доручалося взяти, недалеко від села Кринки.

Він був упевнений, що зможе захопити острів і більше з 20 досвідченими людьми. Але не без обіцянки достатньої підтримки, щоб українські регулярні сили могли утримувати територію. Добре, сказав його командир. Він отримав би резерв — якби повернувся з кадрами, як його підрозділ у селі піднімає український прапор.

Ось так у середині жовтня над Кринками замайорів український безпілотник із національним синьо-жовтим прапором саме тоді, коли Скіф зі своїми людьми пробирався до окупованого села за річку. Отримали фото, щоб довести, що дорога очищена, відправили у військкомат і встановили плацдарм.

ЛИСТОПАД — ГРУДЕНЬ 2023 РОКУ

Для утримання позицій було направлено кілька українських бригад, які з того часу там перебувають.

Але нічні температури опускаються нижче нуля, а українські сили значно недоозброєні порівняно з росіянами поблизу. Утримання та просування взимку набагато важче для тіла та морального стану бійців.

Останніми тижнями Росія надіслала хвилі плануючих бомб — по суті, величезних боєприпасів, модернізованих плануючими пристроями, які дозволяють запускати їх із десятків кілометрів (миль), а також зграї гранатометних безпілотників і китайських всюдиходів, за даними Інституту вивчення війни та Інституту Гудзона, двох американських аналітичних центрів, які аналізують кадри з відкритого джерела з цього району.

На прес-конференції на початку цього місяця президент Росії Володимир Путін звернувся до бою та визнав, що російські сили відступили «на кілька метрів». Але він наполягав, що українські війська ведуть безглуздий бій і втрачають набагато більше, ніж здобувають.

“Я навіть не знаю, навіщо вони це роблять”, – сказав Путін.

Незважаючи на те, що Росія ніколи не контролювала повністю цю територію під час шестимісячного контрнаступу, Росія вважає її своєю.

А українські сили та «Центр 73» продовжують боротьбу і в новому році.

«Це наша робота», — сказав Скіф. «Ніхто про це не знає, ніхто про це не говорить, і ми робимо це за невелику винагороду, окрім як на благо нашої країни».

Автор: Mstyslav Chernov, серед співавторів Лорі Хіннант у Парижі; Алекс Бабенко, Єгор Коновалов та Феліпе Дана у Херсоні; і Самя Куллаб та Ілля Новіков у Києві.

Джерело: The Associated Press (AP)

МК

Поделиться:

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх