Наприкінці 2023 року загальне число порушених в Україні справ щодо російських воєнних злочинів сягає 115 тисяч. Експерти зазначають – число справ продовжує зростати, а досягнення справедливості може зайти довгі роки. Водночас вже цього року міжнародна юридична система визнала президента Росії Володимира Путіна обвинуваченим воєнним злочинцем та почала закладати фундамент для переслідування керівництва Росії за злочин агресії.
Голос Америки стежив, як за цей рік Україна, міжнародна спільнота та міжнародні суди просунулись у досягненні справедливості для жертв злочинів Росії.
Десятки тисяч нових справ
Щодня українська влада фіксує близько 160 воєнних злочинів, вчинених російськими військами на території України. Ці злочини стали способом ведення війни Росією. Кожен з них – порушення законів ведення війни, обстріли, викрадення, тортури, розстріли цивільних, сексуальне насильство.
“Надзвичайно прикро, що ці злочини продовжуються. Це відображають тисячі нових справ про воєнні злочини, які Генпрокуратура виявила протягом останніх кількох місяців. Та їхня кількість продовжує зростати”, – говорить експосол Державного департаменту з питань воєнних злочинів Девід Шеффер.
“Сумна реальність полягає в тому, що ці випадки настільки численні та важкі. Врешті решт за вчинення цих злочинів буде відповідальність”, – переконаний Шеффер.
Відповідальність за воєнні злочини та встановлення справедливості – завдання, на якому зосереджує увагу керівництво України.
Так, у зверненні до Національної поліції влітку президент України Володимир Зеленський окреслив, що встановлення повної правди про злочини російських сил в Україні – фундаментальна передумова для того, щоб притягти до повної відповідальності Росію за агресію й терор.
“Ми маємо зробити все задля справедливості, і я вдячний тим із вас, хто наближає цей день, цей час — час справедливості”, – говорив Зеленський.
Визнання Путіна воєнним злочинцем
Тисячі воєнних злочинів Росії скоєних в Україні вже розслідують в українських та міжнародних судах. Та найбільшу увагу світової спільноти привертають до себе справи проти керівництва Росії, зокрема – її президента Володимира Путіна.
На міжнародному рівні його вже визнано обвинуваченим воєнним злочинцем відповідно до ордера на арешт Міжнародного кримінального суду за звинуваченнями, що Путін особисто причетний до депортації тисяч дітей з України, що є злочином війни відповідно до міжнародних законів.
Коментуючи рішення Міжнародного кримінального суду, головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан підкреслив, що вперше в історії судді Міжнародного кримінального суду чи будь-якого іншого суду, вважають за потрібне видати ордер на арешт проти лідера чи високопосадовця країни-постійного члена Ради безпеки ООН, країни яка має охороняти статут ООН.
“Тож це аполітичне та засноване на фактах розслідування, проводиться моїм офісом та витримає перевірку часом”, – заявив Карім Хан.
Ордер на арешт – не означає, що Путіна буде заарештовано найближчим часом. Втім, наголошують юристи – це не зменшує історичну важливість рішення Міжнародного кримінального суду.
У коментарі Голосу Америки експерт у міжнародному гуманітарному праві Вейн Джордаш наголошує – Путіна звинувачують у викраденні дітей, а це серйозний воєнний злочин, який вважають таким понад половина країн світу.
“Це суттєво. Я б сказав, що це більш ніж символічно. Це означає, що світ Путіна став набагато меншим, ніж був раніше. Зараз є багато країн, куди він не може поїхати, по суті, це країни, які підписали Римський статут, і їх понад сотня”, – наголошує Джордаш.
Покарання за злочин агресії: міжнародний чи гібридний трибунал
Справа депортації дітей – не єдина справа, яку розслідує Міжнародний кримінальний суд, що потенційно може призвести до нових ордерів на арешт проти Путіна та найвищого керівництва Росії.
Не менше уваги світова спільнота приділила у 2023-му році справі, яку Міжнародний кримінальний суд не може розглядати – а саме розслідуванню та притягненню Росії до відповідальності за злочин агресії проти України.
Майже чотири десятки країн працюють над планами з притягнення Росії до відповідальності за злочин агресії.
“Є два різні бачення. Одне бачення полягає в тому, що це має бути міжнародний трибунал. Тому, що це був жахливий злочин проти українського народу, злочин агресії проти України, а також проти світового порядку”, – говорить професорка Нью-Йоркського університету Дженніфер Трехан.
Інше бачення, про яке говорить Трехан – гібридний трибунал, за умов якого справою займається український суд, який отримує міжнародну підтримку. Експертка наполягає, що необхідний саме міжнародний варіант.
Відкритий цього року міжнародний центр з кримінального переслідування за злочин агресії проти України у Гаазі називають передвісником трибуналу над Росією.
Новий центр, у роботі якого беруть участь 38 країн, сприятиме збору, систематизації та підготовці даних для потенційного міжнародного судового процесу за звинуваченнями Росії в агресії проти України.
Це – один з перших кроків на шляху до притягнення Росії до відповідальності. Щодо того, як трибунал має виглядати – згоди на Заході поки що немає.
“Зараз є більше єдності між українським урядом і групою західних держав на чолі з Ліхтенштейном, а також з сильною підтримкою Балтійських країн та деякими іншими європейськими країнами та 20-23 країнами з інших частин світу, які висловились на підтримку трибуналу, до якого закликав Зеленський”, – наголошує Шеффер.
Водночас підкреслює він – жодна із країн Групи Семи не підтримали цю пропозицію. США підтримали інтернаціоналізований гібридний трибунал. Це означає, що українські суди отримуватимуть допомогу, щоб створити інтернаціоналізований суд, щоб судити за злочин агресії.
Українська влада неодноразово наполягала – трибунал має бути повністю міжнародним. Будь-яка гібридна версія трибуналу, в тому числі та, яку пропонують США – не зможе досягти цілі притягнути керівництво Росії до відповідальності за злочин агресії через імунітет лідерів країни.
“Можуть бути різні інші шляхи. Проблема в тому, що нам потрібно створити саме міжнародний трибунал. І в цьому ми в глухому куті”, – говорить Дженніфер Трехан. За її словами, питання яке вирішуватиме цей трибунал – питання стабільності всієї Європи, тому потрібно, щоб було залучене саме міжнародне кримінальне право.
США традиційно, десятиліттями не підтримували будь-яке міжнародне переслідування злочину агресії, але, на думку експертів, це може згодом змінитися. В офісі Генпрокурора США визнають – Європа не бачила такої кількості воєнних злочинів з часів Другої світової війни.
“Впродовж двох років з початку повномасштабної неспровокованої агресії 24 лютого 2022 року ми всі бачили, як російські сили вчиняли злочини найбільших масштабів порівняно з будь-яким військовим конфліктом з часів Другої світової війни”, – підкреслив на пресконференції генеральний прокурор та міністр юстиції США Меррік Гарланд.
Більше справ наступного року, арешти, вироки
У 2023 році Міжнародний кримінальний суд визнав Путіна обвинуваченим воєнним злочинцем, а Україна разом із міжнародними партнерами працювали над створенням механізму для переслідування керівництва Росії за злочин агресії, але найважча робота – досягнення справедливості для мільйонів жертв злочинів російської агресії і воєнних злочинів попереду.
Експерти очікують, що кількість розслідувань російських воєнних злочинів продовжить зростати, а за першим ордером на арешт Путіна незабаром слідуватимуть нові справи і ордери на арешт.
У 2024 році Україна продовжить обговорення Формули миру на зустрічах із представниками з понад 80 країн, використовуючи цю платформу для просування питання створення спеціального міжнародного трибуналу за злочин агресії Росії.
Очікується, що більше справ проти російських воєнних злочинців розглядатимуть і національні суди країн на Заході. Так, у грудні 2023 США висунули офіційні обвинувачення у воєнних злочинах проти чотирьох російських військовиків, зокрема тортурах та нелюдському ставленні, скоєних проти американського громадянина під час окупації українських територій.
В Мін’юсті США наголошують: ця справа – тільки початок, незабаром стане відомо і про інші справи, якими займається американське Міністерство юстиції.
Олексій Коваленко
