Український уряд робить кроки, щоб збільшити внутрішні надходження до бюджету в перші місяці нового року, сподіваючись, що США та ЄС затвердять масштабні пакети допомоги для України, що забезпечить стабільне надходження коштів в наступні місяці 2024.
В МВФ очікують, що український уряд зосередиться на генерації внутрішніх ресурсів, зокрема йдеться про податкові надходження та запозичення на внутрішньому ринку.
“Економіка розвиватиметься і економічну діяльність підтримають структурні реформи, покращення управління, яке зміцнить економіку і принесе додаткові податкові надходження, – каже директор європейського департаменту Фонду Альфред Кеммер.
“Але на додаток до цього, зараз є Національна стратегія надходжень, щоб отримати більше бюджетних коштів і забезпечити потреби бюджету в цей час”, – додає Кеммер в інтерв’ю Голосу Америки. Він наголосив – донори “докладають надзвичайних зусиль, щоб затвердити пакети і вчасно надати кошти”.
Поки великі пакети не затверджено, авансова сплата дивідендів держкомпаній, а також збільшення обсягу запозичень на внутрішньому ринку – серед заходів, які український уряд планує, щоб “максимально наблизити” ресурси на січень-лютий.
Про так званий “план Б” фінансування заявив міністр фінансів України Сергій Марченко в презентації макропрогнозів на 2024 рік в Центрі економічної стратегії, повідомляють українські ЗМІ.
Для того, щоб забезпечити надходження від економіки, потрібно щоб український бізнес працював стабільно і створював робочі місця. Бізнес адаптується до праці в умовах війни, кажуть оглядачі. Після падіння на майже 30% в 2022 році, економіка України, за очікуваннями, зросте на 5% цього року.
Готові інвестувати вже зараз ті, хто вже “набив ґулі” в Україні
Попри війну, деякі компанії навіть розширюють виробництво. Nestle інвестує понад 40 мільйонів доларів в будівництво нового заводу у Волинській області. Раніше німецька Bayer оголосила про інвестиції понад 60 мільйонів доларів у аграрне виробництво в Житомирській області. До війни компанія інвестувала в аграрні об’єкти регіону понад 200 мільйонів євро.
До України інвестують компанії, які вже давно тут працюють і “набили ґулі”, долаючи різні перепони для бізнесу. Інші ж здебільшого готують проєкти для інвестицій після завершення війни. Такими оцінками з Голосом Америки поділився партнер і засновник фінансової компанії FinPoint Сергій Будкін.
Він переконаний – наступний рік принесе Україні нові інвестиції.
“Наступного року компанії планують нові інвестиції і у 2024 році будуть і інвестиції “greenfield”, тобто побудова нового виробництва, і інвестиції в купівлю існуючих компаній великими іноземними компаніями, але на 99% це будуть тільки ті, хто вже присутні в Україні”, – каже Будкін.
Для того, щоб полегшити роботу в Україні, міжнародні організації розпочали проєкти із страхування ризиків війни.
Нещодавно таку програму відкрила і американська корпорація фінансування інвестицій, Світовий банк та ЄБРР. Однак, не всі такі програми вже запрацювали, каже Будкін.
“На жаль, зараз немає якоїсь системної програми, де було б зрозуміло: є вікно, ти пішов туди, заплатив суму грошей в залежності від того, де розташоване твоє виробництво, отримав певний страховий поліс, який буде тебе захищати від негараздів, пов’язаних з війною, починаючи від “шахедів”, закінчуючи загрозою руйнування каналів продажу, чи поставок”, – каже він.
Фінансист все ж вказує на успішні проєкти зі страхування ризиків війни, зокрема програма страхування Швейцарії для Nestle, а також польська програма для Bayer.
Ключова фраза більшості інвесторів – “після війни”
А от щодо зацікавленості у повоєнних інвестиціях, тут спектр можливостей достатньо великий, каже Будкін, який працює над залученням іноземних інвестицій до України.
Є ті, хто цікавиться можливістю інвестувати до традиційних галузей української економіки, як от видобуток корисних копалин, інші розглядають можливості вкладати в новітні галузі, як виробництво технічного водню.
Будкін навів три сфери, до яких компанії з-за кордону виявляють найбільшу зацікавленість:
- Більшість зацікавлених компаній прагнуть долучитись до повоєнної відбудови як виробники будівельних матеріалів
- Ті, хто після війни прагнуть долучитись до переробки українських корисних копалин, розвитку виробництва зеленої сталі в Україні, зеленої енергетики
- Агропереробка. До війни, каже Будкін, Україну сприймали, як країну, що експортує збіжжя, не переробляючи його, але зараз інвестори цікавляться можливістю виробляти товари з доданою вартістю.
- Військово-технічний сектор. Український ВПК почав розвиватись для того, щоб забезпечувати потреби Українських збройних сил, а після закінчення війни може перетворитись на джерело поставок для війська НАТО і Заходу технологій, що “пройшли випробування в Україні” і можуть стати “зброєю завтрашнього дня”, каже оглядач.
Оксана Бедратенко
