Війна Ізраїлю з ХАМАС вперше за понад два місяці призвела до масштабних перебоїв у світовій торгівлі. Єменські хусити з солідарності з палестинцями обстрілювали торгові судна, і як наслідок у найбільших міжнародних судноплавних компаній урвався терпець.
Вони поставили на паузу перевезення контейнерів, нафти, зрідженого газу та інших вантажів головним торговим маршрутом між Європою та Азією через Червоне море, Суецький канал і Баб-ель-Мандебську протоку.
Чим хуситська блокада загрожує світовій торгівлі і як довго з нею доведеться миритися світовій економіці?
Що трапилося
Повстанці-хусити з листопада атакують торгові судна в Баб-ель-Мандебській протоці із солідарності з ХАМАС. Хусити контролюють значну частину Ємену, користуються підтримкою Ірану і вважають ворогами Саудівську Аравію, США та Ізраїль. Вони стверджували, що їхня ціль – ізраїльський торговельний флот, але під обстріли дронами і ракетами потрапили і не пов’язані з Ізраїлем судна.
В результаті більшість світових судновласників, включно з гігантами MSC, Maersk, CMA CGM перенаправили контейнеровози довгим шляхом в обхід Африки.
Якщо за ними підуть балкери і танкери, то морський трафік критично важливим маршрутом через Суецький канал зійде нанівець.
Поки що згідно з даними Kuehne+Nagel, судновласники розвернули понад 120 контейнеровозів, на борту яких понад півтора мільйона контейнерів.
Танкери та газовози не поспішають слідом за ними до мису Доброї Надії огинати Африку. Британська нафтова компанія BP і норвезька Equinor поки що лише призупинили транспортування нафти і скрапленого газу через Червоне море в очікуванні прояснення ситуації.
Балкери з насипними вантажами і танкери із сировиною можуть перечекати нетривалу кризу на рейді, оскільки великі компанії здатні замінити нафту, що не приїхала вчасно, або скраплений газ іншими поставками.
Однак контейнеровози перевозять переважно споживчі товари та обладнання. Для них терміни доставки та своєчасне розвантаження мають критичне значення.
Європа імпортує морем із країн Азії та Перської затоки майже 15% усіх товарів та сировини, зокрема 13% усієї нафти та майже 22% нафтопродуктів, згідно з даними аналітиків S&P Global Market Intelligence.
Після вторгнення Росії в Україну та західних санкцій у відповідь маршрут набув особливого значення для російського нафтового експорту.
З 7 млн барелів нафти та нафтопродуктів, які щодня перевозять через Суецький канал і Баб-ель-Мандебську протоку, 4 млн припадає на постачання з Росії в Азію, цитує газета FT підрахунки аналітиків Gold.
Чим загрожує блокада
Атаки хуситів підняли ціни на страховку та охорону перевезень Червоним морем. У результаті фрахт подорожчав на 4% всього за тиждень. А шлях в обхід хуситських дронів лежить через мис Доброї Надії в Південній Африці. Він довший на 10 днів і 3,5 тисячі морських миль.
Нові витрати на перевезення і страхування, перебої з поставками і черги в портах неминуче приведуть до зростання цін для кінцевих споживачів — подорожчають і бензин на заправці, і товари в магазинах.
Інфляція і так б’є рекорди після пандемії ковіду і вторгнення Росії в Україну. Для боротьби з нею центробанки підвищили ставки кредитів, що підриває економіку і гальмує й без того мляве зростання добробуту в світі.
Інфляція тільки почала вгамовуватися, але якщо атаки хуситів призведуть до нового витку цін, він ризикує відкласти терміни зниження ставок і пожвавлення економічної активності.
Все залежатиме від того, як довго хусити відлякуватимуть перевізників від головного торговельного маршруту між Європою та Азією.
Провідна західна ділова газета FT вже назвала хуситську блокаду “найбільшим переділом світової торгівлі після вторгнення Росії в Україну”. Агенція Bloomberg прогнозує, що нинішня криза затьмарить попередню 2021 року, коли в Суецькому каналі застряг гігантський контейнеровоз Ever Given. Судно знімали з мілини тиждень, а світову торгівлю лихоманило потім ще кілька місяців.
Водночас нинішня криза припала на тихий сезон в судноплавстві, зазначає Кріс Роджерс з S&P Global Market Intelligence. Проблеми неминучі, особливо з доставкою споживчих товарів, але їхній масштаб наразі не можна порівняти з постковідною кризою, коли шалений відкладений попит на товари та сировину, які люди і компанії не купували в пандемію, вилився в захмарні ціни на фрахт та масштабні перебої у товарних ланцюжках у всьому світі.
“Не думаю, що цього разу все буде так погано, – сказав ВВС Нільс Гаупт із німецької судноплавної компанії Hapag-Lloyd, у якої минулої п’ятниці під хуситський обстріл потрапив контейнеровоз Al Jasrah. – Так, будуть перебої, будуть затримки. Але навряд чи йдеться про повний колапс поставок”.
Що можна зробити
Країни НАТО на чолі зі США поки що думають, як краще підійти до проблеми.
Один із варіантів, випробуваний проти сомалійських піратів, – прохід суден конвоєм під захистом військових кораблів. Він пов’язаний із затримками, що подобається не всім. До того ж, на відміну від піратів, хусити не тільки і не стільки захоплюють судна, скільки обстрілюють їх дронами-камікадзе і ракетами.
Тому поки що, судячи з повідомлень західних ЗМІ, основний варіант плану, що розробляють, – патрулювання регіону морськими і повітряними силами країн НАТО і перехоплення всього того, що летить з Ємену в бік моря.
Третій варіант – удари по хуситах на їх території – називають найменш імовірним, оскільки він загрожує ескалацією насильства. Хусити поки що стріляють лише по судах, але раніше під їхні атаки потрапляла й територія Саудівської Аравії – одного з трьох найбільших виробників нафти в світі поряд зі США та Росією.
У 2019 році хусити взяли на себе відповідальність за бомбардування найбільшого в світі нафтопереробного заводу в Саудівській Аравії, після якої видобуток нафти в королівстві на короткий час скоротився вдвічі, а світові ціни на нафту злетіли на 10%.
Атаки хуситів вигідні і Ірану, і Росії, оскільки підривають імідж США як гаранта безпеки світової торгівлі та західних інтересів у близькосхідному регіоні. Крім того, нова криза додає головного болю країнам НАТО, обтяженим військовою допомогою Україні та Ізраїлю.
Головний економічний і військовий суперник США і НАТО – Китай – поки що тримається осторонь. Однак хуситам та Ірану варто чекати тиску і з Пекіна, якщо криза затягнеться, підірве світову торгівлю і призведе до зростання цін на енергоносії. Економіка Китаю переживає не найкращі часи, і його добробут безпосередньо залежить від здатності безперешкодно торгувати з Європою.
