Українці зіткнуться з терором такого масштабу, якого Європа не бачила з часів тоталітарного правління 20-го століття.
В умовах, коли український контрнаступ застопорився, а Конгрес США зайшов у глухий кут щодо критично важливої військової допомоги, деякі аналітики почали говорити про загрозу «переломного моменту у війні», який може призвести до поразки України. Хоча ситуація на місцях все ще далека від катастрофічної, вона може швидко погіршитися за відсутності значної військової підтримки України з боку США.
Наслідки української поразки мають бути повністю усвідомлені. Ймовірні геополітичні наслідки легко передбачити. Поразка країни, яку підтримує Захід, заохотить росію та інші ревізіоністські держави до силової зміни кордонів. Перемога росії налякала б європейських сусідів, що, можливо, призвело б до краху європейської колективної безпеки, оскільки деякі країни обрали б курс на умиротворення, а інші масово переозброювалися. Китай також дійде висновку, що Тайвань не може покладатися на постійну підтримку США. Дійсно, хвильові ефекти нерішучості США вже почалися: Венесуела цього місяця оголосила більше половини сусідньої Гайани своєю територією, що нагадує незаконну анексію росією кількох регіонів України. Хоча немає жодних ознак вторгнення, що наближається, було б наївно думати, що інші країни не стежать за тим, чи вдасться російське захоплення територій.
Багато аналітиків вже описали ці далекосяжні ризики для безпеки. Але вони бліднуть у порівнянні з жахливими наслідками для України та її мешканців у разі перемоги росії. Як для прихильників, так і для противників допомоги Україні важливо знати, якими будуть ці наслідки.
Щоб зрозуміти ймовірну долю України в разі перемоги росії, найкраще почати з того, що говорять самі росіяни. 8 грудня президент росії Владімір Путін чітко дав зрозуміти, що, на його думку, в української держави немає майбутнього. 5 грудня він заявив про намір «перевиховати» український народ, вилікувавши його від «русофобії» та «історичних фальсифікацій». 12 листопада колишній прем’єр-міністр росії Дмітрій Мєдвєдєв прояснив апетити Росії: «Одеса, Миколаїв, Київ і практично все інше – це зовсім не Україна». «Очевидно», – написав він у Telegram, – що президент України Володимир Зеленський є «узурпатором», що українська мова є лише «дворняжним діалектом» російської, і що Україна – це «НЕ країна, а штучно зібрані території». Інші пропагандисти режиму стверджують, що українська держава – це хвороба, яку треба лікувати, а українці – суспільство, яке треба «дегельмінтизувати».
Якщо говорити більш відверто, то російське державне телебачення з жорсткою цензурою протягом останніх двох років послідовно пропагувало зґвалтування українців, утоплення дітей, зрівняння з землею міст, знищення української еліти та фізичне винищення мільйонів українців. Для того, щоб наочно продемонструвати ці та інші заяви, «Російський медіа-монітор» підготував добірку коротких відеороликів з російського телебачення з англійськими субтитрами, обов’язкових до перегляду. Ця скоординована кампанія – не пусті слова, а передвісник того, що чекає на український народ. У цих висловлюваннях можна побачити контури звірств, які чекають на українців в умовах повної або майже повної російської окупації.
Ми також можемо спроєктувати наслідки російської перемоги, виходячи з тих звірств, які вже широко поширені на окупованих росією територіях. Згідно з офіційними українськими джерелами, майже 2 мільйони українців вже були вивезені зі своїх домівок та громад на окупованих територіях і переселені в росію, тимчасово або назавжди. Інші оцінки коливаються від 1,6 мільйона до 4,7 мільйона. Російська уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова заявила, що з лютого 2022 року з України до росії було вивезено понад 700 000 українських дітей; майже 20 000 з них відомі українській владі поіменно. Вивезення дітей з рідної країни та позбавлення їх доступу до рідної мови та культури є не лише міжнародно визнаним воєнним злочином. Така примусова асиміляція також визначається Конвенцією ООН про геноцид як акт геноциду. Саме тому Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Львової-Бєлової.
Росія не лише позбавляє свої окуповані регіони від українців, але й замінює їх російськими поселенцями – трагічна спадкоємність з радянською та російською імперською практикою системної депортації, колонізації та русифікації. В українському місті Маріуполь, де внаслідок російського наступу загинули десятки тисяч цивільних осіб і було зруйновано 50 відсотків житлового фонду міста, нещодавно було збудовано кілька нових багатоквартирних будинків. Частина цього житла виставлена на продаж, і російські «саквояжники» розхапують нерухомість за вигідними цінами.
Частково окупований південь України дає чітке уявлення про методи, які використовують окупаційні війська для встановлення влади. У доповіді Human Rights Watch від липня 2022 року задокументовано систему катувань, зникнень і свавільних затримань у цьому регіоні. Громадяни зазнавали катувань під час допитів, включаючи побиття, електрошок та сенсорну депривацію. Кілька ув’язнених померли від тортур, а велика кількість просто зникли безвісти. Серед жертв – місцеві чиновники, вчителі, представники Православної Церкви України, активісти громадських організацій та бійці територіальної оборони України. Існує також величезна кількість інформації, зібраної правозахисниками та журналістами про роботу фільтраційних таборів і таборів тимчасового утримання.
Політична індоктринація та мілітаризація молоді вже є ключовими характеристиками життя в умовах російської окупації. Політичні банери та плакати, що пропагують російський патріотизм, всюдисущі в окупованих регіонах. Нові дитячі підручники викреслюють українську історію та проповідують ненависть до керівництва України. Українську мову вилучають з більшої частини системи освіти і зводять до її колоніального статусу химерного діалекту, що представляє собою ніщо інше, як поступово зникаючу регіональну культуру, яка незабаром буде поглинута русифікованим мейнстрімом.
Мільйони українців вже зазнали жахливої російської окупації, яка так чи інакше зруйнувала їхні життя. Якби росія завершила своє завоювання, ця цифра була б кратною. Після майже десятирічної війни проти росії українці об’єднані і високо мобілізовані в захисті кордонів своєї країни, демократії, культури і мови, на яку багато українських російськомовних перейшли через огиду до московського вторгнення. Мільйони українців були розлючені та радикалізовані військовими злочинами росії та руйнуванням їхніх міст і домівок. Мільйони українців зголосилися допомагати армії, мільйони пожертвували кошти на підтримку армії, а ще більше звернулися до соціальних мереж, щоб виплеснути і публічно висловити свою лють на Путіна і російську державу.
Це не лише зробить будь-яке завоювання жорстоким і кривавим. Якщо Україна програє, майже все українське суспільство доведеться покарати, репресувати, змусити замовкнути або перевиховати, щоб окупація змогла придушити опір і поглинути країну в складі росії. З цієї причини російське поглинання супроводжуватиметься масовими арештами, довготривалими ув’язненнями, масовими депортаціями вглиб росії, великими фільтраційними таборами та політичним терором. У разі виникнення серйозного повстання рівень репресій лише розшириться і поглибиться.
Значних зусиль також буде потрібно для того, щоб позбавити країну від підбурювальних матеріалів, тобто всіх фільмів, романів, поезії, есе, творів мистецтва, наукових праць і музики, які можуть містити позитивні згадки про період незалежності України. Бібліотеки та школи будуть очищені від усього такого підривного контенту – по суті, від більшої частини всієї письмової та культурної продукції, яку Україна створила за останні три десятиліття. Письменники та науковці постануть перед вибором: зректися своєї ідентичності та минулої роботи або стати нелюдями в новому порядку. Багатьом загрожує арешт або ще гірше – просто тому, що вони є носіями української культури і стоять на шляху русифікації. Знову ж таки, це не припущення, а широко розповсюджена практика на інших окупованих росією територіях.
Російське територіальне просування супроводжуватиметься другою хвилею українських біженців, набагато масовішою, ніж та, що була на початку 2022 року, коли близько 7 мільйонів українців перетнули кордон з Європейським Союзом. Для решти українців майбутнє буде пов’язане з тоталітарним контролем над культурою, освітою та свободою слова, що супроводжуватиметься масовим терором у масштабах, небачених у Європі з часів тоталітарного правління 20-го століття.
Ось вам у стислому вигляді, що означала б перемога росії. Члени Конгресу США можуть вільно голосувати проти допомоги Україні, якщо вони вважають – помилково – що результат війни не впливає на національні інтереси США. Але їм не можна дозволяти виступати проти допомоги Україні без повного усвідомлення того, яку тиранію вони допомагатимуть зміцнити, і їхньої відповідальності за масові і цілком передбачувані злочини, що послідують за цим.
Адріан Каратницький для Foreign Policy
