На парламентських виборах у Сербії перемогу здобула коаліція президента Вучича. Вона не залишила шансів сербській опозиції. Яким буде подальший політичний курс країни – у бік Брюсселя чи Москви?
Те, що відбуватиметься зараз, давно відомо, каже в інтерв’ю DW Філіп Сварм, головний редактор новинного видання Vreme. Він сильно розчарований попередніми результатами парламентських виборів у Сербії. За його словами, тепер у країні настане новий етап необмеженої влади Сербської прогресивної партії (SNS) Александара Вучича. Коаліція “Александар Вучич – Сербія не повинна зупинятися”, очолювана Сербською прогресивною партією, здобула переконливу перемогу на позачергових парламентських виборах, які відбулися 17 грудня, набравши 46 відсотків голосів. Утім, і до нинішніх виборів партія 53-річного Вучича практично одноосібно керувала країною.
Чи був шанс у опозиції в Сербії
За такого домінантного становища Вучича в політиці проєвропейській коаліції “Сербія проти насильства”, що складається з 15 партій – від “лівих”, “зелених” і до правоцентристських, – вдалося домогтися лише відносного успіху. 23 відсотки голосів – зовсім не поганий результат, каже політолог Душан Міленкович у бесіді з DW. За його словами, ліберально-демократичним партіям завжди було непросто в Сербії. З огляду на це, можна вважати їхні нинішні результати найкращими в історії існування багатопартійної системи в Сербії.
Коаліція опозиційних сил виникла внаслідок масових антиурядових виступів у країні, що спалахнули після двох трагічних подій на початку року. На початку травня підліток влаштував стрілянину в школі в Белграді. Наступного вечора 21-річний чоловік відкрив вогонь з автомобіля, що рухався, по перехожих за 60 км на південь від столиці Сербії. Унаслідок двох трагедій загинули 18 осіб, приблизно стільки ж дістали поранення. Протести і дедалі жорсткіша ескалація у відносинах Белграда з Косово призвели до того, що Вучич призначив дострокові вибори до парламенту – на два роки раніше терміну.
Як і очікувалося, спостерігачі на виборах і неурядові організації повідомили про цілу серію можливих маніпуляцій під час голосування. Так, близько 40 тисяч виборців було привезено в Белград та інші міста, щоб на підставі підроблених паспортів проголосувати за партію Вучича. Більшість організовано приїхали на автобусах із Республіки Сербської. Так називається та частина сусідньої Боснії і Герцеговини, де в основному проживають етнічні серби.
Але серби, які живуть там, є громадянами іншої держави і тому не мають права голосувати на виборах у Сербії. Опозиційні сили в Белграді вже звернулися зі скаргою з цього приводу і закликали прихильників вийти на акції протесту ввечері 18 грудня.
У чому секрет успіху Вучича
Президент Сербії Александар Вучич, який багато років керує країною як автократ, цього разу сам не висував своєї кандидатури на виборах, але задавав тон усій передвиборчій кампанії. Не дивно, що, згідно з соцопитуванням неурядової організації СRTA, кожен четвертий житель Сербії зараз вважає, що сам Вучич брав участь у виборах. А 60 відсотків опитаних навіть упевнено заявили, що Вучич був на виборах топовим кандидатом від своєї партії.
Домінування партії нинішнього президента на політичному ландшафті Сербії пояснюється комбінацією цілої низки особливостей. Наприклад, тим, що при населенні в 6,8 млн осіб майже 10 відсотків дорослих жителів країни є членами партії Вучича. Своїх прихильників і членів партії Вучич залюбки винагороджує фінансово або шляхом надання робочих місць. Президент також підіграє своїм виборцям, озвучуючи націоналістичні настрої в суперечках навколо Косова. Тим самим він риторично підтримує сербських націоналістів, які хочуть чути, що “Косово має бути сербським”.
З ким заграє Вучич: з РФ чи з ЄС?
Якщо ж говорити про прогрес Сербії на шляху до ЄС, то проміжні результати поки що виглядають погано. Вучич охоче демонструє свою антизахідну позицію та обслуговує проросійські інтереси, що схвалюють широкі верстви сербського населення. Але зміцнення відносин Белграда і Москви в нинішніх умовах вкрай не подобається Євросоюзу – не заважаючи при цьому показним обіймам Брюсселя і Белграда.
Але це ризикована гра для Європи. Саме від неї застерігає один із колишніх міністрів сербського кабінету. Так, поки в Сербії тривало цьогорічне голосування, німецька газета Bild процитувала колишнього міністра економіки Сербії Раде Баста, який заявив, що Путін використовує Балкани, щоб дестабілізувати ЄС. На кожному етапі переговорів із Брюсселем разом із Вучичем за столом незримо перебуває і Путін, попереджає Баста. Тому політик рекомендує ЄС якомога швидше прийняти до складу Євросоюзу балканські країни, щоб позбавити Москву її впливу в регіоні.
Неманя Руевич, Фолькер Вагенер, Наталья Позднякова
