Що робити із дефіцитом боєприпасів, який гостро відчутний на фронті? Чи не втомляться союзники допомагати Києву? Другий рік повномасштабної війни з Росією добігає кінця, і ці питання дедалі гучніше постають в Україні.
Росія тим часом нарощує власне військове виробництво, активно поповнює свої запаси за рахунок Ірану й КНДР і намагається виграти цю битву на виснаження.
Про те, що може зробити Україна і її партнери у такій ситуації, кореспондент ВВС Абдужаліл Абдурасулов поговорив із заступником міністра оборони України Іваном Гаврилюком.
Нарощення свого виробництва
Генерал Гаврилюк визнає: дефіцит артилерійських боєприпасів в Україні триватиме. І щоб компенсувати брак снарядів, Україна нарощує виробництво дронів-камікадзе, каже він.
“Щодо боєприпасів до артилерії, то це питання буде виникати і далі. Тому в Україні ухвалили рішення вирішувати ці питання шляхом створення потужного виробництва БПЛА”, – зазначає він.
Крім того, нарощується власне виробництво боєприпасів “практично всіх номенклатур колишнього СРСР”, – каже заступник міністра оборони.
Проте більшість західних систем, які Україна отримала від партнерів, використовують інший калібр – найпоширенішим є 155 мм. Тож разом із західними компаніями Україна планує виробляти такі снаряди на своїй території.
“Ми не можемо говорити про виробництво великої кількості 155-мм снарядів”, – зазначає генерал Гаврилюк. Але наступного року він очікує, що українська оборонна промисловість виробить “їх достатньо, щоб покрити різницю між тим, що потрібно [на передовій], і кількістю снарядів, які можуть дати партнери”.
Країни Заходу самі стикнулися з великими труднощами, намагаючись досягли власних цілей з поставок Україні боєприпасів.
ЄС обіцяв надіслати мільйон артилерійських снарядів до березня 2024 року. Але наразі лише “480 тисяч були доставлені або перебувають в конвеєрі”, оголосила нещодавно президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
США з початку повномасштабного російського вторгнення надали Україні понад два мільйони 155-мм артилерійських снарядів. Але їхні власні запаси теж вичерпалися, тож минулого літа вони вирішили відправити Україні контроверсійні касетні боєприпаси. Це рішення багато хто критикував.
Одна з причин нестачі боєприпасів – те, що Україна вистрілює більше, ніж можуть виробити її партнери.
Нещодавно Міністерство оборони Естонії опублікувало звіт “Військова стратегія для перемоги України та поразки Росії”, у якому підрахували, що Києву потрібно щонайменше “200 тисяч снарядів на місяць, щоб утримувати локальну вогневу перевагу”. Якщо таку інтенсивність вогню підтримувати, європейські та американські запаси спустошаться протягом 2024 року, й постане потреба в “значних іноземних закупівлях боєприпасів”.
Зараз країни США та ЄС відчайдушно намагаються наростити свої виробничі потужності. І все ж вони не можуть зрівнятися з тим, що робить Росія.
Міністр оборони Естонії в тій же статті оцінює, що за останній рік виробництво в самій Росії та “поновлення” запасів за рахунок таких країн, як Північна Корея, зросло втричі, досягнувши 3,5 мільйона снарядів на рік. А наступного року, ймовірно, досягне 4,5 мільйон.
Спільне виробництво із Заходом
Що ж у такій ситуації робити Україні? В Києві сподіваються на розвиток власної оборонної промисловості через створення спільних із країнами Заходу виробництв на своїй території.
Гаврилюк каже, що саме про це йшлося в переговорах з американськими компаніями, коли він супроводжував президента Зеленського під час його грудневого візиту до США.
У 2024 році разом з американськими партнерами в Україні сподіваються виготовити ракети для ЗРК С-300 і “Бук”. Набої до цієї радянської зброї також закінчуються.
“Ми розуміємо, що порівнювати ресурси РФ і України неможливо. Бо РФ має потужний оборонно-промисловий комплекс, який забезпечує перевагу, в тому числі в людських ресурсах і техніці. Тому щоб здобути перевагу на полі бою, нам потрібна технологічна перевага”, – наголошує заступник міністра.
Він також каже, що Київ очікує від партнерів ракет великої дальності. Такі ракети мають вирішальне значення, щоб перервати маршрути постачання російських військ та вражати їхні бази глибоко в тилу.
Війна на виснаження
Але терміни нових військових поставок під питанням: пакет допомоги від США на 60 млрд завис у повітрі, тоді як Білий дім оголосив перед тим, що до кінця цього року гроші для України закінчаться.
Крім того, минулого тижня Угорщина заблокувала угоду про допомогу з боку ЄС на 50 мільярдів євро.
Втім, за словами Гаврилюка, Київ впевнений: партнери надаватимуть допомогу, як і раніше. Країни ЄС, каже він, надсилають свою допомогу не лише як блок, а й на двосторонньому рівні.
“Нас не тільки ЄС підтримує, а кожна європейська країна окремо. Наприклад, минулого місяця Німеччина дала нам пакет допомоги близько 1,5 млрд євро, який включав потужні системи ППО, артилерійські боєприпаси тощо. На наступний рік є домовленість із Нідерландами і в них сплановані кошти на 2 млрд євро для підтримки України”, – каже Гаврилюк.
А оскільки Конгрес США не пішов на зимову перерву, він вважає, що найближчим часом питання про нові кошти для України може вирішитися.
І все ж, така ситуація сигналізує Росії, що міжнародна підтримка України йде на спад, і що, перевівши свою економіку на воєнний лад, Москва зможе виграти цю битву на виснаження.
Тож Росія почувається впевненіше. Президент Путін під час пресконференції минулого тижня повторив: війна закінчиться лише тоді, коли Росія досягне своїх цілей.
Саме тому Європа мусить взяти на себе зобов’язання щодо підтримки України, сказав ВВС Калле Кірсс, директор департаменту НАТО та ЄС Міністерства оборони Естонії:
“Ми повинні дуже чітко сигналізувати Росії, що ми готові до тривалої війни, що ми будемо розвивати нашу промисловість і ми [будемо] виділяти наші ресурси”.
