Діти-біженці з України повинні мати змогу не лише вчитися онлайн в українських школах, а й вивчати рідну мову у країнах перебування, щоби не втратити ідентичність, переконані експерти.
Тимчасово переміщенні українські діти, які внаслідок російського широкомасштабного вторгнення виїхали до країн-членів Ради Європи (РЄ), повинні мати можливість вивчати українську мову у державах перебування. Це дозволить їм зберегти свою етнічну ідентичність і водночас допоможе краще інтегруватися у суспільне життя поза межами батьківщини.
Таку думку висловили учасники слухань ad hoc комітету бюро Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), котре було присвячено становищу дітей з України, зокрема питанням доступу до освіти та системи охорони здоров’я у країнах-членах РЄ. Слухання відбулися у п’ятницю, 15 грудня, в Парижі.
Брак знань про Україну – причина шкільного булінгу
Наразі на території країн ЄС у статусі тимчасового захисту проживає понад 4 мільйони українців, з яких одна третина – діти, повідомила представниця Єврокомісії з питань захисних заходів для дітей з України Анна Шмідт (Anna Schmidt), яка взяла участь у слуханнях. “За дуже приблизними підрахунками, це означає, що кожна п’ята дитина з України на сьогодні живе в ЄС”, – сказала Шмідт.
І чим довше триває війна в Україні, тим складніше підтримувати баланс між необхідністю інтегрувати українських дітей до освітньої системи країни перебування, що має вирішальний вплив на процес соціалізації та їхнє ментальне здоров’я, і потребою продовжувати навчання за українською системою в онлайн-форматі.
За словами глави комітету ПАРЄ з питань міграції, біженців та переміщених осіб Теодороса Русопулоса, інтеграція дітей-біженців – “це добре, але з іншого боку ці діти не повинні забути свою етнічну ідентичність, головним елементом якої є мова”.
Українські діти, які перебувають поза межами України, мають багато можливостей продовжувати навчання дистанційно, проте вони так само мають навчатися на місцем свого тимчасового проживання, “що потребує великої дисципліни”, зазначив голова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, який виступив перед членами комітету. “Ми будемо вдячні, якщо ви зможете включити до своїх навчальних програм українські студії, що буде важливим не лише для українських дітей, а для місцевих, оскільки дасть їм ширше розуміння про Україну”, – звернувся Бабак до депутатів ПАРЄ. При цьому він, а також інші учасники слухань, зазначили, що відсутність знань про Україну у дітей з європейських країн нерідко стає підставою для булінгу українських школярів.
Потрібні міжурядові консультації
У Польщі, яка входить до переліку країн, що прийняли найбільше біженців з України, “є велика кількість дітей, які перебувають поза польською освітньою системою”, при цьому немає можливості перевірити, чи всі вони навчаються онлайн в українських школах, повідомив голова правозахисної польської Фундації імені Інни Пжестжень Вітольд Гебановський. “Це дуже велика проблема, яка потребує спеціальних законодавчих ініціатив і проведення міжурядових консультації між Києвом і Варшавою”, – наголосив він.
Серед інших проблем українських дітей, зокрема у Польщі, він назвав нестачу фондів для допомоги з інтеграцією і брак вчителів та асистентів, які спеціалізуються на роботі з дітьми-біженцями. “Збереження української самобутності – дуже важливе, оскільки чим ліпше діти розумітимуть свою ідентичність, тим ліпше вони інтегруються у суспільство, в якому перебувають”, – сказав Гебановський і додав, “що успішна інтеграція може бути лише тоді, коли ти пишаєшся своїм національним корінням”.
Очікуються, що думки та пропозиції, висловлені учасниками слухань, стануть основою для резолюції ПАРЄ про становище дітей з України, яка буде винесена на голосування під час зимової сесії асамблеї. Вона пройде у Страсбурзі 22-26 січня 2024 року.
Вікторія Власенко
