Саміт Європейського Союзу підняв бойовий дух українців тим, що лідери ЄС запросили Україну до переговорів про вступ, але брак згоди щодо фінансової допомоги викликає серйозні занепокоєння експертів.
Вони вказують на те, що іноземна допомога складає приблизно половину бюджету України. З-за кордону надходить більша частина боєприпасів і зброї, що підтримує бойові дії української армії, а це означає, що будь-які значні затримки з надходженням допомоги Заходу можуть поставити під загрозу здатність Києва боротися з Росією та забезпечувати життєдіяльність країни.
Газета New York Times зауважує, що лідери ЄС визнали, що не можуть прийняти багаторічний пакет допомоги на 50 мільярдів євро, або 54,5 мільярда доларів, через заперечення Угорщини, і відклали голосування на січень.
Європейське відділення Фонду Карнеґі запитало низку провідних європейських експертів про те, чи ЄС залишається відданий Україні. Більшість з них вважають, що так, але Євросоюзу ще належить усвідомити свій власний інтерес у такій підтримці та взяти на себе лідерство у питанні своєї безпеки та безпеки України, яку може дати лише вступ України в НАТО. Це, на думку багатьох експертів, є особливо критичним завданням зараз, коли Вашингтон поринає у передвиборчу боротьбу.
Неможливість досягти згоди про виділення грошей є “явною ознакою падіння підтримки України” – Бонд
Колишній британський дипломат, заступник директора Центру європейських реформ Іан Бонд вказує на те, що європейські інституції надали Україні майже 85 мільярдів євро (92 мільярди доларів) військової, фінансової та гуманітарної допомоги, а окремі країни-члени надали ще мільярди. Це навіть більше, ніж допомога Сполучених Штатів, які виділили загалом 71,4 мільярда євро (77 мільярдів доларів).
Але посилаючись на дані Кільського інституту світової економіки, який веде обрахунок допомоги Україні, експерт зазначає, що обіцянки допомоги в серпні-жовтні 2023 року впали майже на 90%, порівняно з тим же періодом минулого року. Така ж ситуація і у США, де адміністрація президента Джо Байдена намагається отримати допомогу для України через Конгрес США, але не може домовитися про більшу підтримку. Неможливість досягти згоди про виділення грошей є “явною ознакою падіння підтримки України”, пише Бонд на сторінках європейського відділення Фонду Карнеґі.
ЄС не свідомий загрози авторитаризму і ззовні, і всередині
Карме Коломіна дослідниця Центру міжнародних відносин у Барселоні (CIDOB) каже, що політична воля ЄС підтримати Україну стала заручницею внутрішнього порядку денного деяких європейських столиць і нового передвиборчого періоду, який ось-ось розпочнеться. Зростає підтримка праворадикальних сил, про що свідчать опитування.
“Це може лише ускладнити термінові рішення, які необхідно ухвалити, а також обговорення бюджету”, – каже іспанська дослідниця.
Вона також зауважує, що європейців турбує усвідомлення ціни тривалої війни. Але те, чого в Європі ще не усвідомили, це що “геополітична та економічна ціна поразки України була б ще більшою”, каже Коломіна в опитуванні експертів, яке підготував Фонд Карнеґі.
Професор Джон О’Бреннан з кафедри Європейської інтеграції Університету Мейнута каже, що російська війна загострила давнішні проблеми в Європі й обернула їх проти України.
“ЄС не допомагає Україні на багатьох фронтах: блокування прикордонних переходів польськими далекобійниками, яке триває, є ганебним, і до якого зараз приєдналися угорські далекобійники. Вкупі з попередньою суперечкою щодо входження українського зерна до Союзу, навряд чи свідчить про солідарність ЄС із Україною”, – каже О’Бреннан.
Випадок з угорською опозицією до вступу України в ЄС він вважає симптоматичним, бо в “ЄС ще не усвідомили, що доля України пов’язана з екзистенційною глобальною боротьбою між автократією та демократією”.
“Битва за те, як поводитися з Угорщиною в рамках союзу є мікрокосмом ширшої боротьби з авторитаризмом, – вважає експерт. – Понад усе, саме відсутність політичної волі протистояти раку “орбанізму” допомагає зобразити ЄС розділеним, слабким і нездатним відстоювати те, що є правильним у світі”.
Якщо Європа відвернеться від України, то вона сама опиниться в небезпеці, пояснює польська експертка Аґнієшка Леґуцька.
“Путін оголосить перемогу не над Україною, а над колективним Заходом. Це спонукатиме його до ескалації та повторного шантажу, і хоча це може базуватися на іншому неправильному сприйнятті, це буде небезпечно для країн НАТО”, – вважає співробітниця Польського інституту міжнародних справ.
Зброя та НАТО – те, що дасть безпеку Україні та Європі
Вона додає, що Європа є слабкою у військовому сенсі, і це підбадьорює різні авторитарні режими, включно з Китаєм.
“Постачання зброї в Україну – це не лише питання лідерства та довіри США, але, перш за все, питання європейської безпеки. На жаль, такого розуміння немає серед деяких європейських лідерів, які зводять цю війну лише до захисту територіальної цілісності України”, – каже Леґуцька.
“Якби Росія досягла своїх цілей, тягар європейських країн, з точки зору витрат і геополітичної незахищеності, зростав би експоненціально. Україна захистила Захід і купила йому час; нам краще використати це з розумом”, – попереджає Лінас Кояла, директор вільнюського Центру досліджень Східної Європи.
Як прогнозує Штефан Майстер з дослідницького центру при німецькій Раді з міжнародних відносин, “наступного року Україна не отримає ні необхідної зброї та боєприпасів, ні необхідного фінансування”, і це при тому, що Росія “виконала свою домашню роботу з підготовки до тривалої війни”, а Європа цього не зробила.
Військовий експерт і директор Данського інституту поглиблених досліджень Стен Ріннінг каже, що Європа має дивитися на речі реально, розуміти свої інтереси й не покладатися повністю на США у питаннях своєї безпеки.
“Україна не буде ані безпечною, ані привабливою для інвестицій, якщо НАТО не запропонує їй надійну систему безпеки”, – каже він і додає, що Європа навіть не наближається до лідерства в цьому критичному питанні, залишаючи його Вашингтону, де “розбіжності в Конгресі та політика навколо президентських виборів ось-ось паралізують формування політики США”.
“Якби Європа була серйозно налаштована щодо України, вона не лише розпочала б переговори про вступ до ЄС, але й розробила б план щодо лідерства в обороні Європи через НАТО для забезпечення безпеки України”, – вважає данський експерт.
