COP28 в Дубаї дав важливий сигнал про наближення кінця викопного палива, але залишив багато запитань про те, як саме це має відбуватись
Учасники кліматичного саміту ООН COP28 у Дубаї вперше домовилися про наближення кінця викопного палива. Текст рішення, опублікований в середу вранці, містить формулювання про «відмову від викопного палива в енергетичних системах» і «скорочення як споживання, так і виробництва викопного палива справедливим, упорядкованим і рівноправним чином, щоб досягти чистого нуля до 2050 року або раніше, або приблизно до 2050 року відповідно до наукових знань».
Роки адвокації та кліматичних досліджень призвели до того, що країни допустили необхідність відмовитися від викопного палива. Це перший раз, коли під час COP сторони дійсно визнають і погоджуються усунути головну причину кліматичної кризи і посилають сигнал про кінець ери викопного палива.
Одним з очікуваних та від цього не менш позитивних результатів стала домовленість більш ніж 120 країн потроїти глобальне використання відновлюваних джерел енергії та подвоїти темпи підвищення енергоефективності.
Це перший раз, коли під час COP сторони дійсно визнають і погоджуються усунути головну причину кліматичної кризи і посилають сигнал про кінець ери викопного палива
Угода також підтверджує, що для стримання глобальної температури на рівні 1,5° C необхідно скоротити викиди на 43 відсотки до 2030 року і на 60 відсотків до 2035-го порівняно з рівнем 2019-го. Це означає, що від країн у 2025 році очікуватимуть значно амбітніші Національно визначені внески.
У тексті також міститься формулювання, вигідні індустрії викопного палива, зокрема термін «перехідні види палива». Таким чином, викопний газ, а також технології уловлювання та зберігання вуглекислого газу матимуть додатковий аргумент до отримання інвестицій.
Досить незначний прогрес був досягнутий у питаннях адаптації до зміни клімату та фінансування, хоча в угоді зазначається, що вразливі країни потребуватимуть трильйонів доларів підтримки.
З чого все починалось
У перший день конференції вдалося ухвалити рішення про створення Фонду втрат і збитків. Багаті країни в сукупності зобов’язалися внести до Фонду трохи більше ніж $700 млн, що становить менше ніж 0,2 відсотка від передбачуваних необоротних економічних і неекономічних втрат, з якими вже стикаються країни, що розвиваються, внаслідок глобального потепління.
1-2 грудня відбувся Саміт високого рівня, де президенти та інші світові лідери виступали із зобов’язаннями щодо боротьби з кліматичною кризою. Лідери країн Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії теж анонсували свої зобов’язання і позиції.
Зокрема президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив про приєднання до Глобального зобовʼязання по метану (Global methane pledge). Це означає скорочення викидів метану на 30 відсотків до 2030 року. Україна та Грузія приєднались до цієї ініціативи ще у 2021 році під час COP26.
В ході події в павільйоні Центральної Азії представники Киргизстану запропонували створити переговорну групу з питань гірського партнерства. В обговоренні взяли участь представники Киргизстану, Таджикистану, Непалу, Бутану, Андорри, Вірменії, Зімбабве, а також Міжнародного центру інтегрованого гірського розвитку (ICIMOD). Членами ICIMOD є Афганістан, Бангладеш, Бутан, Китай, Індія, М’янма, Непал і Пакистан.
Клімат та війна
Дещо неочікуваною була промова самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Він заявив, що «весь бруд в нашому регіоні від воєн», а також закликав помʼякшити санкції стосовно країни, адже вона надає унікальні екосистемні послуги, зберігаючи болота та ліси.
Цікаво, що Путін також завітав в Дубай під час проведення конференції, проте не відвідав сам захід. Вірогідно, однією з цілей його зустрічі з лідером країни Мухаммедом Аль Нахайяном були домовленості щодо видобутку та торгівлі викопним паливом.
Питання звʼязку збройних конфліктів та клімату стає дедалі більш універсальним
Тема війни росії проти України згадувалась переважно лише під час подій в українському павільйоні або на акціях кліматичного руху. Набагато гучніше цього року звучала підтримка Палестині, яка воює з Ізраїлем. Загалом питання звʼязку збройних конфліктів та клімату стає дедалі більш універсальним. Зокрема експертів цікавить кліматична шкода, а також врегулювання викидів від військової агресії в рамках кліматичного звітування.
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець на пресконференції під час СОР28 висловив пропозицію спільно з міжнародним співтовариством розробити механізм Agressor Refunds. Ця ініціатива була б спрямована на відшкодування шкоди, завданої навколишньому середовищу і клімату внаслідок збройних конфліктів. Він підкреслив, що викиди парникових газів під час війни мають бути відповідальністю тих, хто розпочав конфлікт.
Основні декларації та пропозиції
Окреме варто зупинитися на основних деклараціях та пропозиціях, що підтримали країни Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії (СЄКЦА). Так, Україна та Молдова разом із 20 країнами підписали угоду про трикратне збільшення використання атомної енергії. Цей крок відкрито розкритикувала громадськість через небезпеку, високу ціну та довгий час введення та виведення з експлуатації атомних реакторів.
Крім того, 123 країни, серед яких Вірменія, Азербайджан, Грузія, Киргизстан, Молдова, Таджикистан, Узбекистан, підписали Глобальне зобов’язання з відновлюваної енергетики та енергоефективності. Угода закликає потроїти світові потужності з виробництва енергії з поновлюваних джерел до рівня щонайменше 11 000 ГВт до 2030 року, беручи до уваги різні вихідні точки та національні ситуації. Крім того, в декларації міститься зобов’язання колективно подвоїти середньорічні темпи підвищення енергоефективності у світі приблизно з 2 відсотків до більш ніж 4 відсотків на рік до 2030 року.
Найбільш болючими питаннями, як і раніше, залишаються фінансування втрат та збитків, адаптація, справедливий перехід до чистої енергії та енергоефективність
134 країни, включно з Вірменією, Азербайджаном, Білоруссю, Киргизстаном, Таджикистаном, Україною, ухвалили Декларацію зі сталого сільського господарства, стійких продовольчих систем і дій у сфері клімату. Основні завдання включають розширення масштабів заходів з адаптації та підвищення стійкості для фермерів і виробників продовольства з акцентом на стійкі методи та охорону природи. Також наголошується на необхідності зміцнення продовольчої безпеки та харчування, комплексного управління водними ресурсами, максимізації кліматичних та екологічних переваг та переходу до більш стійких підходів до виробництва і споживання в сільському господарстві та продовольчих системах.
Також 123 держави, включно з Вірменією, Азербайджаном, Киргизстаном, Молдовою, Таджикистаном, підписали Декларацію з питань клімату та здоров’я, спрямовану на поліпшення стану здоров’я і підготовку спільнот до впливу зміни клімату. У декларації також робиться акцент на підвищенні спроможності систем охорони здоров’я передбачати та реагувати на ризики для здоров’я, повʼязані зі зміною клімату, на ширшому впливі зміни клімату на психічне здоров’я, традиційні знання, засоби до існування та переміщення населення. Крім того, вона закликає боротися з нерівністю, сприяти стійкості в секторі охорони здоров’я та заохочувати міждисциплінарні дослідження і співробітництво для досягнення прогресу в галузі взаємозв’язку між кліматом і здоров’ям.
74 країни ухвалили добровільне зобов’язання – Декларацію «Допомога, відновлення та мир у зв’язку зі зміною клімату» щодо розширення зусиль з адаптації до клімату та доступу до фінансування для спільнот і країн, яким загрожує нестабільність чи конфлікт, або які стикаються з великими гуманітарними потребами та відсутністю безпеки; щодо зміцнення знань і програмних рішень для дій у сфері клімату в таких місцях; і щодо зміцнення співробітництва між учасниками гуманітарної діяльності, розвитку, клімату та мирного розвитку.
Як і кожного року, цю конференцію сторін не можна назвати повністю успішною. Найбільш болючими питаннями, як і раніше, залишаються фінансування втрат та збитків, адаптація, справедливий перехід до чистої енергії та енергоефективність. Але досить неочікувано, що саме в ОАЕ країнам вдалося домовитись про формулювання щодо відходу від використання викопного палива. Чи буде цього достатньо, щоб на COP29 в Баку сторони досягли ще кращих результатів, покаже робота всіх зацікавлених сторін протягом наступного року.
Автор: Ольга Бойко (Olha Boiko) – координаторка мережі CAN ВЕКЦА, членкиня ради Української кліматичної мережі. Займається освітньою діяльністю на тему зміни клімату та кліматичної політики, брала участь у п’яти конференціях ООН з клімату (COP).
Джерело: IPS-Journal, ЄС