Прем’єр-міністр Угорщини виступає проти зобов’язань щодо вступу та фінансової допомоги Києву. Але, можливо, приманка з Брюсселя змінить його думку. Очікується, що цього тижня Єврокомісія оголосить, що розблокує заморожені кошти для Будапешта.
Для багатьох у Брюсселі це знову дежавю: наближається кінець року, і знову відбувається протистояння між Віктором Орбаном і рештою ЄС напередодні вирішального саміту глав держав і урядів.
Минулого року угорський прем’єр-міністр вже заблокував пакет допомоги Україні на суму 18 мільярдів євро. Тепер він хоче не допустити, щоб ЄС знову втримав країну на плаву – за допомогою фінансової допомоги на загальну суму 50 мільярдів євро протягом наступних трьох років.
Але це ще не все. Цього разу Орбан виступає проти всієї політики Європейського Союзу щодо України. Він не хоче санкціонувати військову допомогу Україні або подальший пакет санкцій проти Росії на грудневому саміті, і він, звичайно, не готовий погодитися на початок переговорів про вступ до ЄС з Києвом.
Чотириразове “ні” з Будапешта
Президент України Володимир Зеленський отримав чотириразове “ні”, а ЄС на чолі з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, яка взялася за “виживання України як незалежної держави”, зазнає геостратегічного фіаско. Чи все ж таки Орбан передумає?
Як стало відомо у вівторок, Єврокомісія, вочевидь, стоїть на порозі виділення Угорщині десяти мільярдів євро заморожених субсидій. Досі ці кошти утримувалися через порушення верховенства права. Це частина загальної суми в 22 мільярди євро з бюджету Співтовариства, на яку має право Угорщина. Ще 5,8 мільярда євро з фонду відновлення після коронавірусу також призупинено через звинувачення Будапешта в корупції.
Рівно рік тому Комісія дійшла висновку, що Угорщина порушує європейське законодавство своїми суперечливими судовими реформами, політикою надання притулку, законодавством проти сексуальних меншин і обмеженням академічних свобод.
Однак у Брюсселі вважають, що уряд Фідес принаймні виконав домашнє завдання, коли йдеться про перегляд політики у сфері правосуддя. Ми стали свідками “важливих реформ, які сприяють зміцненню незалежності судової влади в Угорщині”, – пояснив нещодавно один із чиновників ЄС. Неурядові організації, такі як Гельсінський комітет, дотримуються зовсім іншої точки зору. Вони говорять про “косметичні реформи”. Але насправді рішення, швидше за все, буде скоріше політичним, ніж технічним.
У Брюсселі подейкують, що за лаштунками канцлер Німеччини Олаф Шольц і президент Франції Еммануель Макрон чинили тиск на фон дер Ляєн, щоб вона звільнила десять мільярдів євро. Розрахунок, який стоїть за цим, очевидний: Орбан повинен показати себе на саміті як такий, що йде назустріч. У вівторок Єврокомісія офіційно не коментувала цю ситуацію. Однак очікується, що вона оголосить про своє рішення протягом тижня.
Але чи може це спрацювати? Немає жодних гарантій, що угорець передумає. ЄС навіть загрожує сценарій, за яким Орбан продовжує відмовлятися від переговорів про вступ, фінансової та військової допомоги і все одно збирає гроші, застерігає німецький євродепутат від СвДП Моріц Кьорнер.
Дипломати ламають голову над тим, чи Орбан просто знову грає в покер, тобто чи хоче він використати своє право вето, щоб вивільнити фінансування, або ж він має фундаментальні застереження щодо спільної стратегії щодо України і, можливо, навіть вступив у змову зі своїм бізнес-партнером Владіміром Путіним. Орбан є єдиним главою уряду в ЄС, який принципово відкидає початок переговорів про вступ з Україною. Він також підтримує тезу про те, що європейська допомога у вигляді озброєнь лише невиправдано затягне війну.
Візит довірених осіб Орбана до республіканців у Вашингтоні в понеділок також підживлює підозру, що прем’єр-міністр спекулює на тому, що Конгрес США також може відмовити Україні в допомозі, тим самим змінивши вітер на Заході в цілому.
Судоми для демонстрації єдності?
Відкриваючи переговори про вступ, ЄС не бере на себе жодних зобов’язань. На думку Брюсселя, цей крок є символічним і покликаний мотивувати українців до проведення політичних реформ і боротьби за свободу проти Росії. Але він не може відбутися без одностайності.
Євродепутат Кернер зазначає, що фінансову та військову допомогу Києву можна було б також організувати на двосторонній основі або за допомогою інструменту ЄС “розширеної співпраці”. Європейська Рада не повинна відчайдушно демонструвати єдність, каже він, але може також демонстративно ізолювати Угорщину, якщо Орбан продовжуватиме свою блокадну позицію.
Тим часом міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба намагався заспокоїти свого угорського колегу Петера Сійярто на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у понеділок. Його країна виконала всі вимоги Єврокомісії щодо боротьби з корупцією, а також внесла поправки до мовного закону, щоб захистити права угорської меншини в Україні.
Довіра до ЄС буде під загрозою, сказав Кулеба, якщо країни-члени не виконають свої обіцянки щодо вступу до ЄС, дані Києву.
Автор: Даніель Стейнворт, Брюссель
Джерело: Neue Zürcher Zeitung
