Ціна питання: 130-190 млрд євро, вважають вчені IW. Але реформа регіональної політики ЄС зменшить додаткові витрати. А українським аграріям можуть не знадобитися величезні субсидії.
Скільки коштуватиме прийом України до Європейського Союзу? Точніше кажучи, скільки грошей доведеться витратити, щоб інтегрувати до Євросоюзу цю “не дуже багату, переважно аграрну країну з великим населенням”? Таким питанням напередодні грудневого саміту ЄС, на якому очікується рішення про початок багаторічного переговорного процесу про вступ України, поставили науковці Інституту німецької економіки в Кельні (IW).
Зіставлення України з Польщею та Румунією
В опублікованому 11 грудня дослідженні під назвою “Фіскальні аспекти розширення ЄС: наслідки вступу України до ЄС для бюджету та регіональної політики” науковці IW Бертольд Буш (Berthold Busch) та Саміна Сультан (Samina Sultan) відразу ж наголошують, що рішення про початок переговорів стане “історичним кроком, що має, особливо на тлі російської військової агресії, що триває, велике геостратегічне значення”. До того ж, прийом України призведе і до інших “численних позитивних наслідків загалом для ЄС та для окремих його членів”, зазначають німецькі вчені і як приклад наводять “розширення внутрішнього ринку приблизно на 30 мільйонів осіб та збільшення сільськогосподарських ресурсів”.
Скільки коштуватиме прийом України до Європейського Союзу? Точніше кажучи, скільки грошей доведеться витратити, щоб інтегрувати до Євросоюзу цю “не дуже багату, переважно аграрну країну з великим населенням”? Таким питанням напередодні грудневого саміту ЄС, на якому очікується рішення про початок багаторічного переговорного процесу про вступ України, поставили науковці Інституту німецької економіки в Кельні (IW).
Зіставлення України з Польщею та Румунією
В опублікованому 11 грудня дослідженні під назвою “Фіскальні аспекти розширення ЄС: наслідки вступу України до ЄС для бюджету та регіональної політики” науковці IW Бертольд Буш (Berthold Busch) та Саміна Сультан (Samina Sultan) відразу ж наголошують, що рішення про початок переговорів стане “історичним кроком, що має, особливо на тлі російської військової агресії, що триває, велике геостратегічне значення”. До того ж, прийом України призведе і до інших “численних позитивних наслідків загалом для ЄС та для окремих його членів”, зазначають німецькі вчені і як приклад наводять “розширення внутрішнього ринку приблизно на 30 мільйонів осіб та збільшення сільськогосподарських ресурсів”.
Проте, щоб перспектива вступу України виглядала переконливою, Євросоюзу слід завчасно, вже зараз, оцінити можливі витрати та виявити готовність до реформ , зазначають автори дослідження. Так, задля збереження дієздатності слід відмовитися від принципу одноголосного прийняття рішень. А у фінансовій сфері постане завдання підвищити ефективність використання коштів бюджету ЄС, що вимагатиме насамперед реформування аграрної та особливо регіональної політики, оскільки ці два напрями відносяться до найбільших статей видатків.
Щоб отримати зразкове уявлення, про які суми субсидування України з бюджету Євросоюзу після її вступу до Євросоюзу могла б йти мова, вчені IW діяли так. Вони припустили, що Україна вже є членом ЄС і перерахували на неї, з урахуванням розмірів населення та сільськогосподарських угідь, за аналогією ті кошти, які отримують зараз Польща та Румунія відповідно до діючих семирічних фінансових рамок Євросоюзу на період 2021-2027 років.
Збільшення бюджету ЄС на 15% заради України?
За такої методики виходить, що Україні належали б від 70 до 90 млрд євро аграрних субсидій та від 50 до 90 млрд євро за лінією регіональної політики Євросоюзу. Вона спрямована на вирівнювання добробуту між різними країнами та регіонами ЄС, тому її часто називають ще політикою об’єднання.
Загалом Україна могла б розраховувати з нинішнього семирічного фінансового плану приблизно на 130-190 млрд євро. Такий великий розкид пояснюється тим, що поки що незрозуміло, яким буде населення країни і на якій території можна буде вести сільськогосподарські роботи (це залежить від подальшого ходу війни, повернення біженців з-за кордону та звільнення окупованих Росією територій).
Таку орієнтовну суму вчені IW розглядають як свій внесок у дискусію про наступні семирічні фінансові рамках на 2028-2034 роки, оскільки “у цей період може відбутися розширення ЄС”, адже є ціла низка потенційних кандидатів на вступ. Проте автори цього дослідження зосередилися в Україні. Якщо врахувати, що бюджет нинішньої семирічки становить 1216 млрд євро (понад 1,2 трлн євро), то прийом однієї лише України вимагав би збільшення бюджету наступної семирічки приблизно на 15%. Інакше кажучи: сьогоднішнім членам ЄС довелося б помітно збільшити свої внески.
Потрібна реформа регіональної політики ЄС
Однак розміри цих додаткових внесків можна було б суттєво знизити, стверджують вчені IW, оскільки, за їх підрахунками, значну частину необхідної суми у 130-190 млрд євро можна було б отримати простим реформуванням механізму розподілу коштів, призначених для регіонального розвитку. Справа в тому, що гроші з відповідного фонду поки що отримують не лише найбідніші члени ЄС, але частково і найбагатші – для розвитку їхніх регіонів, що відстають.
Автори дослідження вважають такий механізм малоефективним та пропонують замінити його на іншу модель, в основі якої лежатиме принцип концентрації зусиль на підтримці найслабших регіонів у обмеженому колі найменш розвинених країн Євросоюзу. Це звільнило б кошти на підтримку України та інших майбутніх нових членів ЄС, а Німеччина, Франція, Італія та інші великі донори бюджету могли б отримати компенсацію у вигляді, наприклад, пільгових кредитів Європейського інвестиційного банку, пропонують вчені IW.
Таким чином, після прийому України до ЄС його членам доведеться виділити чималі кошти на підтримку прискореного розвитку українських регіонів, проте це не призведе до дуже серйозного збільшення фінансового тягаря для європейських країн, якщо шляхом реформ вдасться підвищити ефективність використання бюджетних коштів. Дослідження Інституту німецької економіки в Кельні свідчить про те, що пошук таких рішень вже йде в експертній спільноті на повну силу.
Чи потрібні українським аграріям дотації з Брюсселя?
До того ж цілком можливо, що ті 50-90 млрд євро аграрних субсидій, які вчені IW нарахували просто за аналогією із коштами, що виділяються Польщі та Румунії, Україні в такому обсязі можуть і не знадобитися. Про це свідчить опубліковане 15 листопада англійською мовою інше дослідження – “Особливий випадок чи ні? Готовність економіки України до вступу до ЄС” . Його підготували вчені Віденського інституту міжнародних економічних досліджень (WIIW) та експерти зі Східної Європи та Євросоюзу німецького аналітичного центру Фонду Бертельсмана (Bertelsmann Stiftung) у Гютерсло.
Про це дослідження DW докладно писала у статті “Вступ України до Євросоюзу: економіка гальмом не стане” . У ній, зокрема, наголошувалося, що, на думку австрійських та німецьких фахівців, “Україна зарекомендувала себе як глобально конкурентоспроможний постачальник деяких сільськогосподарських товарів”, а прибутковість її аграрного бізнесу в ряді випадків не нижча, а часом і вища, ніж в інших країнах ЕС. У цьому сьогоднішня Україна якраз вигідно відрізняється від багатьох колишніх східноєвропейських кандидатів на вступ до ЄС, які на той час мали велике, але слабке, малоефективне сільське господарство, і тому дуже розраховували на дотації з Брюсселя.
На думку заступника директора інституту WIIW Річарда Гривсона, “побоювання, що український аграрний сектор може виявитися бездонною бочкою для бюджету ЄС, є необґрунтованими. Навпаки, завдяки родючим чорноземним ґрунтам і дешевій робочій силі українське сільське господарство працює настільки ефективно, що є серйозною конкуренцією. багатьох держав ЄС, про що свідчить конфлікт навколо експорту українського зерна до Польщі та Угорщини”. Отже, цілком може виявитися, що Україні після її вступу до ЄС знадобиться значно менше аграрних субсидій, ніж вважають вчені IW.
Андрій Гурков
