Україна пішла на поступки Угорщині у мові та освіті. Навіщо і як змінили закони про нацменшини

Верховна Рада України суттєво розширила права національних меншин в Україні, передусім у сфері освіти. Парламент схвалив зміни до низки законів і узгодив їх з рекомендаціями Єврокомісії, щоб не заблокувати старт переговорів про вступ України до ЄС.

Змінити законодавство вимагала впродовж останніх років Угорщина. Уряд Віктора Орбана вважав, що ухвалені за президентства Петра Порошенка закони суттєво обмежили права етнічних угорців Закарпаття.

14-15 грудня ЄС може ухвалити рішення про відкриття перемовин щодо членства України і парламент мав встигнути виконати низку вимог до цих дат. Однією з головних було саме питання нацменшин.

Претензії до законів висували й інші країни, передусім Росія, а також Румунія, Польща, Болгарія, Греція, Молдова, які мають свої етнічні меншини в Україні.

Критично висловлювалася щодо законів про права нацменшин і Венеціанська комісія – дорадчий орган Ради Європи, що надає висновки про відповідність правових актів європейським стандартам.

Зрештою права нацменшин в освіті фактично повертають законодавство до стану, який був до реформ часів Порошенка, проте російської мови це не стосуватиметься.

Остаточний варіант тексту змін влада та опозиція узгодила за кілька днів до голосування, тому його підтримала конституційна більшість депутатів – 317.

Вони твердять, що ухвалений закон має забрати в Орбана аргументи про порушення прав угорців на Закарпатті.

“Євроінтеграція – без русифікації”, – назвав закон один із його співавторів Володимир В’ятрович.

Віктор Орбан
Підпис до фото,Віктор Орбан неодноразово обіцяв заблокувати рух України до ЄС через освітні і мовні закони

Як і чому розгортався мовний конфлікт

Голова уряду Угорщини Віктор Орбан впродовж шести останніх років звинувачував українську владу у тому, що вона хоче “перетворити угорські школи на українські, а якщо це не спрацює, то закрити їх”.

Конфлікт тягнеться з того часу, як в Україні у 2017 році з’явився реформаторський закон “Про освіту”.

Серед багатьох новацій, зокрема, про перехід на 12-річну освіту, закон запроваджував у середніх школах навчання лише державною мовою. На той час сотні шкіл були російськими чи викладали на інших мовах національних меншин.

Після анексії Росією Криму і окупації частини Донбасу українська влада вважала такі вимоги важливими передусім для дерусифікації в країні.

Але ці закони суттєво змінили ситуацію не лише для російської мови, але й для мов інших національних меншин. І передусім угорської та румунської, які зосереджені у Закарпатській та Чернівецькій областях.

Там у понад 100 школах усі предмети викладалися угорською і румунською, а у прикордонних містах і селах написи державною мовою дублювались угорською чи румунською.

Підпис до фото,З підручниками для учнів угорських шкіл Закарпаття часто допомагає Угорщина

Закони не передбачали негайного переходу на викладання державною мовою. Це мало статися через три роки, з 2020-го. До того часу школярі мали вчити державну мову, а частка предметів, які викладаються українською, мала зростати: чим старші учні, тим більше таких предметів.

Це запрацювало для російської мови, але для мов країн ЄС перехідний період ще більше подовжили під тиском Угорщини.

Востаннє дату початку навчання державною мовою у школах нацменшин парламент змінив влітку цього року, посунувши її на 1 вересня 2024 року.

Водночас Венеціанська комісія Ради Європи також негативно відгукувалася про освітні закони і мала суттєві застереження до інших законодавчих актів, які стосувалися прав національних меншин. На ці висновки опиралася й Європейська комісія, коли 8 листопада звітувала про готовність України до початку переговорів про вступ до ЄС.

Тепер парламент, схоже, позбавив найбільших критиків аргументів для погроз і ультиматумів.

підручники угорською мовою
Підпис до фото,Багато угорців Закарпаття не приховують, що мають угорські паспорти

Що зміниться для національних меншин

Усі зміни, що їх ухвалила Верховна Рада, стосуються мов національних меншин, які є офіційними мовами Євросоюзу.

Тобто, про російську мову не йдеться. В усіх правках до законів мовні преференції супроводжуються словами “крім мови держави-агресора” і не матимуть часових рамок.

Парламент встановив, що поруч з державною мовою етнічним групам гарантується право навчання мовою національної меншини.

Дата, з якої викладання усіх предметів у школах національних меншин має бути лише українською мовою, у законі відсутня. Натомість дітям, які пішли до школи у 2018 році, дозволено закінчувати школу мовою нацменшини. Тобто, останній випуск у таких школярів припадає на 2030 рік.

Для садочків і початкової школи нічого не змінилося – вони можуть навчатися рідною мовою, а українську вчити як предмет.

Закарпаття, угорська мова
Підпис до фото,Берегово Закарпатської області. Дублювання написів двома мовами – звичне для туристів і жителів міста.

Якщо раніше закон передбачав, що у школах поступово збільшуватимуться обсяги викладання державною мовою, то тепер про це згадки немає.

Але зміни передбачають, що здобуваючи освіту ріною мовою, представники нацменшин мають вивчати кілька предметів державною: українську мову, українську літературу, історію України і захист України. Предметів може бути й більше, якщо так вирішить школа.

Окрім того, Рада дозволила у приватних вищих навчальних закладах вільно обирати мову навчання серед мов країн ЄС, а державну мову вивчати як окремий предмет.

Ще одним дражливим питанням у темі мов національних меншин було використання їх на телебаченні, радіо, у рекламі та під час виборчих кампаній.

Закон про мову, що був ухвалений у 2019 році, зобов’язував нацменшини послуговуватися українською мовою, а рідною мовою дублювати і субтитрувати цю продукцію.

Тепер Рада змінила вимоги: у місцях, де нацменшини становлять значну частину населення, виборчі матеріали та реклама можуть бути мовою нацменшини, а українською – дубляж чи переклад на друкованій продукції. Російської це не стосується.

Окрім того, у законі багато норм, покликаних підтримувати національні меншини у видавничій справі, культурному розвитку, збереженні традицій, а також у захисті прав через офіс уповноваженого ВР з прав людини.

Зокрема, на видавців, які видають книжки мовами національних меншин (крім російської), не поширюватиметься вимога видавати державною мовою не менш як 50% книжок.

угорщина, ЄС

Компроміс, на який Україна мала піти

За даними міністерства освіти, до широкомасштабного вторгнення РФ в Україну існувало 203 школи (з майже 14 тисяч) з класами, де навчалися лише однією, недержавною мовою. З них 73 – угорською, 69 – румунською, 55 російською мовою (переважно приватні школи), 4 – польською і по одній – німецькою та молдовською.

Але ще понад 600 шкіл викладали предмети державною та іншою мовою. І серед цих мов найбільшу частку становили також російська, угорська та румунська мови. Ці школи відповідно до ухвалених 5-7 років тому законів мали поступово нарощувати кількість предметів українською мовою, аби повністю перейти на державну. Тепер ця вимога скасована для шкіл, які розташовані у місцях компактного проживання національних меншин (крім російської).

Хоча ухвалений закон великою мірою повертає законодавство на шість років назад, у парламенті вважають, що він є компромісом, на який Україна мала піти, аби не заблокувати початок переговорів про вступ до Євросоюзу.

Як сказав ВВС Україна директор Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитро Тужанський, “не на догоду угорському прем’єру Віктору Орбану, а щоб мати змогу рухатися до ЄС”.

Поделиться:

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх