Урі Ісраель – не єдиний правий рух, який виступає і діє проти Палестинської автономії та попереджає про можливу загрозу її повернення до Сектору Гази, пише Ксенія Свєтлова для Atlantic Council
Білборд під назвою “Палестинська адміністрація – це Хамас” з’явився в Тель-Авіві, Ноф-ха-Галілі та інших ізраїльських містах в середині листопада. На ньому було зображено голову Палестинської адміністрації Махмуда Аббаса в зеленій пов’язці Хамасу. На ньому зображений голова Палестинської адміністрації (ПА) Махмуд Аббас із зеленою пов’язкою ХАМАС. За заявою руху “Урі Ісраель” – правого угрупування, що ставить за мету ліквідацію Палестинської автономії – білборд мав на меті висловити протест проти ідеї повернення Палестинської автономії в Сектор Гази після закінчення війни Ізраїлю проти ХАМАСу.
Цей рух був зареєстрований на початку жовтня після теракту 7 жовтня і пов’язаний з колишнім депутатом Кнесету Авіхаєм Боароном від партії “Лікуд” та деякими активістами поселенських і крайніх правих рухів. Не дивно, що його контент у соціальних мережах лайкають і поширюють відомі активісти “Лікуду”, такі як Орлі Лев, один із палких прихильників прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу.
Урі Ісраель – не єдиний правий рух, який виступає і діє проти Палестинської автономії і попереджає про можливу загрозу її повернення до Сектору Гази.
“Я розслідував справи терористів, і я чітко заявляю: гроші керують тероризмом! Заборонено переказувати гроші Палестинській автономії”, – заявив 6 листопада підполковник юстиції Моріс Хірш, колишній голова військової прокуратури на Західному березі річки Йордан.
Того ж дня, коли Урі Ісраель розпочав кампанію проти Аббаса, прем’єр-міністр Нетаньяху також зробив заяву про лідера Палестинської автономії. У відповідь на заяву МЗС Палестинської автономії про те, що Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) вбила відвідувачів вечірки на музичному фестивалі “Нова” в Реамі 7 жовтня, Нетаньяху заявив 19 листопада: “Той, хто заперечує Голокост, заперечує різанину. Ми не дозволимо йому керувати Газою”.
Схоже, що Нетаньяху також опосередковано відповів на попередню заяву президента США Джо Байдена, який в колонці Washington Post від 18 листопада стверджував, що Палестинська адміністрація повинна врешті-решт керувати Сектором Гази і Західним берегом річки Йордан після війни між Ізраїлем і ХАМАСом.
Рішення про дві держави?
Рік тому Нетаньяху створив політичний альянс і сформував уряд з найбільш ультраправими політичними силами Ізраїлю, включаючи Лікуд, який вважає, що рішення про дві держави – це сценарій кінця світу, якому слід запобігти за будь-яку ціну. Показово, що Нетаньяху заперечує проти того, щоб Палестинська автономія керувала Газою через заперечення Аббасом Голокосту і заперечення Палестинською автономією різанини 7 жовтня. Однак він також вважає, що та ж Палестинська автономія повинна продовжувати функціонувати на Західному березі річки Йордан.
У своєму виступі в Комітеті закордонних справ і безпеки Кнесету цього літа Нетаньяху назвав майбутнє Палестинської автономії наступним днем після епохи 88-річного Аббаса: “Нам потрібна Палестинська адміністрація, ми будемо допомагати їй фінансово – ми не зацікавлені в її падінні”. Нетаньяху також заявив, що “прагнення палестинців до створення держави має бути придушене”.
Насправді ця логіка завжди була важливою частиною “концепції” – ПА повинна існувати, щоб мати можливість управляти палестинцями на Західному березі, але при цьому залишатися слабкою, щоб бути нездатною реалізувати будь-які державницькі амбіції. Ось чому ХАМАС у Газі відігравав таку важливу роль у досягненні цієї мети – він був тактичним союзником у війні Нетаньяху проти Палестинської автономії.
7 жовтня, коли терористи ХАМАСу зруйнували паркан і ввірвалися в ізраїльські міста і кібуци, вбили понад 1200 і викрали понад 240 ізраїльтян та іноземців, стало зрозуміло, що ця довгострокова стратегія вибухнула в обличчя Ізраїлю і призвела до найжахливішої терористичної атаки і втрати людських життів в історії Ізраїлю.
У той момент, коли керівники всіх служб безпеки, а також деякі міністри Лікуду взяли на себе відповідальність за катастрофу, а в ізраїльських ЗМІ було оголошено про офіційну смерть “концепції”, здавалося, що настав час переосмислити початкову ідею рішення про дві держави: Палестинське самоврядування як у секторі Газа, так і на Західному березі річки Йордан; розбудова державних інституцій; переговори; і, врешті-решт, політичне рішення, яке призведе до створення палестинської держави.
19 жовтня Цахі Ханегбі, радник з національної безпеки Ізраїлю, припустив, що Палестинська адміністрація прийде на зміну ХАМАСу в Газі. Рішення про дві держави або створення палестинської держави не згадувалося. А проте, Ханегбі був негайно атакований депутатами від Лікуду; Таллі Готліб була однією з них, написавши на X (раніше відомий як Twitter), що ідея Ханегбі була “маячнею”, перш ніж відправити свої співчуття тим, хто вважав, що посилення ПА запобіжить терористичним атакам. Окремо міністр фінансів Ізраїлю Бецалель Смотрич, який представляє крайню праву партію, заявив, що встановлення Аббаса в Газі замість ХАМАСу – це все одно, що “поміняти корову на віслюка”, що б це не означало.
Інша сторона політичної карти також не була в захваті від повернення Аббаса в Газу, але, схоже, вважала це меншим злом, ніж продовження правління ХАМАС або вакуум безпеки.
“На жаль, Абу Мазен [прізвисько Аббаса] – відомий заперечувач Голокосту, заява Палестинської автономії, що заперечує різанину 7 жовтня, – негідницька, а передача коштів від Палестинської автономії сім’ям мучеників викликає лють у будь-якої людини з серцем. І, проте, Палестинська адміністрація краще, ніж кривавий ХАМАС, і якби ми могли повернути її в сектор Газа, ми б це зробили. Між меншим злом і більшим злом краще менше зло”, – написав колишній заступник начальника штабу і екс-депутат Кнесету Яір Голан на сайті X.
Що далі?
Минули тижні після жахливої трагедії, яка потрясла кожного ізраїльтянина і призвела до війни проти ХАМАСу, який раніше вважався “стратегічним активом” у спробі перешкодити створенню палестинської держави. Наразі Нетаньяху і праві повернулися до наклепницької кампанії проти Палестинської автономії і, по суті, до “концепції”, що будь-яке зло краще, ніж перспектива створення палестинської держави.
Бенні Ганц, колишній міністр оборони в уряді Яіра Лапіда і Нафталі Беннета, який зараз стрімко зростає в опитуваннях і розглядається як можливий кандидат на заміну Нетаньяху, зараз входить до складу надзвичайного уряду і здебільшого мовчить, намагаючись не поставити під загрозу свої шанси на прем’єрство. У 2021 році Ганц зустрівся з головою Палестинської автономії Аббасом у його будинку в Рош-га-Айні, щоб дослідити “політичні горизонти” – те, що багато ізраїльтян тоді сприйняли як його готовність вести переговори з Палестинською автономією і прийняти її.
Зараз складається враження, що ізраїльський уряд навмисно відтягує неминучу дискусію про те, що буде післязавтра в Газі, яка, з огляду на міжнародний тиск, може настати раніше, ніж сподіваються ізраїльські чиновники. Нетаньяху все ще сподівається убезпечити своє політичне майбутнє; екстремісти з його оточення вважають, що війна в Газі дає їм унікальну можливість позбутися не лише ХАМАСу, але й палестинців (Гіла Гамліель, міністр розвідки, який не має жодних повноважень над жодною зі спецслужб, написав статтю в газеті Jerusalem Post про можливий “вихід” палестинців з Гази). Тим часом, більш помірковані старійшини Лікуду, такі як Нір Баркат, тримаються осторонь, побоюючись сумнозвісної “отруйної машини” лояльних до Нетаньяху людей.
Згідно з опитуванням, проведеним у листопаді Інститутом регіональної зовнішньої політики “Мітвім”, 27% ізраїльської громадськості підтримують рішення про дві держави. Для порівняння, 25 відсотків вважають, що Ізраїль повинен зробити вибір на користь одностороннього від’єднання від Західного берега. Лише 5% вірять у продовження “управління конфліктом” (стратегія Нетаньяху), тоді як 28% підтримують певну форму анексії (19% респондентів не змогли визначитися з відповіддю), а 52% вважають, що Ізраїль повинен роз’єднатися з палестинцями, чи то через якусь угоду, чи то в односторонньому порядку (так, як це було зроблено в секторі Газа в 2005 році).
З огляду на це, для того, щоб Сектор Гази, Західний берег річки Йордан і Ізраїль отримали шанс на мир і стабільність, необхідно, щоб найближчим часом відбулося кілька речей: вибори в Ізраїлі, реформи в Палестинській автономії і тверда міжнародна позиція, яка покладе на стіл переговорів рішення про дві держави. В іншому випадку вакуум в Газі швидко заповнить ХАМАС 2.0, слабка Палестинська автономія може розвалитися на Західному березі річки Йордан, а Ізраїль опиниться в пастці нескінченного кола бойових дій на багатьох своїх кордонах. Обговорення “післязавтра” має розпочатися сьогодні, поки не стало надто пізно.
