Оскільки тиск на європейські лікарні зростає, необхідно винести уроки з соціального діалогу під час пандемії.
Пандемія змусила нас гостро усвідомити, наскільки суспільство залежить від основних працівників. Ми відчували глибоку вдячність працівникам охорони здоров’я, особливо за те, що вони невпинно працювали в часто складних умовах.
Але цей найцінніший сектор ризикує в майбутньому не задовольнити потреби суспільства через зростаючу нестачу робочої сили. Умови праці в охороні здоров’я стають дедалі складнішими, витісняючи висококваліфікований персонал із сектору та стримуючи нових учасників.
Як боротися з цією похмурою ситуацією? Соціальний діалог та колективні переговори відіграли вирішальну роль у забезпеченні ефективного функціонування лікарень під час пандемії. А соціальний діалог може стати рішенням для збереження та розбудови робочої сили у сфері охорони здоров’я, придатної для переходу «3D»: цифровізації, декарбонізації та демографії.
«Напружена робота»
Ґрунтуючись на своєму дослідженні умов праці під час пандемії, Eurofound визначив 11 груп працівників, необхідних для функціонування критично важливих служб. З них працівники сфери охорони здоров’я, переважно жінки (76%), мали найнижчу якість роботив цілому.
Як показує гістограма, половина цих працівників працювала на «напружених роботах» — тих, де вимоги до роботи перевищували робочі ресурси, ставлячи під загрозу здоров’я та добробут працівників. Високі вимоги полягали в поєднанні фізичних ризиків (включаючи поводження з інфекційними матеріалами або контакт з ними) та обов’язків (наприклад, підняття або переміщення людей), схильності до несприятливої соціальної поведінки (словесні образи, знущання, домагання та насильство, а також небажана сексуальна увага) та інтенсивності роботи (включаючи роботу на високій швидкості та вплив емоційно тривожних ситуацій).
У той час як медичні працівники частіше повідомляли, що отримували підтримку колег і демонстрували високу залученість, що свідчить про їхню енергійність, поглинання та відданість своїй роботі, сталість їхньої роботи була сумнівною: половина повідомила, що їхнє здоров’я та безпека перебувають під загрозою, а більше половини повідомили про виснаження або ризик вигорання. Ці працівники зіткнулися з нестабільним поєднаннямнизької якості роботи та низької стійкості робочих місць. Це знижує привабливість робочих місць у секторі та сприяє зростанню дефіциту кадрів.
Соціальний діалог
Фізичні та психосоціальні ризики є важливими аспектами стану медичних працівників та працівників з догляду, які можуть бути вирішені шляхом інклюзивного та ефективного соціального діалогу між працівниками та їхніми представниками, з одного боку, та постачальниками медичних послуг у лікарнях та закладах охорони здоров’я та догляду в ширшому сенсі, з іншого. Соціальні партнери, як правило, не наважуються займатися цими сферами: традиційно колективні переговори, як правило, зосереджуються на оплаті праці та робочому часі. Однак під час пандемії соціальний діалог перейшов на менш звичний ґрунт.
Дослідження Eurofound показує, що в кількох країнах-членах Європейського Союзу соціальний діалог відіграв помітну роль у вирішенні деяких проблем, пов’язаних із лікарнями. Соціальні партнери розглянули такі питання, як адаптація організації праці та перерозподіл персоналу для забезпечення достатнього потенціалу. Вони також домовилися про заходи щодо захисту здоров’я та безпеки робочої сили.
Це сталося в тих країнах, де добре налагоджені інститути соціального діалогу та багаторічна співпраця між соціальними партнерами: Австрії, Бельгії, Данії, Фінляндії, Німеччини, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії та Швеції. У цих країнах переговори між соціальними партнерами були життєво важливими, серед іншого, для змін в організації праці, необхідних для подолання кризи в галузі охорони здоров’я, та успішного виділення додаткових ресурсів. Однак у деяких країнах, де соціальний діалог зазвичай відіграє другорядну роль (наприклад, у Болгарії, Чехії, Кіпрі, Естонії та на Мальті), він також виявився корисним та ефективним для забезпечення потенціалу робочої сили в лікарнях.
Дедалі більше занепокоєння
Пандемія посилила нестачу кадрів, а слідом за нею проблема загострюється, зростає міжнародна конкуренція за найм медичних працівників. Соціальні партнери в лікарняному секторі все більше стурбовані впливом високого стресу та великого робочого навантаження на утримання персоналу — часто саме тому працівники залишають сектор, тоді як новий персонал важко найняти.
В умовах старіння населення та зміни клімату, що, ймовірно, збільшить попит на охорону здоров’я та служби невідкладної допомоги, здатність сектору продовжувати надавати важливі та якісні послуги в майбутньому залишається під питанням. Залучення соціальних партнерів має вирішальне значення для вирішення цих проблем.
Результати Eurofound, що коли соціальні партнери працювали над проблемами, з якими зіткнулися лікарні під час пандемії, рішення розроблялися швидше та ефективніше. Здорове функціонування соціального діалогу та колективних переговорів має вирішальне значення для сильного та здорового лікарняного сектору, а також для розвитку охорони здоров’я в ширшому сенсі – основ, на яких ґрунтується готовність ЄС до майбутніх викликів.
Автори: Хорхе Кабріта – є старшим науковим менеджером у відділі трудового життя Eurofound;
Вікторія Кожокаріу – є фахівцем з підтримки досліджень у відділі трудового життя Eurofound.
Джерело: Social Europe, ЄС
