“Есекібо – наш”! Чи нападе Венесуела на Гайану і як нова війна зашкодить Україні

Президент великої держави, з потужною армією і слабкою економікою, залежною від експорту нафти, заявляє про історично обґрунтовані претензії на частину території невеликої країни-сусідки. Він проводить референдум, на якому населення фактично підтримує захоплення частини цієї країни і видачу паспортів місцевим мешканцям.

Про кризу дедалі більше кажуть у світових і регіональних ЗМІ, а деякі експерти застерігають, що війна таки може початися. Натомість президент держави, на яку можуть вчинити напад, каже, що країна не збирається поступатися територією і запевняє співгромадян, що все буде добре і весь світ підтримує територіальну цілісність країни.

Якщо не враховувати певні деталі, те, що зараз відбувається між Венесуелою та Гайаною, українцям може нагадати зиму 2021-2022 років з постійними попередженнями про можливість нападу Росії на Україну.

Цієї неділі у Венесуелі відбувся референдум, на якому, за офіційними даними, за явки трохи понад 50% виборців 95% учасників підтвердили претензії країни на дві третини території східної сусідки – Гайани. Зокрема, венесуельці проголосували за створення штату Гуяна Есекіба площею понад 159 тис. квадратних кілометрів і надання його мешканцям венесуельського громадянства.

Гайана не збирається віддавати свій регіон Венесуелі.

“Хай ніхто не припускається жодної помилки. Есекібо – наш, кожен квадратний сантиметр”, – попереджав президент Гайани Мухаммед Ірфаан Алі.

“Наша перша лінія оборони – дипломатія. І ми в дуже сильній позиції на цій першій лінії оборони”, – наголосив президент Гайани у зверненні до народу 3 грудня.

Ірфаан Алі відзначає, що країна отримує підтримку з усього світу, а Венесуела має показати приклад “зрілості та відповідальності” і не порушувати міжнародне право.

Після оприлюднення результатів венесуельського референдуму керівник МЗС Гайани Г’ю Тодд заявив AFP: “Хоча ми не віримо, що президент Мадуро віддасть наказ про вторгнення, він може зробити щось непередбачуване”.

З’являється дедалі більше прогнозів, що врешті-решт Венесуела може вдертись до Гайани, і таким чином на планеті виникне ще один конфлікт, який відволікатиме ресурси США та інших західних країн від агресії Росії проти України.

І ці прогнози мають підґрунтя, бо на кону – збереження безпеки і непорушності кордонів в Америці та інтереси великих західних компаній.

Як Гайана стала лідером економічного зростання у світі

президент Гаяни
Підпис до фото,Президент Гайани Ірфаан Алі запевняє співвітчизників, що їх підтримує весь світ

Гайана – єдина англомовна країна Південної Америки з населенням у 800 тисяч людей і з площею, яка майже дорівнює площі Великої Британії. Втім, 80% цієї території вкрито лісами, а більшість мешканців живе на невеликій смузі атлантичного узбережжя.

Країна має досить строкате населення – 40% населення походить з родин переселенців з сучасних Індії та Пакистану, приблизно третина – нащадки привезених у часи работоргівлі африканців, решта – корінні народи Америки та метиси. Так само країна різноманітна і за релігійною ознакою – половина християни різних конфесій, третина – індуїсти, 7%-мусульмани.

Нині Гайану вперше в історії очолює президент-мусульманин. Це різноманіття вплинуло на політичне протистояння – від проголошення незалежності 1966 року при владі в країні змінювалися представники двох лівоцентристських партій, за одну з яких голосували переважно нащадки мігрантів з Індії та Пакистану, а за іншу – нащадки африканців.

І довгий час країна була досить бідною, мешканці поступово мігрували в інші англомовні країни. Зараз в США, Канаді та Британії живе третина всіх гайанців.

Але Гайана з її великою неосвоєною територією насправді завжди була багатою країною.

Проте якщо про поклади золота було відомо давно, відкриття великих покладів нафти на океанічному шельфі вздовж узбережжя Гайани змінило історію країни. 2015 року країну приголомшила новина – відкрили поклади в 11 млрд барелів нафти (0,6% світових запасів), вартістю понад пів трильйона доларів.

“Найновіша нафтодержава світу”, – так журнал Economist охарактеризував Гайану.

Країна вирішила передати права на дослідження і видобуток нафти консорціуму, очолюваному нафтогігантом ExxonMobil, і у грудні 2019 року видобуток нафти біля узбережжя країни розпочався.

Нафтовий бум зробив бідну Гайану лідером з економічного зростання у світі. У 2022 році ВВП зріс на 57,8%, а у 2023 році очікується 25% зростання. З 2019 року, поки світова економіка страждала від насілдків коронакризи і російського нападу на Україну, ВВП на душу населення в Гайані виріс у три рази.

“Прогнозується, що до 2035 року Гайана видобуватиме 1,7 мільйона барелів нафти на день – не враховуючи ще нерозвіданих обсягів – що підштовхне країну до четвертої позиції в списку найбільших світових виробників нафти на морському шельфі”, – відзначає дослідницька компанія Rystad Energy.

У січні 2023 року міністр фінансів Гайани Ашні Сінгх повідомив також про відкриття величезного родовища газу поблизу кордону з Суринамом.

Гайанці почали задумуватися про те, як вправно використати знайдені багатства, адже зовсім поряд є приклад “нафтового прокляття” – Венесуела, якій надзвичайні поклади нафти не завадили перетворитися на одну з найбідніших країн Латинської Америки.

А Венесуела тим часом актуалізувала давні претензії на більшу частину території Гайани – регіон Есекібо, який безпосередньо має багаті надра і контроль над узбережжям якого дозволяє претендувати на знайдені нещодавно поклади нафти.

“Есекібо – регіон із багатьма мінеральними ресурсами. Окрім нафти, тут багато золота. Існують також інші мінеральні ресурси, такі як алмази, боксити, марганець і уран”, — пояснив BBC Mundo географ Темітопе Ойєдотун з Університету Гайани.

Окрім того, в регіоні є багато рік, він має великий потенціал для гідроенергетики та рибальства.

Підпис до фото,Столиця Гайани Джорджтаун, 2019 рік, за кілька місяців до початку видобутку нафти

Звідки пішли претензії Венесуели

Претензії Венесуели на частину території Гайани мають давню історію.

У 1811 році Венесуела стала незалежною, а регіон Есекібо став частиною країни.

Проте через три роки Британія придбала тодішню колонію Гвіана площею 52 тисячі квадратних кілометрів за договором із Нідерландами. У договорі про купівлю, однак, не було точно визначено, якою буде лінія кордону країни з Венесуелою.

У 1840 році Британія призначила дослідника Роберта Шомбургка визначити цей кордон, так з’явилася лінія під назвою Лінія Шомбургка. Завдяки цьому тодішня Британська Гвіана отримала додаткові 80 тисяч квадратних кілометрів у порівняні з тим, скільки придбали у Нідерландів. У 1886 британці переглянули Лінію Шомбургка, додали ще 85 тисяч квадратних кілометрів, і колонія Британська Гвіана стала більшою за 200 тис. квадратних кілометрів.

Вже 1841 році Венесуела поскаржилася на вторгнення британців на свою територію. У цій суперечці Каракас підтримали США. Американці розширювали свої інтереси в регіоні і використовували як аргумент так звану доктрину Монро, гаслом якої було “Америка для американців”. Ця позиція на практиці означала спробу обмежити вплив європейських колоніальних імперій на континенті.

У 1895 році США засудили визначення кордону через лінію Шормбургка та рекомендували, щоб суперечку розв’язали через міжнародний арбітраж. Врешті-решт у 1899 році Паризький арбітраж ухвалив рішення на користь Британії.

Однак у 1949 році оприлюднили меморандум американського юриста, який працював над захистом Венесуели в арбітражному процесі в Парижі. Він повідомляв про упередженість суддів на Паризькому арбітражі 1899 року на користь Британії. Публікація цього меморандуму та інших документів у процесі почала використовувати Венесуела, щоб вимагати вважати рішення Паризького арбітражу “недійсним”.

За три місяці до надання Гайані незалежності у 1966 році Венесуела та Британія підписали Женевську угоду, яка визнавала претензії Венесуели та зобов’язалися шукати рішення для розв’язання суперечки.

Увесь період незалежності Гайани венесуельські претензії існували, але ніколи не призводили до такої напруги, як зараз. За правління лівого венесуельського президента Уго Чавеса (1999-2013), який проклав дорогу до влади Ніколасу Мадуро, Венесуела мала чудові відносини з Гайаною. Східна сусідка навіть увійшла до створеного Чавесом альянсу Petrocaribe, де зі знижкою отримувала венесуельську нафту.

Джорджтаун
Підпис до фото,Президент Венесуели Ніколас Мадуро показує на мапі територію Есекібо (виділено жовтим кольором), яку вважає частиною своєї держави

Все змінилося саме з відкриттям величезних покладів нафти у 2015 році. Аби покінчити з суперечкою, Гайана у 2018 році знову подала позов до Міжнародного суду ООН. Проте Венесуела заздалегідь заявила, що не визнаватиме його рішень щодо приналежності території, яку вважає своєю.

1 грудня 2023 року Міжнародний Суд ООН ухвалив рішення щодо тимчасових заходів для двох країн. Хоча у ньому не згадувалося про референдум, який Гайана назвала “екзистенційною” загрозою, Венесуелу зобов’язали утримуватися від будь-яких дій, що змінять ситуацію у регіоні Есекібо, і обидві країни – утриматися від дій, що ускладнять вирішення країни.

Низка держав, зокрема, Україна, закликали Венесуелу та Гайану дотримуватися рішення Міжнародного суду.

Вторгнення врятує Мадуро?

Мадуро
Підпис до фото,Актуалізація теми Есекібо – одна з можливостей для перемоги на виборах 2024 року для спадкоємця Уго Чавеса – Ніколаса Мадуро

У 2024 році у Венесуелі мають відбутися президентські вибори. У жовтні 2023 року уряд і опозиція підписали угоду про правила проведення виборів і запрошення на них спостерігачів з боку ООН та ЄС. Ці вибори можуть завершити політичну кризу в країні.

Вона триває від скликання владою у 2017 році Конституційної асамблеї як альтернативи опозиційному парламенту та президентських виборів 2018 року, коли низку опозиційних кандидатів до виборів просто не допустили, а ті, які взяли участь і програли Мадуро, не визнали результати.

Тож існує ймовірність, що вибори 2024 року чинній венесуельській владі треба буде виграти з повагою до стандартів, які існують в демократичних країнах. І саме тому влада підігріває тему приєднання Есекібо, бо це єдине питання, яке на тлі соціально-економічної кризи в країні може об’єднати і провладних виборців, і принаймні частину опозиційних.

“Безумовно, рішення референдуму і мова про повернення нібито втраченої через незаконність території є тим, що збуджує національний дух і може бути аргументом на виборах. Ми знаємо, що заклик до націоналізму може бути надзвичайно вирішальним чинником на виборах”, – прокоментував ситуацію BBC News Brasil професор міжнародних відносин Федерального університету Мінас-Жерайс (UFMG) у Бразилії Лукас Карлос Ліма.

Експерти розділилися в думках щодо ймовірності війни.

“Я вважаю, що політична ціна військових дій Венесуели дуже висока. Таким чином Венесуела порушила б міжнародне право і могла б викликати різку реакцію як з боку міжнародної спільноти, так і з боку країн регіону. Я вважаю, що вартість занадто висока, щоб бути реалістичною”, – вважає професор Лукас Карлос Ліма.

Натомість колишній представник Організації американських держав на Гаїті, бразильський вчений-міжнародник Рікарду Сейтенфус вважає війну цілком ймовірною.

“У Мадуро виникне проблема після консультацій (венесуельського референдуму. – Ред.)…. Чи може він посилити тиск на кордоні? Так. Вторгнутися, що буде представлено військовою операцією? Цілком ймовірно”, – відзначив він в коментарі BBC News Brasil.

Сейтенфус порівняв Мадуро з аргентинським диктатором Леопольдо Галтьєрі, який 1982 року вирішив відвоювати підконтрольні Британії Фолклендські (Мальвінські) острови. В підсумку Аргентина зазнала жахливої поразки, а військова хунта вже 1983 року втратила владу посеред ганьби і звинувачень у вбивствах десятків тисяч політичних опонентів.

Втім, Гайана – не Велика Британія. Це дуже слабка у військовому плані держава з маленькою армією у кілька тисяч військових. На її озброєнні перебувають кілька десятків бронемашин, кілька катерів, старі британські та радянські міномети. Військовий досвід армії Гайани обмежений боротьбою з сепаратистами, повстанцями та диверсантами з сусіднього Суринаму в далеких 1960-х роках.

Натомість армія Венесуели нараховує понад 100 тисяч лише професійних військових, має на озброєнні сотні танків, велику кількість російської військової техніки – серед ППО “Буки”, С-300, С-125 “Печора”, російські бойові літаки Су-30 та гелікоптери Мі-35, гаубиці Мста-С.

Тож без зовнішньої підтримки Гайана не зможе зберегти контроль над територією у випадку війни. І звичайно, по допомогу країна буде звертатися до країн Заходу.

І Венесуела вже діє на випередження – ще у вересні венесуельський міністр закордонних справ Іван Хіль Пінто звинуватив США у спробі створити військову базу на території Гайани.

“Сьогодні уряд США прагне привласнити наші нафтові ресурси за допомогою Exxon Mobil, яка включила до своїх лав уряд Гайани. Гайана надає нафтові концесії на нерозмежованій морській території, що є повним порушенням міжнародного права. Одностороннє розпорядження спірною територією неприпустимо, але Республіка Гайана продовжує свою незаконну поведінку”, – заявив він з трибуни Генасамблеї ООН.

Насправді поки в Гайані працюють американські військові радники і проводяться військові навчання за участі гайанських військових та військових з карибських держав.

Венесуела
Підпис до фото,Армія Венесуели має на озброєнні велику кількість російської військової техніки

Бразилія відправляє війська на кордон

Селсу Аморім
Підпис до фото,Головний радник президента Бразилії Селсу Аморім, який вже відповідає за перемовини з Росією та Україною, тепер намагається примирити Венесуелу та Гайану

Ключове значення у цій історії матиме позиція ще однієї сусідньої держави – Бразилії. Попри те, що нині Бразилію очолює лівий президент Лула да Сілва, у бразильському керівництві не підтримують політику лівого керівництва Венесуели щодо Гайани.

Кореспондент BBC Brasil Леандро Празерес повідомляє з посиланням на експертів та два джерела серед бразильських дипломатів, що влада Бразилії стривожена проведенням референдуму і тим, що традиція мирного розв’язання територіальних суперечок у регіоні може бути перекреслена.

Вирішення територіальних суперечок мирним шляхом в Латинській Америці дійсно мало місце в останні десятиріччя, остання міждержавна війна була у 1995 році між Перу та Еквадором. Але до того часу криваві міждержавні конфлікти в історії континенту все ж були, один з них, наприклад, призвів до загибелі двох третин населення Парагваю у XIX столітті.

Опитані бразильські дипломати можливість проведення військової операції розцінюють як віддалену, але закликають зважати на президентські вибори 2024 року у Венесуелі, для яких Ніколас Мадуро і використовує питання Есекібо з метою збільшення популярності.

Ці дипломатичні джерела також повідомили, що референдум обговорювали президенти Бразилії та Гайани 9 листопада, а 22 листопада з місією в Каракас їздив головний радник президента Бразилії, ексміністр закордонних справ Селсу Аморім. Саме цей дипломат відповідає і за діалог з Росією та Україною, між якими Бразилія хоче якомога швидше досягти мирних перемовин.

Під час перемовин у Каракасі Мадуро намагався заспокоїти Аморіма щодо своїх намірів, а той переконував у необхідності вирішення суперечки мирними засобами.

Після цього міністерство оборони Бразилії перекинуло до міста Пакарайма на кордоні з Гайаною 200 бразильських військових та колісну бронетехніку, повідомляє бразильське видання Folha de Sao Paolo. Їм мали підвезти боєприпаси.

Президент Бразилії Лула да Сілва під час візиту до Дубаю 3 грудня заявив, що Південній Америці не потрібен хаос.

“Працюйте з великою наполегливістю, щоб покращити життя людей, і не думайте про війну. Не продовжуйте вигадувати історію. Тому я сподіваюся, що здоровий глузд переможе — на боці Венесуели та на боці Гайани”, – закликав він лідерів обох країн.

Бразилія занепокоєна соціальними та економічними проблемами, до яких може призвести війна на її прикордонні, і процесом ухвалення рішень у керівництві Венесуели.

За даними видання Folha de Sao Paolo, у листопаді в місті Бразиліа на зустрічі міністрів закордонних справ та оборони країн Південної Америки представники Венесуели заявили, що залежно від результатів референдуму, уряд Венесуели “може бути примушений” діяти самим венесуельським народом.

Георгій Ерман

Поделиться:

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх