The Economist: Захід має “прокинутись”, інакше Путін переможе Україну

Вперше після вторгнення Володимира Путіна в Україну 24 лютого 2022 року ситуація виглядає так, ніби він може перемогти, пише The Economist. Це одна з численних останніх публікацій у західній пресі про те, що Москві вдається переламати ситуацію на свою користь.

The Economist вказує, що президент Росії поставив свою країну на воєнні рейки та зміцнив свою владу. Він організував військові постачання з-за кордону й налаштовує “Глобальний Південь” проти Америки.

Але найважливіше те, що він підриває переконання Заходу в тому, що Україна може й повинна вийти з війни квітучою європейською демократією, йдеться в статті.

Журналісти переконані, що союзники України могли б зривати путінські плани значно ефективніше, використовуючи свої ресурси. Але їм, особливо країнам Європи, заважають фаталізм, самозаспокоєність та разюча відсутність стратегічного бачення.

“Як заради себе, так і заради України, Захід має терміново прокинутись від летаргічного сну”, – запевняє видання і додає, що можлива перемога Путіна полягає в утриманні, а не захопленні територій.

Зараз жодна зі сторін не в змозі вигнати іншу із земель, які ті контролюють. Контрнаступ України застопорився. В боях за Авдіївку на Донбасі Росія втрачає понад 900 людей щодня. Це “війна захисників”, і вона може тривати багато років, зазначають журналісти.

Вони також вказують, що поле бою формує політику. І якщо Україна відступить, розбіжності в Києві зростатимуть, а на Заході голосніше лунатимуть голоси про те, що надсилати Україні гроші та зброю – це марні витрати.

The Economist вказує, що принаймні у 2024 році Росія матиме сильніші позиції для боротьби, тому що матиме більше безпілотників і артилерійських снарядів, її армія розробила успішну тактику радіоелектронної боротьби, а Путін готовий до жахливих втрат особового складу на фронті.

Збільшення іноземної підтримки частково пояснює перевагу Росії на полі бою. Путін отримав безпілотники з Ірану та снаряди з Північної Кореї. Туреччина і Казахстан стали каналами для товарів, які живлять російську військову машину. 

Російський лідер переконав більшу частину країн “Глобального Півдня” у тому, що війна в Україні їх особливо не стосується. А західні нафтові санкції провалилася, оскільки виникла паралельна торговельна структура, яку Захід не може контролювати.

Як пише видання, Путін перемагає ще й тому, що перевів Росію на воєнні рейки, зміцнив свою владу та позиції всередині країни.

Тепер він каже росіянам, що вони борються за виживання проти Заходу. Простим росіянам, можливо, не подобається війна, але вони звикли до неї. Тим часом російська еліта посилила контроль над економікою та заробляє багато грошей.

Ще однією перевагою Путіна, на думку The Economist, є те, що він може дозволити собі виплачувати довічну зарплату сім’ям тих, хто воює і гине.

З огляду на все це, не дивно, що настрої в Києві погіршуються, йдеться в статті.

ЗМІ пишуть про погіршення відносин президента Володимира Зеленського і головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного.

Внутрішні опитування показують, що корупційні скандали та занепокоєння щодо майбутнього України підривають авторитет Зеленського серед виборців.

Західні уряди запевняють, що вони як ніколи віддані Україні. Але опитування в усьому світі свідчать, що ця позиція втрачає підтримку населення.

В Америці адміністрація Байдена щосили намагається змусити Конгрес виділити Україні фінансування на понад 60 млрд доларів. Але вибори президента наступного року ставлять це під сумнів. Якщо Дональда Трампа, який обіцяє швидкий мир, оберуть президентом, Америка може раптово взагалі припинити постачання зброї, зазначають журналісти.

Європі слід готуватися до потенційного скорочення американської військової допомоги, незалежно від того, хто опиниться в Білому домі. Натомість європейські лідери поводяться так, ніби щедрий Джо Байден завжди буде біля керма, пише The Economist.

Найкращим способом стримати Путіна, на думку авторів статті, є рішуча демонстрація того, що Європа активно підтримує прозахідно орієнтовану Україну. Київ потребує ППО і ракет великої дальності для ударів по російських лініях постачання, тому для Америки дуже важливо затвердити останній транш допомоги.

Оскільки запаси зброї в Україні закінчуються, необхідно збільшити потенціал західних виробників зброї. Санкції теж мають бути більш ефективними, щоб відколоти режим Путіна від еліти РФ.

На думку журналістів, безглуздо сподіватись, що режим Путіна впаде. Він може залишатись при владі ще багато років, і, якщо йому це вдасться, він загрожуватиме війною.

Європа має розглядати Путіна як головну довгострокову безпекову загрозу та планувати оборону так, щоб Путін не відчув слабкості. Тому The Economist закликає розробляти європейські оборонні стратегії так, щоб російський лідер не помітив слабкості в Європейському Союзі, особливо якщо виникають сумніви щодо зобов’язань Трампа захищати країни-члени НАТО у разі нападу.

Очевидно, що Путін має намір перешкодити переходу України до західної демократії. У відповідь Європа повинна активізувати свої зусилля, щоб забезпечити прогрес України, обіцяючи значну фінансову підтримку та можливість членства в ЄС, резюмують автори статті.

Поделиться:

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх