Перед початком зими та поновленням росіянами обстрілів енергетичної інфраструктури України на Заході знову заговорили про необхідність посилення ППО. Також політики закликають збільшити постачання артилерійських боєприпасів, яких все більше потребують ЗСУ.
На думку американського генерала у відставці Бен Годжеса Україна здатна не лише вдало захищатись взимку, але й вести наступальні дії. Та для цього західним країнам потрібно визначитись чи готові вони підтримувати Україну до перемоги. Із колишнім командувачем Сухопутних сил США у Європі поспілкувався журналіст Голосу Америки Андрій Борис.
Андрій Борис, журналіст Голосу Америки: Генерале Годжес зима наближається. Як би ви оцінили боєготовність українських Збройних сил і особливо, якщо говорити про протиповітряну оборону?
Бен Годжес, колишній командувач Сухопутних сил США у Європі: По-перше, я б не хотів бути російським рядовим, який сидить в окопі. У них жахлива система логістики, їхнім лідерам начхати на них. Тож російські солдати жахливо страждатимуть взимку. Я думаю, що ми побачимо зниження ефективності деяких їхніх дронів. Щодо української сторони я впевнений, що ЗСУ не збираються знижувати темп. Вони продовжать тиснути на росіян та їхню логістику, бо не можуть дати їм ні дня відпочинку для зміцнення оборони.
У мене немає жодних сумнівів, що Росія робитиме те саме, що й минулої зими: атакуватиме енергомережу, аби зробити життя цивільних жалюгідним. Мета – підірвати готовність українського народу до спротиву. Тому засоби протиповітряної оборони мають бути першими у списку постачання зброї Україні.
А.Б.: А як щодо артилерійських снарядів? Очевидно, що їх не вистачає, і союзники не встигають із постачанням. Як ви вважаєте це політична проблема чи виробнича?
Б.Г.: Виробничі потужності – це віддзеркалення політичної волі. Артилерійські боєприпаси це не машини, які автовиробник може просто виготовити та продати кому завгодно. В їхнє виробництво потрібно вкласти гроші, зробити замовлення на певну кількість тисяч, приміром, ракет. Сполучені Штати збільшили виробництво думаю в чотири рази, але цього все ще замало. І для збільшення потрібна політична воля.
А.Б.: Наскільки, на вашу думку, реалістично запустити спільне виробництво цих артилерійських снарядів в Україні?
Б.Г.: Я знаю, що деякі компанії такі як Rheinmetall, BAE та кілька інших заявили, що збираються виробляти певні речі в Україні. Але насправді треба звернути увагу ось на що. Давайте будемо чесними – що робила Україна з 2014 року? Вже мали бути гори артилерійських боєприпасів. Так можна бути розчарованим, що Захід не надає більше.
А що зробила Україна після 2014 року для збільшення власного виробництва боєприпасів? Україна десятиліттями була серцем оборонної промисловості Радянського Союзу. Тому я вважаю, що Україна має зробити все можливе, щоб збільшити виробництво.
Так, виробництво німецьких літаків у Другій світовій війні досягнуло піка в 1944 році, коли Німеччину вже бомбардували британці та американці, тому — так — виробництво під час війни можливо збільшити.
А.Б.: Тобто навіть зараз, без допомоги Заходу Україна може це зробити?
Б.Г.: Звісно Україні важливо постачати готові боєприпаси. Але так – Україна може виробляти сама. Ззовні потрібне лише постачання пороху і деякі матеріали.
А.Б.: В одному з ваших інтерв’ю, ви сказали, що США не визначилися, чи хочуть, щоб Україна перемогла. Роз’ясніть, будь ласка.
Б.Г.: Я сказав це, тому що ніколи не чув, щоб президент або Конгрес казали, що ми хочемо перемоги України. Вони кажуть: “Ми з вами стільки, скільки буде потрібно”.
Що це означає? Думаю, що є нерішучість. Не знаю чому, але мені дуже важко зрозуміти, чому вони зупинилися. Вважаю, що є певна стурбованість, що Росія може якось посилитись. Є певна невизначеність щодо того, що станеться, якщо Україна переможе, а режим Путіна впаде. Що ми будемо робити? На жаль, дехто тут, у Вашингтоні, Берліні та інших столицях, просто не можуть навіть уявити, що Росія може зазнати поразки. Я маю на увазі, що їм доведеться відмовитись від десятиліть своїх переконань про Росію, хто і що таке Росія. Адміністрація нашого уряду, попри те, що вона зробила стільки хороших речей, не виконує найважливіше завдання, яке полягає в чіткому визначенні внутрішньої мети. Чого ми хочемо?
А.Б.: Тож підсумовуючи, яка стратегія перемоги у цій війні?
Б.Г.: Сполучені Штати та інші наші союзники повинні сказати: “Ми хочемо, щоб Україна виграла!”
І коли це стане нашою політикою, тоді більше не буде виправдань щодо постачань ATACMS, танків Abrams або F-16. Ми налаштовані на перемогу. Це те, що ми повинні зробити.
