Палестино-ізраїльська війна й Туреччина: посередництво та подвійні стандарти

Туреччина пропонує роль посередника і має своє бачення справедливого миру

Туреччина, яка підтримує офіційні відносини з Організацією визволення Палестини (ОВП) з 1975 року, була серед країн, що у перший день визнали державу Палестина, оголошену у вигнанні 15 листопада 1988 року. Як зазначено на сайті МЗС Туреччини, країна має спільну історію та тісні культурні й соціальні стосунки з палестинським народом, що сягають глибини століть.

Тривалість і масштаби останнього конфлікту між Ізраїлем і ХАМАС поставили Туреччину в досить непросту ситуацію. З одного боку, країна орієнтується на Захід та намагалася нормалізувати відносини з Ізраїлем, з іншого – прагне відігравати роль регіонального лідера на Сході.

Спочатку Анкара закликала обидві сторони до припинення вогню, переговорів, пропонувала своє посередництво для припинення конфлікту. Але потужна підтримка Палестини турецькими громадянами, мобілізація ізраїльської армії та початок ізраїльського повітряного наступу в секторі Гази майже одразу змусили Анкару змінити свою позицію на більш жорстку по відношенню до Ізраїлю.

Фото: АА
Фото: АА

ТУРЕЧЧИНА ТА ІЗРАЇЛЬ: КРОК ВПЕРЕД, ДВА НАЗАД

Турецько-ізраїльські взаємини – це ще та сага. Країни розірвали дипломатичні відносини у 2010 році, після інциденту біля території морської блокади сектора Гази з турецьким судном “Флотилія свободи”, яке перехопили ізраїльські військові. Внаслідок інциденту загинуло 10 турецьких пропалестинських активістів. Про поновлення відносин домовилися влітку 2016 року, коли на зустрічі в Римі було остаточно погоджено угоду про нормалізацію відносин. Тоді ж президент Ердоган оголосив про призначення посла в Ізраїлі. За день до того Ізраїль теж призначив свого посла в Туреччині.

Але цей етап нормалізації відносин не був тривалим. Чергове загострення сталося у 2018 році після оголошення Єрусалиму столицею Ізраїлю. Міністерство закордонних справ Туреччини відкликало свого посла для консультацій та попросило ізраїльського посла тимчасово залишити країну. У відповідь Ізраїль вислав консула Туреччини в Єрусалимі, а міністерство сільського господарства заморозило імпорт сільськогосподарської продукції з Туреччини.

У грудні 2020 року президент Туреччини заявив, що Анкара прагне покращити свої відносини з Ізраїлем, а в березні 2021 року прем’єр-міністр Нетаньяху повідомив, що Ізраїль бере участь у переговорах з Туреччиною щодо природного газу в східному Середземномор’ї. Тоді ж ЗМІ повідомили, що Туреччина готова направити свого посла в Тель-Авів, якщо Ізраїль направить свого посла в Анкару. Остаточне рішення про призначення послів було прийняте у серпні 2022 року, коли Туреччина та Ізраїль вирішили максимально розширити дипломатичні відносини і знову призначити послів. На той момент це здавалося важливим кроком для покращення двосторонніх відносин. Але нині все повернулося на висхідну, й навіть гірше.

Після 7 жовтня Туреччина відкликала свого посла “для консультацій” і більше не повернула. МЗС Ізраїлю у жовтні з міркувань безпеки наказало своїм дипломатам залишити Туреччину на фоні активних протестів на підтримку палестинців, які спалахнули по всій країні, особливо в Анкарі, безпосередньо під стінами ізраїльського посольства.  

Фото: Getty Images

Нормалізації відносин прийшов кінець, коли наприкінці жовтня риторика Анкари набула вже більш різкого тону і президент Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що вважає ХАМАС не терористичною організацією, а групою визволителів і моджахедів, які борються за захист своїх земель і громадян. 

Тоді ж Ердоган публічно скасував  свій запланований візит в Ізраїль, а на початку листопада заявив про повний розрив контактів з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу та “списання його з рахунків”. А згодом ще й про те, що політична кар’єра  ізраїльського прем’єра добігає кінця й час іти у відставку.

В Ізраїлі рішення Анкари про відкликання посла розцінили як прихильність до терористів ХАМАСу, а нападки на прем’єра стали своєрідною “точкою неповернення”. Чергова нормалізація двосторонніх відносин провалилася.

Всередині листопада стало відомо, що турецькі правозахисники почали процес подання позову проти прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу до Мін’юсту для подальшого направлення у Міжнародний кримінальний суд (МКС).

ТУРЕЦЬКИЙ НАРОД ПІДТРИМАВ ПАЛЕСТИНЦІВ

У турецькому суспільстві є невеликий відсоток тих, хто підтримує в цій війні Ізраїль. Але пояснюється така аутсайдерська позиція здебільшого від зворотного – від нелюбові до арабського світу. В загальній масі таких одиниці, більшість населення – на боці Палестини та братів-палестинців.

За кілька днів від початку палестино-ізраїльського конфлікту, зокрема після початку атак Ізраїлю, по всій Туреччині почалися масові мітинги та акції протесту. В Анкарі ледь не щодня протестували під посольством Ізраїлю, в Стамбулі – біля генконсульства. Найбільш масові зібрання сталися після того, як Ізраїль бомбардував баптистську лікарню Аль-Ехлі в Газі, яка перебувала в блокаді. Траплялося, що багатотисячні мітинги закінчувалися спробами протестувальників прорватися всередину дипустанов. Правоохоронці реагували, так само час від часу для приборкання натовпу використовували водомети та димові шашки.

В Адані, що на південному сході країни, протестанти намагалися прорватися на територію американської (головного союзника Ізраїлю) військової авіабази “Інджирлік” та були розігнані водометами.

Через загрозливу безпекову ситуацію посольство США в Туреччині закрило для відвідувачів своє консульство в Адані.  

Але найчисельніша акція протесту – Великий палестинський мітинг – був проведений у Стамбулі, в аеропорту Ататюрка (він нині працює лише для вантажних перевезень) 28 жовтня, напередодні відзначення 100-річчя з Дня заснування Турецької Республіки. Там, за різними оцінками, зібралося до 1,5 млн людей, які висловлювали підтримку Палестині та нещадно критикували дії Ізраїлю.

Такій позиції в суспільстві сприяє й загальний інформаційний фон ЗМІ – новини з полів палестино-ізраїльського конфлікту, світлини про наслідки насильства та відео загиблих чи поранених палестинських дітей заполонили інфопростір, доливаючи масла у вогонь боротьби проти Ізраїлю.

І хоч нині хвиля суспільної напруги вже спала, у турецькій столиці під посольством Ізраїлю досі цілодобово чергують правоохоронці, стоять броньовані спецмашини, встановлені металеві загородження.

Фото: Getty Images
Фото: Muhammed Enes Yıldırım/Anadolu Agency

АНКАРА БАЧИТЬ ЧОТИРИ СКЛАДОВІ СЦЕНАРІЮ ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТУ

Для вирішення палестино-ізраїльського конфлікту потрібно убезпечити цивільне населення, запобігти географічному поширенню конфлікту, вирішити конфлікт між двома державами, створити механізм для захисту мусульманських країн, зокрема який захищатиме виживання палестинців і буде гарантом справедливого та тривалого миру. Такі чотири складові сценарію врегулювання конфлікту озвучила Туреччина у жовтні.

При цьому єдиним вірним рішенням у довготривалій перспективі в Анкарі бачать створення двох держав. У Туреччині зазначають, що формування незалежної палестинської держави відповідно до кордонів, встановлених у 1967 році, зі збереженням її територіальної цілісності та зі столицею в східному Єрусалимі, тепер є «необхідністю, яку не можна відкладати». 

Аби досягти цієї мети, в Анкарі готові стати посередником і для припинення вогню, і в процесі встановлення сталого миру. Турецьке керівництво, в першу чергу президент і міністр закордонних справ, проявляють неабияку дипломатичну активність задля припинення конфлікту між Палестиною та Ізраїлем, намагаючись залучити максимальну кількість впливових гравців, так само, як і посилити свої геополітичні позиції в цьому процесі.

ТУРЕЧЧИНА ПРОПОНУЄ ПОСЕРЕДНИЦТВО, ЯК І У ВІЙНІ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ

Посередництво було запропоноване ледь не в перші години після нападу ХАМАС на Ізраїль. Туреччина запропонувала допомогу для припинення й взяття під контроль конфлікту між Палестиною та Ізраїлем, аби він не поширився на більшу територію. Тоді риторика Анкари була наступною: без звинувачень будь-якої зі сторін пропонувати будь-яку форму посередництва, включаючи обмін полоненими. Так було в перші дні жовтня, але день від дня звинувачення на адресу Ізраїлю зростали.

У перші дні листопада в Анкарі все ще заявляли, що Туреччина готова докладати зусиль для припинення вогню і встановлення сталого миру між Палестиною та Ізраїлем, а також бути гарантом при виконанні досягнутих ними домовленостей. Ці меседжі Анкари дуже нагадували ті, які озвучувались і продовжують час від часу лунати щодо російсько-української війни, але з однією різницею. Туреччина підтримує діалог і відносини і з Україною, і з Росією, тоді як у палестино-ізраїльському конфлікті Анкара підтримує Палестину й нещадно критикує Ізраїль, обірвавши з ним політичні контакти. На фоні риторики Анкари про дії Ізраїлю, обвинувачення у прихованому володінні ядерною зброєю, злочинах проти людяності, навряд чи Ізраїль коли-небудь погодиться на посередницькі послуги Туреччини.

ПРО ПОДВІЙНІ СТАНДАРТИ НА АДРЕСУ ЗАХОДУ

Туреччина має непрості відносини із Заходом: з одного боку, партнерство і відносини розвиваються в економічній та торговельній сферах, з іншого – турки негативно ставляться до США, і ця нелюбов культивується керівництвом та ЗМІ, так само як вони критикують ЄС у небажанні приймати країну в свої лави та відтягуванні лібералізації візового режиму. У листопаді Єврокомісія опублікувала звіт щодо розширення ЄС до 2023 року, в якому Анкара вбачає “несправедливий та упереджений підхід” стосовно Туреччини. Після оприлюднення документа президент Ердоган заявив, що дороги ЄС і Туреччини можуть розійтися, а політика “подвійних стандартів” щодо Туреччини є для ЄС звичним підходом.

Подвійні стандарти Заходу Анкара бачить і у ставленні до Палестини, зокрема на фоні допомоги Україні.

“Ті, хто проливає крокодилячі сльози за мирними жителями, загиблими в українсько-російській війні, мовчки спостерігають за смертю тисяч невинних дітей у Газі”, – заявив президент Туреччини на Великому палестинському мітингу в Стамбулі 28 жовтня. Ця риторика не впливає та не принесла змін на рівні двосторонніх відносин між Україною й Туреччиною, але загалом гострота уваги до російсько-української війни на фоні палестино-ізраїльського конфлікту знизилася.

Туреччина, яка після початку військового широкомасштабного вторгнення Росії однією з перших почала надання гуманітарної допомоги Україні, нині допомагає Палестині. За підтримки Єгипту Анкара вже відправила в аеропорт Ель-Аріш 10 літаків гуманітарної допомоги вагою понад 230 тонн, а також судно з 50 контейнерами (приблизно 500 тонн), з польовими госпіталями, медикаментами та медичним обладнанням.

Фото: АА
Фото: АА

“Раніше ми привезли до Туреччини майже 1500 українських дітей, деякі з них з особливими потребами, які постраждали внаслідок конфлікту в Україні, й досі задовольняємо всі їхні потреби через наші установи. Ми започаткували подібну ініціативу з нашим міністерством сім’ї та соціальних служб, щоб перевезти дітей, які втратили сім’ї в Газі, до Туреччини”, – розповіла в нещодавньому інтерв’ю Newsweek перша леді Туреччини Еміне Ердоган. За її словами, немає жодної різниці в доступі до прав і можливостей між дітьми Палестини та українськими, європейськими, американськими, турецькими чи дітьми з інших країн.

Ольга Будник

Поделиться:

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх