“Ракети з пралок та самокатів”. Правда і міфи про новітню російську зброю

Західні санкції мали б позбавити російський військово-промисловий комплекс доступу до високих технологій. Але цього не сталося, про що свідчить дослідження трофейного озброєння РФ. Пояснюємо, чому так відбулося.

Молодий капітан Збройних сил України Андрій Рудик дістає зі звичайної господарської сумки один за одним російське військове приладдя і обережно розкладає на столі.

Це російські трофеї, які українці змогли захопити під час повномасштабної війни, а капітан Рудик – уповноважений представник центру досліджень трофейного та перспективного озброєння та військової техніки Генерального штабу ЗСУ.

Саме ця установа вивчає, з яких комплектуючих складається новітня російська зброя і аналізує, як їй протидіяти.

“Не забудьте помити руки, після того, як торкались цього”, – напівжартома каже капітан, маючи на увазі, що військові трофей часто забрані з вже померлих солдатів.

Але, повертаючись до питання “начинки” цього озброєння, Андрій Рудик стає серйозним. Один з головних його висновків – Кремль продовжує в умовах війни і санкцій масово використовувати західні технології для створення своєї смертоносної зброї.

Штучна оптика

“Це камера із російського БПЛА “Елерон-3СВ”. Вона доволі простенька, однак уся її електроніка, мікрочіпи – імпортні”, – представник Центру трофейного озброєння бере в руки предмет, схожий на звичайну камеру відеоспостереження, які ставлять на будинки.

Однак це оптична система з новітнього російського безпілотника, який масово використовується на полі бою.

Капітан Рудик каже, що деякі виявлені в БПЛА відеокамери взагалі не серійного виробництва. Тобто, санкційний тиск спрацював і російський виробник не зміг поставити на безпілотник підготовлені для цього запчастини, а змушений був в екстреному порядку шукати “штучні” замінники. Теоретично, це могли бути ті самі вуличні камери відеоспостереження.

“От коли не серійна камера – це може вже свідчити про те, що в них є нестача саме серійних камер, і вони намагаються вже певне заміщення зробити. А нестача серійних камер вже може говорити про те, що у них проблеми з виробництвом. Логічно ж? Логічно”.

зсу
Підпис до фото,Російський розвідувальний БПЛА “Елерон-3”
Підпис до фото,Відеокамера з російського безпілотника “Елерон”

Ще один доказ “іноземної начинки” бачимо всередині російського безпілотника “Орлан-10”. Його оптична система компактніша і виглядає як маленька чорна коробочка з відеооб’єктивом. Росія заявляє, що це суто вітчизняний виріб.

Але це не правда. Хитрість РФ видають ледь помітні деталі. Зокрема, якість пайки на мікросхемах.

“Пайка уже не російська. Російську пайку від іноземної дуже просто відрізнити, тому що вона грубіша, менш кваліфікована”, – пояснює Рудик.

Якщо пайка не російська, то відповідна і сама плата та мікросхеми на ній також іноземні, попри те, що на них навіть можуть бути написи російською мовою.

зсу
рф
Підпис до фото,Російський безпілотник “Орлан-10” і камера від нього

“Іноземний слід”

Така ж ситуація з іншими “високотехнологічними” виробами, якими хизується Кремль. Представник центру трофейного озброєння вказує на доволі масивну білу коробку – це тепловізійний пристрій з гордості російського оборонпрому – танку Т-90М “Прорив”.

Це основний бойовий танк збройних сил РФ, який навіть відправлявся на експорт до інших країн.

“Т-90М “Прорив” – це найкращий танк у світі”, – безапеляційно заявляв президент Володимир Путін.

Але, знову ж таки, його електроніка – не російська, попри те, що хоче такою здаватися.

“Повністю все імпортне, російського тут нічого немає”, – резюмує Андрій Рудик, показуючи акуратні плати тепловізора.

Він зауважує, що Росія намагається всіляко приховати цей факт, затираючи, наприклад, лазером маркування на процесорах. Але українські фахівці вже навчились відновлювати цю інформацію.

Проблеми в росіян виникають навіть зі створенням таким відносно простих пристроїв, як військові рації і планшети, каже представник генштабу ЗСУ.

Андрій Рудик бере зі столу розбитий планшет, що виглядає доволі масивно і незграбно.

зсу
Підпис до фото,Тепловізор російського танка Т-90М “Прорив” майже повністю складається з іноземним мікросхем
зсу
Підпис до фото,Російський танк Т-90М “Прорив”, який Путін називає “найкращим в світі”

Це персональний комп’ютер командира воєнної розвідки, що є частиною комплексу “Стрілець”. Міноборони РФ заявляє його як виключно російську розробку.

Але під кришкою планшета знову видно “іноземний слід”.

“Якщо корпус зняти – це повністю технологія, скопійована з іноземних технологій. – каже капітан Рудик. – Все скопійовано повністю з чужого, не російське. Тобто вони його хіба що у себе збирають, в новий корпус вдягають”.

Ще один трофей в руках українського військовослужбовця – російська радіостанція “Азарт”. Конкретно цей екземпляр у робочому стані, на заставці робочого вікна стоїть зображення собору Василія Блаженного в Москві. Можна почитати збережені контакти і повідомлення російського солдата. Але під кришкою радіостанції – закордонна “начинка”.

“Якби не іноземні компоненти – даного радіопристрою у них не було б”, – каже капітан ЗСУ, нагадуючи, що “Азарт” взагалі то найбільш поширена базова станція у російських військах.

зсу
Підпис до фото,Планшет російського розвідника
зсу
Підпис до фото,Російська радіостанція “Азарт” також має іноземну “начинку” всередині

Ракетний голод?

За даними українського військового командування, Росія, попри санкції, продовжує виробляти високоточні ракети і зараз активно накопичує їх для ударів по українській енергетичній інфраструктурі взимку.

Головне управління розвідки каже, що РФ вдалось накопичити близько 800 ракет, а щомісяця вона здатна виробляти до 100 одиниць цієї високоточної зброї.

Але і тут вона залежна від іноземних компонентів. Андрій Рудик наголошує, що безпосередньо брав участь у дослідженні уламків найсучаснішої російської ракети Х-47М2 (“Кинджал”).

Пару років тому Володимир Путін називав цей комплекс “ідеальним” і “невразливим”. Але українська влада каже, що за допомогою американських протиповітряних систем PATRIOT змогла збити вже 15 таких “гіперзвукових” ракет.

Представник центру трофейного озброєння зауважує, що після дослідження уламків цих ракет не може казати про “досконалість” цієї зброї.

“Сама ракета теж складається з іноземних компонентів. Електроніка там вся іноземна. Тобто, по-перше, це уже не є досконалою зброєю, тому що Російська Федерація не здатна без забезпечення іноземними компонентами її виробляти”.

зсу
Підпис до фото,Уламки російської гіперзвукової ракети “Кинджал”, збитої в травні 2023 року над Києвом

По-друге, українські фахівці зафіксували відхилення “Кинджалу” при польоті і найголовніше – системам ППО вдалось збити ракету і не допустити її влучання в ціль.

А от при дослідженні ще однієї російської ракети – крилатої Х-101 – українські фахівці виявили “деградацію” бортової електроніки. Тобто, пояснює капітан Рудик, на більш ранніх зразках стояли якісні іноземні чіпи, а на більш пізніх, ймовірно через вплив санкцій, росіяни змогли поставити лише значно старіші мікросхеми.

“Ми бачимо на прикладі деяких ракет деградацію технологій. – каже він . – Однак деградація технологій може бути спричинена не тільки відсутністю певних компонентів, а і бажанням Росії чимось простішим замінити їх і таким чином наростити виробництво”.

Звідки росіяни беруть мікросхеми?

На початку 2023 року голова української військової розвідки Кирило Буданов казав, що Росія бере мікросхеми для своєї зброї з іноземної побутової техніки. Відповідно, відстежувати і перекрити всі канали постачання неможливо.

“Це велика ганьба навіть для російської ідеології, тому що вони дійшли до того, що купують пральні машини, пилососи та розбирають на мікросхеми, які потім вставлятимуть у ракети”, – заявив він в інтерв’ю Forbes.

Експерт з центру трофейного озброєння дещо уточнює цю інформацію. Андрій Рудик пояснює, що чіпи з пральної машинки чи холодильника просто не підійдуть до високоточної електроніки ракет.

“Це напівміф, напівправда. Знаєте чому? Тому що, якщо ви виймете з блока управління пральною машинкою чіп – ви ж його в такому ж первозданному вигляді в ракету не вставите – і вона в вас не полетить. Вона може розвернутися, ударити по вас, грубо кажучи”.

зсу
Підпис до фото,”Ідеальна” пайка мікросхем не властива для росіян, це ознака присутності іноземних компонентів, каже представник українського центру трофейного озброєення.

Але, наголошує він, в заяві про “ракети з пральних машин” все ж є частка правди. Річ у тім, що окремі мікросхеми з побутових приладів дійсно можна вважати аналогічними до тих, які використовують у військовій техніці.

Такі багатофункціональні мікросхеми важко відстежити. Тобто, експерт може лише сказати, що такий чіп може використовуватись і в ракеті і в, наприклад, дитячій ігровій приставці. Але точно визначити, що саме з конкретного побутового приладу цей елемент переставили у військове озброєння, неможливо.

До прикладу, нещодавно швейцарське видання Swissinfo встановило, що на російських дронах-камікадзе “Ланцет” встановлені чіпи, виготовлені в Швейцарії. І вони використовують в електросамокатах і електровелосипедах.

Також українська поліція повідомила, що в середині листопада перекрила один з каналів постачання мікросхем до російської зброї. Зокрема, виявилось, що російський бізнесмен в Нідерландах через підставні фірми, зареєстровані на Мальдівах, скуповував блоки управління та мікросхеми та переправляв їх до Росії.

Ці запчастини потім використовувались при виробництві російських аналогів безпілотників Shahed-136 та Mohajer-6.

Ракети, планшети, рації, безпілотники – без усіх цих пристроїв і озброєння функціонування російських сил на полі бою неможливе. Але що може робити Україна, щоб повністю перекрити “кисень” російському ВПК і чи можливо це взагалі?

Ефект від санкцій

“Перш за все санкції. І не просто санкції, а й контроль, особливо над товарами подвійного призначення”, – відповідає на це питання капітан Андрій Рудик.

За його словами, санкційний тиск вже працює і з кожним новим днем Росії все важче виготовляти свою новітню зброю. Але важливо перекрити потік товарів подвійного призначення через треті країни, а також, за можливості, мінімізувати постачання тих самих цивільних мікросхем з пралок, іграшок і самокатів.

Чіпи – це “мозок” будь-якого високотехнологічного військового озброєння, пояснює ВВС експерт з питань ВПК, головний редактор Defense Express Олег Катков.

Ці мікросхеми мають декілька рівнів класифікації. Найскладніші – рівня Space – призначені для роботи в умовах космічної радіації і є суперстійким до зовнішніх умов.

Рівень Military призначений для військової техніки, а значіть, такі чіпи мають бути стійкими до вібрації, перевантаження і високих температур. Наступний рівень – Industrial – для використання у промисловості, що також передбачає підвищену стійкість і працездатність мікросхем. На найнижчому – цивільному рівні – вимоги до чіпів не такі жорсткі.

З 2014 року західні санкції обрубали доступ РФ до мікросхем рівня Space і Military. “В таких умовах Росія почала диверсифікацію своїх електронних компонентів в бік цивільного ринку. – пояснює експерт ВВС. – Тобто в бік тих мікросхем, які не підпадають під санкції”.

Як перекрити цей канал постачання, ніхто не знає. Олег Катков наводить приклад Ірану, який дуже довго під санкціями, але зміг розробити ефективні безпілотники і навіть балістичні ракети.

“Напевно, єдиний шанс зробити так, щоб до РФ не потрапляли елементи цивільної електроніки – це побудувати величезну стіну навколо Росії”, – іронізує головред Defense Express.

Капітан ЗСУ Андрій Рудик, який сам служив раніше в бойовій бригаді на лінії зіткнення, каже, що навіть при ідеальних умовах, коли РФ повністю позбавити доступу до західної електроніки, це не зупинить війну. Росіяни просто масово перейдуть на стару радянську техніку. “Але вони сюди йтимуть навіть із поганою зброєю. А з поганою зброєю їхньою, повірте, ми вже стикаємося”.

Олег Черниш, Дмитро Власов

Поделиться:

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх