З 6 листопада на польсько-українському кордоні протестує група польських перевізників, вони вже заблокували 4 з 6 пунктів пропуску. За оцінкою Федерації роботодавців та Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, за цей час прямі втрати української економіки склали 400 млн євро, а непрямі – кілька мільярдів.
Акцію проводить утворений у вересні польський “Комітет захисту перевізників і роботодавців у сфері транспорту”. Але натхненником є власник логістичної компанії Rafał Mekler Transport Рафал Меклер та партія “Конфедерація Свободи та Незалежності”. Меклер є головою люблінського осередку партії.
Про біографію Меклера відомо небагато: 1982 року народження, закінчив бакалаврат з туризму, навчався програмуванню на аспірантурі, з 2013 року займається міжнародними перевезеннями. У 2018 році невдало балотувався від партії Національний рух на місцевих виборах, у 2019 році – на парламентських. З 2019 року Національний рух є складовою федеративної партії “Конфедерація”, яка об’єднує кілька націоналістичних партій і рухів.
“Я батько, чоловік і патріот. За професією я підприємець, займаюся міжнародними перевезеннями. Я захоплююся військовою справою, класичною філософією та геополітикою”, – так Меклер пише про себе на особистому сайті.
Несприйняття героїзації УПА
Висловлювання Меклера в соцмережах дають можливість зрозуміти його картину світу.
Перш за все, йдеться про увагу до питань історичної пам’яті.
Меклер неодноразово брав участь в акціях пам’яті жертв Волинської трагедії і вважає бійців УПА злочинцями. Серед його уподобань у фейсбуку можна знайти сторінку, присвячену 27-й Волинській дивізії Армії Крайової, яка вела бої з УПА на Волині у 1943-1944 роках.
Власне, навіть допис Меклера у фейсбуці від 27 лютого 2022 року присвячений російському нападу на Україну, починався з позиції “Конфедерації” з питань історичної пам’яті.
“Ми не сприймаємо бандерівську політику установчих органів влади різних рівнів цієї країни. Тернопіль чи Львів з їхнім культом вбивць – це ганебна ситуація, з якою треба розбиратися”, – йшлося у дописі.
В тому самому дописі він відзначив несприйняття масової міграцїі до Польщі. Меклер заявив, що “Конфедерація” не прийме зміну етнічного складу Польщі і навів Донбас як аналог політики ЄС щодо міграції – мовляв, в цей регіон також звозили людей з усього СРСР, бо не вистачало “робочих рук”.
“Приклад самої України показав, чим закінчується держава, побудована з багатонаціонального, етнічно змішаного плавильного котла”, – відзначив Меклер.
Однак напад Росії на Україну він засудив і закликав допомагати українським жінкам та дітям. Меклер писав, що заборона на виїзд чоловіків з України відповідає поняттю “лицарського кодексу, що походить від християнства”, коли чоловіки мають захищати батьківщину, а допомоги потребують слабші.
“Я вважаю, що в наших інтересах, щоб Україна зберегла свою державність, щоб біженцям було куди повертатися і щоб нас пам’ятали як націю тих, хто дивиться на світ через християнські цінності та доводить цінність цієї ідеї своїми діями”, – наголосив політик.
На думку Меклера, Росія вела “нечесну гру”, коли заперечувала підготовку вторгнення, а раптовий напад є спадком культури Золотої Орди. Він наголошував, що Польща не може сприймати вторгнення під будь-яким приводом, спробу насадити сфери впливу у світі.
Втрати перевізників
Втім, вже за рік Меклер опинився серед політиків, які підтримали протести польських фермерів проти імпорту українського збіжжя, звинувачув українську армію в нелегальному продажі пального українським перевізникам, а у вересні 2023 року, під час передвиборчої кампанії у Сейм, опублікував у ТікТоку відео, в якому вимагав від України оплатити 100 млрд злотих за допомогу Польщі під час війни.
Свою участь в організації протестів Меклер пояснює збитками для польських перевізників після того, як в червні 2022 року для українських перевізників Єврокомісія запровадила “транспортний безвіз” з ЄС, аби врятувати українську економіку в умовах блокади морських торгових шляхів Росією.
Меклер скаржився, що внаслідок війни польські перевізники взагалі втратили ринок Росії та частково Казахстану та Білорусі.
“Білорусь (залишилася лише частково). Росія була повністю ліквідована. Казахстан залишився через Туреччину (величезні витрати в дорозі). Але ці напрямки практично зникли, тому що в конфлікті на сході ми як країна виступили на боці атакованої країни”, – цитував його сайт польської Конфедерації.
І обурювався поведінкою української влади.
“Замість того, щоб зрозуміти нашу ситуацію, замість того, щоб використати момент, щоб відплатити за нашу жертву і зрозуміти, які втрати ми зазнали, той, на кого ми зробили ставку, робить вигляд, що нічого не відбувається, що все добре як є, тому що “йде війна”, – відзначав Меклер.
Політик також згадував, що в Україні компанії перевезень суттєво зросли, українці під час війни купують розкішні автомобілі, а польська сфера перевезень опинилася в гіршому стані, ніж українська.
Серед причин протестів польских перевізників Меклер також називав ситуацію з єЧергою в Україні, яка призводить до штрафів для польських водіїв.
“Я чую, що українські водії – заручники поляків. Так ми називаємо ситуацію нашого колеги-перевізника, який 25 жовтня заїхав в Україну, зареєструвався в єЧергу, 6 листопада йому скасували чергу (нібито машина не стоїть в Україні – дурниця, є GPS), на новій єЧерзі вказано 19 листопада. А за те, що залишаєшся понад 20 днів, оштрафують на 5 тис. євро”, – повідомляв він.
17 листопада 2023 року Меклер повідомив у соцмережі Х про координацію зусиль з асоціаціями перевізників з інших країн.
“Є домовленість між основними асоціаціями перевізників Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини та Литви про припинення дії угоди про звільнення України від дозвільної системи!”
23 листопада він позначив на мапі ще два пункти пропуску на польсько-українському кордоні, де почнеться блокада, якщо умови протестувальників не виконають.
Партійний фактор
Національний рух, до якого належить Меклер, виступає за вихід з Євросоюзу, а до 2022 року виступав за покращення відносин з Росією.
Ця ж партія характеризує популярну в Україні ідею Міжмор’я (об’єднання народів Центральної та Східної Європи проти загрози з боку Росії) як “міф Першої ресубліки”. Партія довго вважала Росію сусідом, що не становить для Польщі жодної загрози у військовій, культурній чи економічній сфері.
Національний рух навіть критикував розміщення військ США і НАТО в Польщі, бо це “протилежність союзницькій підтримці, яка увічнює залежність і несамостійність Польщі з точки зору її обороноздатності”. Натомість партія пропонувала багатовекторну політику – розвиток відносин з Росією та Китаєм для зменшення впливу США та Німеччини у Європі.
Партія історично була пов’язана з угорськими націоналістами з партії Йоббік і робила спільні заяви з засудженням українського “етнічного шовінізму проти нацменшин в Україні”.
У червні 2022 році лідер “Національного руху” Роберт Вінницький заявив, що “Росія становить екзистенційну загрозу для польських інтересів”. Водночас він назвав ідею польсько-української конфедерації утопічною, а Степана Бандеру та Романа Шухевича “бандитами та вбивцями”.
У ширшому контексті деякі представники “Конфедерації”, наприклад, її колишній лідер Януш Корвін-Мікке або лідер “Конфедерації польської корони” і один з лідерів “Конфедерації” Гжегож Браун, висловлювали очевидні проросійські симпатії.
Корвін-Мікке відвідував анексований Крим, зустрічався з керівником окупаційної адміністрації Сергієм Аксьоновим. Він виступав проти санкцій щодо Росії навіть після повномасштабного вторгнення, заперечував масове вбивство у Бучі, стверджував, що Україна може претендувати на Перемишль (Пшемисль) та деякі інші міста, які колись були частиною Галицько-Волинського князівства. Врешті-решт, в жовтні 2022 року він пішов з посади лідера партії KORWiN, яка входить до “Конфедерації”, а після парламентських виборів у жовтні 2023 року його виключили з Ради лідерів об’єднання і звинуватили в електоральних невдачах.
Гжегож Браун до повномасштабного вторгнення неодноразово шкодував через погіршення польсько-російських відносин, а у січні 2022 року був єдиним депутатом Сейму, який не голосував за резолюцію з закликом до ЄС та НАТО допомогти Україні. Саме Брауна у листопаді 2022 року віцеспікерка Сейму Польщі Малгожата Госевська назвала “російською онучею” (людиною, яка поширює російську пропаганду).
Втім, лише з присутності Меклера в одній політичній силі з Корвіном-Мікке чи Гжегожем Брауном складно робити висновки про його персональні зовнішньополітичні погляди. Все ж “Конфедерація” є “збірною-солянкою” польських націоналістів, які мають однакове ставлення до УПА, але їхні погляди щодо Росії можуть відрізнятися.
