Санкції Заходу проти РФ за вторгнення в Україну провалилися?

Росія адаптувалася навіть до так званих “санкцій з пекла”, введених проти неї Заходом за війну проти України. Чому так вийшло? Зібрали думки експертів із “DW Новини Шоу”.

Євросоюз ухвалив 11 пакетів санкцій проти Росії за понад 600 днів війни, яку Москва веде з Україною. Незабаром буде готовий черговий, 12-й пакет. Чи буде він ефективнішим, чи нові обмеження вдасться так само легко долати й оминати, як російській владі та її зарубіжним контрагентам вдається досі? Ці та інші теми разом із гостями обговорювали в середу, 22 листопада, у стрімі передачі “DW Новини Шоу” в Youtube та у Facebook журналістка DW Ольга Тихомирова та експерт Фонду Карнегі за міжнародний мир Сергій Вакуленко.

Санкції на російські алмази

До 12-го пакету санкцій ЄС, зокрема, мають бути включені такі штрафні заходи, як обмеження на експорт алмазів із Росії до Євросоюзу, а також зниження рівня цінової стелі для експорту російської нафти (наразі становить 60 доларів за барель, але Росія, за інформацією ЗМІ, продає нафту вище за нього). Ефект від обмеження на купівлю Заходом російських алмазів може бути чутливим для бюджету РФ, вважає екс-заступник міністра фінансів і колишній перший заступник голови Центробанку Росії Сергія Алексашенко.

“Сказати, що вони (обмеження. – Ред.) зовсім не приносять користі, не можна – будь-яке обмеження на ввезення алмазів до ЄС як мінімум збільшить витрати компанії “Алроса”. І хоча основна частина податкових надходжень від “Алроси” надходить до бюджету Якутії, але, “тим не менш, федеральний бюджет теж щось втратить”, каже Алексашенко.

А ось зменшення цінової стелі ніяк не вплине на експорт російської нафти, переконаний він. “Цінова стеля як захід взагалі не працює – найсильніший ефект був тільки на очікуваннях. Але щойно її оголосили, стало зрозуміло, що не такий вже страшний звір, як його малюють”, – заявив в ефірі “DW Новини Шоу” Сергій Алексашенко. В уряду РФ, за його словами, є ефективний важіль для компенсації зовнішніх шоків від коливань цін на нафту, і це – курс рубля: “Якщо ціна нафти знизиться на 10 відсотків, а курс рубля впаде на 10 або 15 відсотків, то бюджет отримає ті ж самі рублі, що й планувалося”.

РФ допомогли “неортодоксальні заходи”

“Сказати, що вони (обмеження. – Ред.) зовсім не приносять користі, не можна – будь-яке обмеження на ввезення алмазів до ЄС як мінімум збільшить витрати компанії “Алроса”. І хоча основна частина податкових надходжень від “Алроси” надходить до бюджету Якутії, але, “тим не менш, федеральний бюджет теж щось втратить”, каже Алексашенко.

А ось зменшення цінової стелі ніяк не вплине на експорт російської нафти, переконаний він. “Цінова стеля як захід взагалі не працює – найсильніший ефект був тільки на очікуваннях. Але щойно її оголосили, стало зрозуміло, що не такий вже страшний звір, як його малюють”, – заявив в ефірі “DW Новини Шоу” Сергій Алексашенко. В уряду РФ, за його словами, є ефективний важіль для компенсації зовнішніх шоків від коливань цін на нафту, і це – курс рубля: “Якщо ціна нафти знизиться на 10 відсотків, а курс рубля впаде на 10 або 15 відсотків, то бюджет отримає ті ж самі рублі, що й планувалося”.

РФ допомогли “неортодоксальні заходи”

Влада РФ, за його висловом, змогла адаптувати економіку до зовнішніх шоків, використавши “неортодоксальний набір заходів”. Насамперед – обмеження на конвертованість рубля: “Рубль став неконвертованою валютою. Комусь стало можна конвертувати валюту, комусь – не можна”. На руку владі РФ, на думку Алексашенка, зіграло і те, що такі великі країни, як Індія і Китай, не приєдналися до західних обмежень, тож у Росії з’явилося “не віконце для обходу санкцій, а величезні ворота, через які три “КамАЗи” можуть проїхати”.

Водночас економіст упевнений, що було б “неправдою говорити, що санкції взагалі ніяк не вплинули” на ситуацію в Росії і на її економіку. Усе зростання ВВП, за його оцінкою, фіксується лише за рахунок військового виробництва. Однак санкції в принципі не можуть зруйнувати економіку, а російську – особливо, тому що Росія є експортером сировини, додав Сергій Алексашенко. “Тим більше, санкції, а це насамперед фінансові обмеження, не можуть зупинити війну. Жодні фінансові обмеження на волю і свідомість Путіна, швидше за все, вплинути не можуть”, – визнав експерт.

У Росії “ще не військова, але воєнізована економіка”

Понад півтора року війни з Україною та дії західних санкцій тим часом змінили в Росії тип економіки: це “ще не військова економіка, але воєнізована економіка”, зауважив в ефірі “DW Новини Шоу” економіст Ігор Ліпсіц. “Усе зростання промисловості та ВВП забезпечується обробною промисловістю, а в ній – в основному військовим виробництвом. Це спричиняє той перекіс, що був у радянській економіці, хоча поки що він не досяг радянських масштабів”, – вказує Ліпсіц. Гроші на внутрішньому ринку дедалі складніше витратити, а імпортні товари стають дедалі дорожчими, навіть китайський імпорт, додав Ліпсіц, який був одним із засновників Вищої школи економіки (ВШЕ) в Москві.

Усе, що відбувається в російській економіці, – наслідок трьох процесів, підсумовує Ігор Липсиц: “Це воєнні дії, які породжують загибель, інвалідність і більшу напруженість у суспільстві. Друге – це власне посилення військового виробництва, і третє – це посилення санкцій. І вже виокремити, який із процесів більше впливає (на економіку. – Ред.), все складніше і складніше. Але зрозуміло, що економіка пішла в рознос, а в ній руйнуються системи господарювання і ті ринкові механізми, які з такою працею були побудовані. Держава лізе в економіку, щоб добути грошей на свої військові потреби”.

Ігор Ліпсіц: “Новий середній клас у РФ – силовики і чиновники”

При цьому тиск на російську економіку по-різному позначається на різних соціальних групах росіян. Не всі однаково страждають, а хтось навіть отримав вигоду, констатує економіст. На його думку, близькі до федеральної влади великі економічні гравці “отримали тільки вигоду”, так само, як і “найбідніші” верстви суспільства в Росії – за рахунок зростання держпідтримки.

А ось середній клас Росії страждає і змінюється: “Середній клас стає іншим за структурою – це тепер чиновники і силовики, це тепер середній клас часів воєнної ситуації”. Що стосується найзабезпеченіших росіян, то кількість мільйонерів, на відміну від кількості мільярдерів, скоротилася, каже Ліпсіц.

У суспільстві утвердилася “негативна лояльність”, заявила експертка фонду Карнегі та німецького центру ZoIS Олександра Прокопенко, виступаючи в “DW Новини Шоу”. “Усі погодилися з поточним станом речей і стали в ньому облаштовуватися. Навіть є якісь ознаки оптимізму, але не через можливості, що відкрилися, а скоріше тому, що люди не можуть перебувати в депресії протягом двох років”, – поділилася спостереженнями Прокопенко, яка в минулому працювала радницею одного із заступників голови ЦБ РФ.

Російський бізнес, як вона висловилася, дедалі більше сідає на “військову голку”: “Навколо війни крутиться суттєва частина економічного життя – з моєї точки зору, більше третини агрегованого (сукупного. – Ред.) попиту розподіляється через військово-промисловий комплекс. Це військова голка для економіки”.

У Європі “санкції працюють тільки для тих, хто готовий їх дотримуватися”

Проблема неефективності санкційного режиму проти Росії, запровадженого, зокрема, Євросоюзом, полягає в тому, що порушення санкцій у Європі переслідують вкрай рідко, заявив в ефірі “DW Новини Шоу” журналіст-розслідувач Михайло Маглов.  Насамперед “персональні та технологічні санкції працюють тільки для тих, хто готовий їх дотримуватися”. За його словами, ймовірність кримінального переслідування порушників низька.

“Ситуація зрушується, але порушень – тисячі, а розслідувань – одиниці. Коли будуть сотні – санкції почнуть безпосередньо працювати”, – упевнений Маглов. Наразі ж санкції, за його підрахунками, не працюють і на половину задуманого впливу і “залишаються багато в чому словами на папері”. У Євросоюзі “є кому розслідувати” порушення санкційного режиму, але, припустив журналіст, поки що не вистачає компетенцій і “напрацьованої бази”. Щоб налагодити кримінальне переслідування тих, хто в ЄС обходить санкції, за словами Маглова, “не треба їхати в жоден Дубай, досить почати розслідувати те, що відбувалося тут із 2014 року”.

У зв’язку з цим він нагадав про своє розслідування, під час якого вдалося з’ясувати, як з Німеччини в Росію в обхід санкцій ще до війни поставлялися верстати для російського ВПК, зокрема для виробництва снайперських гвинтівок. При цьому постачальники не особливо приховували угоди, використавши лише швейцарського посередника.

“І ось тільки кілька місяців тому прокуратура ФРН взяла під варту німецького громадянина, менеджера, який проводив ці операції. Його заарештували у Франції”, – поділився Маглов. При цьому, за його твердженням, ще 2015 року швейцарська прокуратура провела перевірку, але не знайшла порушень, “хоча порушення були на поверхні”, підсумував Михайло Маглов.

Автор: Михайло Бушуєв

Джерело:DW, Німеччина

МК

Поделиться:

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх