ДИПЛОМАТІЯ США

(Частина перша)

Засади дипломатії США: Мир. Добробут. Демократія. Розвиток.

Глобальна стабільність і успішна, розвинута економіка є життєво важливими для забезпечення безпеки та благополуччя всіх американців. Дипломатія США працює над різноманітними глобальними проблемами, які щоденно постають перед країною та її громадянами. Діяльність дипломатичної служби охоплює ареал від договорів про права людини та торгівлю –до контролю над озброєннями та захисту навколишнього середовища. Водночас американські дипломати активно працюють зі своїми зарубіжними колегами для забезпечення свободи та реалізації можливостей власних громадян.

Державний департамент США впроваджує підготовку дипломатів, розширює договірно-правову основу держави, надає допомогу іншим країнам, відстоює демократію і мир. Покликання департаменту полягає у формуванні та підтримці мирного, успішного, справедливого і демократичного світу та сприянні стабільності й прогресу на користь американського народу та людей всього світу. Цю місію департамент реалізує через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), яке інвестує кошти в спільну безпеку та добробут, що в кінцевому підсумку сприятиме успішному розвитку людства.

Що є найактуальнішим для американської дипломатії сьогодні? На це непросте питання відповів держсекретар Ентоні Дж. Блінкен, виступаючи перед дипломатами у Школі передових міжнародних досліджень Джона Гопкінса –SAIS.

Сьогодні дипломатія США, зазначив він, відповідає на два фундаментальні запитання: як діяльність американців за кордоном може зробити країну сильнішою? І як можна оновити країну зсередини, щоб зробити американців сильнішими у світі? Наше внутрішнє оновлення зміцнює американське лідерство у світі, – зазначив Е. Блінкен.Саме тут проявляється сила та мета американської дипломатії. В основі нашої стратегії лежить залучення, оживлення та переосмислення нашого найбільшого стратегічного активу: альянсів і партнерств Америки. Ми цілеспрямовано й терміново працюємо над тим, щоб поглибити, розширити та об’єднати наших друзів на нових засадах, щоб ми могли витримати визначальні випробування цієї нової епохи. Наше бачення майбутнього – відкритого, вільного, процвітаючого та безпечного світу – це бачення не лише Америки, а постійне прагнення людей у кожній країні на кожному континенті. Світ, де люди вільні у своєму повсякденному житті та можуть формувати власне майбутнє, свої громади, свої країни. Світ, де кожна нація може обирати власний шлях і своїх партнерів. Нині одна епоха закінчується, починається нова, і рішення, які ми приймаємо зараз, визначатимуть майбутнє на десятиліття вперед. Ми робимо це за допомогою того, що я називаю дипломатичною змінною геометрією.

Держсекретар  перелічив всі напрями дипломатичної роботи США, країни, з якими вдалося налагодити нові відносини і зміцнити контакти. Однак десятиліття відносної геополітичної стабільності поступилися місцем загостренню конкуренції з авторитарними владами, ревізіоністськими владами. Серед викликів і світових загроз Е. Блінкен виокремлює агресивну війну росії в Україні, яка є найгострішою загрозою міжнародному порядку, закріпленому в Статуті ООН та його ключових принципах суверенітету, територіальної цілісності, незалежності націй та універсальних неподільних прав людини для кожної особи. США завдяки активній дипломатії об’єднали у різні комбінації союзників і партнерів, щоб підтримати Україну перед повномасштабною агресією росії. Понад 50 країн співпрацюють, щоб підтримати оборону України та створити українську армію, достатньо сильну, щоб стримувати та відбивати російські атаки.

США об’єднали десятки країн у накладенні на росію безпрецедентного набору санкцій, експортного контролю та інших економічних витрат. Неодноразово США збирали 140 країн в ООН – понад дві третини всіх держав-членів – щоб підтвердити суверенітет і територіальну цілісність України та засудити агресію та звірства росії. Об’єднали донорів, благодійників, гуманітарні групи, щоб отримати рятівну допомогу мільйонам переміщених українців. Координували роботу G7, Європейського Союзу та десятків інших країн, щоб підтримати економіку України, відновити її енергетичну мережу, більше половини якої знищила росія.

Ось як виглядає змінна геометрія, – підкреслює Е. Блінкен: для кожної проблеми ми збираємо коаліцію, яка відповідає меті. Завдяки надзвичайній хоробрості та стійкості українського народу та нашій підтримці війна путіна продовжує залишатися стратегічною невдачею росії. Наша мета полягає в тому, щоб Україна не тільки вижила, але й успішно розвивалась як динамічна, процвітаюча демократія, щоб українці могли створити своє майбутнє – і бути володарями в своїй державі.

Державний департамент США реалізує зовнішню політику президента та представляє інтереси Сполучених Штатів в інших країнах і міжнародних організаціях. Цілі департаменту можуть диференціюватися щодо різних держав і народів та з часом змінюватися. Водночас протягом років основними напрямами роботи департаменту є кілька засадничих завдань:

– Захист Сполучених Штатів та американських громадян: від загроз тероризму, зброї масового знищення, інфекційних хвороб, торгівлі наркотиками, злочинності та деградації навколишнього середовища. Американські посольства та консульства за кордоном також забезпечують захист та допомогу американським громадянам в інших державах.

– Просування демократії: підтримувати новостворені демократії та засуджувати режими, що позбавляють своїх громадян права вибирати своїх лідерів на вільних, справедливих і прозорих виборах.

 Захист прав людини: сприяти повазі до прав людини, сприяти верховенству права, відповідальності та боротьбі з безкарністю, сприяти зусиллям з реформування та зміцнення Комісії ООН з прав людини.

– Заохочення економічного зростання та розвитку: підтримувати економічний розвиток через зростання інвестицій та експорт, демократизацію, а також зменшення рівня бідності та боротьби з хворобами завдяки програмам Агентства США з міжнародного розвитку.

 Сприяння міжнародному розумінню американських цінностей та політики: залучати міжнародну аудиторію через офіційні заходи та публічні програми в посольствах, а також програми обмінів між людьми до широкого спектру різноманітних сфер, включаючи мистецтво, культуру, освіту, спорт і науку.

Американські дипломати реалізують інтереси США через співробітництво в галузі безпеки, торгівлі, налагодження економічної стабільності, належного управління та сталого розвитку. В дипломатичній діяльності згадуються як найуспішніші програми, так і деякі  провальні проекти американської дипломатії. Серед успішних називаються  “Мир в Естонії”. Організація Північноатлантичного договору (НАТО) забезпечує цій країні безпечне і мирне існування. “Процвітання в Руанді та Маврикії“. Завдяки багатостороннім програмам, таким як “Power Africa” та “Закон про зростання та можливості в Африці” (AGOA), американська дипломатія сприяє підвищенню економічного зростання та торговельних можливостей згаданих держав, розбудові співробітництва між США та африканськими країнами Руандою і Маврикієм. Американські дипломати створювали політичні, економічні та фінансові засади для інвестування в економіку цих країн, розвиток торгівлі та підприємництва. “Демократія в Перу”: американські дипломати працювали над впровадженням прозорості дій влади, що підтримує права людини та рівні можливості. У Перу американська дипломатія пропонувала альтернативні варіанти для розвитку та підтримки верховенства права і зміцнення громадянського суспільства, також допомагаючи країні викорінити наркоторгівлю.  “Розвиток в Камбоджі”: в цій країні американські дипломати співпрацювали із владою та суспільством, щоби задовольнити потреби громадян у кращому доступі до охорони здоров’я, освіти та економічних можливостей. Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) допомагає Камбоджі підвищити врожайність сільського господарства, а також сприяє здоровому харчуванню та збереженню навколишнього середовища тощо.

Серед неуспішних дій дипломатичної служби називається «провал» дипломатії в Іраку та Афганістані. Екс-міністр оборони США Роберт Гейтс, виступаючи в Канзаському держуніверситеті (2007 р.), пояснював ситуацію, що склалася, також зменшенням уваги до підготовки дипломатичних працівників і нестачею відповідного фінансування. За його словами, фінансування невійськових програм залишається непропорційно незначним порівняно з тим, що країна витрачає на військові потреби. Бюджет для міністерства оборони, не рахуючи операцій в Іраку та Афганістані, становив майже половину трильйона доларів. Загальна сума заявок на державний департамент у закордонних справах становила 36 мільярдів доларів… Існує потреба у різкому збільшенні витрат на цивільні інструменти національної безпеки: дипломатію, стратегічні комунікації, закордонну допомогу, громадянські дії, економічну реконструкцію та розвиток. Отже, неуспішність дій дипломатії в Іраку та Афганістані Р. Гейтс пояснював тим, що дисбаланс між роллю дипломатії та оборони склався в результаті зменшення ролі дипломатії, що спричинено відсутністю широкого розуміння важливості дипломатії, а також відсутністю ресурсів на Державний департамент та інші відомства закордонних справ. До того ж негативну роль відігравала і неузгоджена політика та неузгоджена реакція цих структур на швидкі зміни міжнародних пріоритетів. Відсутність ресурсів для дипломатії призвела до значного скорочення професійних кадрів, як підкреслюють і в Американській академії дипломатії.

Справедливо зазначити, що протягом останніх років Державний департамент і USAID почали відновлюватися шляхом збільшення кількості посад за ініціативами “Дипломатія 3.0” та “Ініціативи лідерства розвитку в USAID”. Ці ініціативи були спрямовані на збільшення складу закордонної служби на 25%, а Агентства США з міжнародного розвитку – на 100%. Тим самим передбачалось заповнити вакантні місця Держдепартаменту та USAID, зменшити залежність від підрядників та, врешті, відновити досвід дипломатичної команди. Попередні дані про особовий склад свідчать про те, що загалом Служба закордонних справ США, враховуючи всі агентства, збільшилась і налічує приблизно 15,600 осіб, що працюють майже у 300 представництвах за кордоном. Поза тим в дипломатичних представництва до роботи залучені місцеві жителі, яких нараховується приблизно 37,000 осіб. В американській столиці розташовані 185 дипломатичних представництв зарубіжних країн, однак не треба забувати, що поза цим низка консульських установ розсипані по всій території Сполучених Штатів.

Зрозуміло, що збільшення кількості працюючих в дипломатичній сфері не є специфічним ключем до вирішення всіх проблем. Найважливіше полягає в тому, щоби повернути дипломатичній службі відповідний професійний рівень із постійною освітою та підготовкою, оскільки ця служба зобов’язана оперативно і професійно реагувати на швидкозмінне геостратегічне оточення. Необхідність у цьому все більше загострюється відповідно до змін динаміки міжнародних відносин, нових технологій та лідерства в зовнішній політиці, що стає більш ускладненим, ніж це було кілька років тому.

Професійна освіта необхідна для підвищення загального рівня будь якої служби, зокрема й американської закордонних справ. Для того, щоби вона могла мінімізувати нестабільність та конфлікти і виконувати провідну роль у постконфліктній стабілізації. Сама сутність зовнішньої служби вимагає ранньої і постійної професійної освіти та підготовки всього контингенту дипломатів. Нестача кадрів за останні роки створила прогалини у кількості середніх посадовців дипломатичної сфери, які могли би передавати практичні знання новому поколінню дипломатів.

Отже, освіта та навчання дипломатичної служби ХХІ століття мають бути частиною узгодженої моделі професійного розвитку. Дипломатична служба вимагає далекоглядного мислення і стратегічних дій, планування та реалізації складних завдань. Професійний розвиток, на думку американських фахівців, має містити, крім постійного практичного навчання, всебічну і чітко визначену навчальну програму з метою досягнення інтелектуальної та оперативної широти і вміння вирішувати нагальні проблеми дня, що впливають на національну безпеку США.

В американській дипломатичній практиці є розповсюдженою говірка: “Дипломатія носить бойові черевики“. Цей вислів з’явився під час розгортання іракської кампанії і пов’язана з тим, що Державний департамент та закордонна служба не були підготовлені до викликів Іраку та мандату іракської операції НСПД-44. Службі бракувало ресурсів, особливо досвідчених дипломатів. Нагадаємо, що Сполучені Штати скоротили витрати на дипломатію після закінчення холодної війни. У 1990-і роки кадровий склад закордонної служби скоротився, оскільки новачків не приймали на роботу. Агентство США з міжнародного розвитку також зазнало негативних наслідків від старіння персоналу та звільнень, а також зменшення фінансування. Водночас, за цей же період Сполучені Штати відкрили без надання додаткових ресурсів понад два десятки нових посольств в державах, що виникли після розпаду Радянського Союзу та Югославії. У результаті жорсткість у розподіленні фінансів спостерігалася у дипломатичних представництвах в усьому світі, а здатність здійснювати дипломатичні заходи і реалізовувати відповідні завдання погіршилася.

Проф. Людмила Чекаленко, ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України».

Поделиться:

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх