Росія хоче за допомогою Китаю побудувати тунель під Керченською протокою, який з’єднав би Крим і Росію та захистив би від українських атак, пише The Washington Post з посиланням на перехоплення українських спецслужб.
За даними видання, переговори про його будівництво вже велися. В них брали участь бізнесмени з Росії й КНР, що мають зв’язки в уряді.
Ініціатором виступила російська сторона, яку, як пише WP, дуже непокоїть безпека мосту через Керченську протоку — ключову логістичну магістраль російського військового угруповання. Він залишається однією з найважливіших цілей для українських військових, які вже двічі успішно його підривали.
Будувати об’єкт поблизу існуючого мосту буде вкрай важко, вказує WP. По-перше, це коштуватиме мільярди доларів і триватиме роки, а по-друге, ніхто й ніколи цього не робив у зоні бойових дій.
Але, попри всі труднощі, експерти вважають, що РФ має очевидні причини для реалізації цього проєкту: без успіхів на болі бою Росія стикнеться з атаками України на Кримський міст у наступні роки.
Москва також прагне зберегти контроль над Кримом, який вона незаконно анексувала у 2014 році, і дедалі більше залежить від Китаю як від джерела глобальної підтримки.
При цьому тунель має політичні й фінансові ризики і для Китаю, адже Піднебесна офіційно ніколи не визнавала Крим частиною Росії – а це означає, що її компанії можуть потрапити під економічні санкції, пишуть автори статті.
Речник Кремля Дмитро Пєсков відмовився коментувати ЗМІ інформацію про можливе будівництво тунелю і назвав це “нісенітницею”.
Листи і зустрічі
З перехопленого українськими спецслужбами листування випливає, що Китайська залізнична будівельна корпорація (CRCC) висловила готовність до участі у проєкті.
Її керівники, судячи з перехоплення, приїздили до Криму на початку жовтня, вказує WP.
CRCC – державна компанія, яка побудувала найбільші автомагістралі й залізниці у Китаї, а в останні роки встановила тісні зв’язки з Росією завдяки таким проєктам, як розширення московського метрополітену. The Washington Post звернулась до CRCC з проханням прокоментувати цю інформацію, але відповіді не отримала.
Журналісти WP також дізнались, що в Криму зареєстрований російсько-китайський консорціум за участю осіб, які фігурують у листуванні.
Його генеральним директором значиться Володимир Калюжний, який у листах до Георгія Мурадова, постпреда Криму при президенті РФ, писав, що китайці готові стати генеральним підрядником у проєкті.
Мурадов, який раніше обіймав посаду посла Росії на Кіпрі, на запити про коментарі також не відповів.
При цьому китайці просять дотримуватися секретності.
В одному з листів йдеться, що CRCC братиме участь у проєкті лише на умовах суворої конфіденційності й через ризик санкцій в документах не згадуватиметься.
В електронному листуванні також фігурує китайський банк, який “готовий конвертувати свої доларові кошти в рублі, щоб перевести їх до Криму для фінансування проєктів [консорціуму]”.
Американські посадовці й експерти, до яких звернулося видання, були здивовані, що CRCC ризикнула взяти в цьому участь, враховуючи ризик санкцій та диверсій.
“Було б дивно, якби консорціум великих фірм КНР чи уряд підтримали такий проєкт. Він є досить легкою ціллю для українських військових”, — сказав один з американських чиновників на умовах анонімності.
Чи можливо це технічно
Експерти вважають, що будівництво тунелю під Керченською протокою технічно можливе, і що Китай має для цього необхідний досвід та обладнання.
Це грандіозний проєкт, який можна порівняти за масштабами з тунелем між Данією й Німеччиною, який будують вже вісім років. Його вартість перевищить 8,7 млрд доларів. Він стане найдовшим тунелем у Європі після завершення будівництва наприкінці цього десятиліття, зазначає видання.
Експерти також вважають, що будівництво Керченського тунелю не вдасться завершити вчасно, щоб допомогти Росії у її військових зусиллях. Але Москва може розглядати тунель як довгострокову інвестицію, покликану забезпечити надійний зв’язок з територією, яку можна було б оскаржувати десятиліттями.
Для Путіна Крим має символічне значення, тому “важливо з’єднати його з Росією-матінкою”, каже експертка з питань Росії та західних санкцій у Міжнародному інституті стратегічних досліджень Марія Шагіна.
А ось Китай, ймовірно, наполягатиме на хоча б частковому володінні тунелем, пишуть автори статті. Китай також міг би фінансувати проєкт або повернути гроші, стягуючи плату за проїзд чи постачання російської нафти й газу.
Підземні роботи можуть йти з мінімальним ризиком, але тисячі працівників, дороге обладнання й величезні будівельні майданчики опиняться у зоні досяжності українських ракет, вважають експерти.
Вони додають, що через загрозу ракетних атак Росія і Китай, найімовірніше, не зможуть застосувати найсучасніші методи будівництва. Натомість їм залишиться покластися на традиційні технології.
Один з експертів видання, інженер, який працював над кількома найбільшими у світі тунельними проєктами, оцінює тунель під Керченською протокою у 5 млрд доларів. Його реалізація вимагатиме від російських військових захисту “не лише протоки, а й будівельних майданчиків” на березі.
“Це операція високого рівня ризику”, – підсумував експерт.
