Російські зрежисовані вибори безпосередньо пов’язані з планами Путіна щодо війни наступного року.
Минулого тижня, відповідаючи на питання про те, який лідер має прийти на зміну Владіміру Путіну, його давній прессекретар Дмітрій Пєсков дав швидку і просту відповідь: «Такий же».
«Або інший, але такий самий», – сказав він в ефірі одного з російських телеканалів, додавши, що він упевнений, що якщо Путін балотуватиметься, то «без сумніву» переможе на виборах і залишиться «нашим президентом».
Мало хто сумнівається в тому, що Путін балотуватиметься на наступний президентський термін на виборах, запланованих на березень. Очікується, що він офіційно оголосить про свою кандидатуру наступного місяця.
Також мало хто сумнівається в результатах. В авторитарній політичній системі Росії Путін завжди перемагає з великим відривом. Він очолює Росію, обіймаючи посади президента або прем’єр-міністра, з 1999 року.
«Але майбутні президентські вибори будуть важливими. Це перші вибори після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Це було найголовніше рішення Путіна відтоді, як він уперше увійшов в Кремль як лідер своєї країни два десятиліття тому», – пише New York Times.
Вибори безпосередньо пов’язані з військовою стратегією Путіна на 2024 рік, зокрема, чи віддасть він наказ про нову мобілізацію, яка може бути непопулярною всередині країни. Втім, він може почати її після того, як забезпечить собі п’ятий термін в кріслі президента.
«Війна і мобілізація стають все більш непопулярними. Вони викликають у людей занепокоєння», – сказав Андрєй Перцев, який аналізує російську політику для російського новинного сайту Meduza.
Критики ставлять під сумнів мету президентських виборів під час війни в країні, більшість лідерів опозиції якої або у вигнанні, або ув’язнені. Підконтрольний Кремлю виборчий апарат строго відфільтровує тих, хто може балотуватися, а більшість популярних ЗМІ лише співають дифірамби чинному президенту.
Професор політології Європейського університету в Санкт-Петербурзі Грігорій Голосов сказав, що Путін хоче переконатися, що ніхто не може поставити під сумнів його легітимність на чолі російської держави, насамперед різні угруповання всередині правлячого класу країни.
«І населення в цілому, і російський правлячий клас усвідомлюють, що в Росії вже багато років не було справжнього політичного суперництва. Але немає великої різниці між справжньою легітимністю та її імітацією», – сказав російський політолог.
Голосов зазначив, що навіть видимість виборчої легітимності допоможе Путіну пережити внутрішню кризу, якщо така виникне. При цьому він наводить як приклад невдалий заколот Євгенія Прігожина у червні.
«Подібні ситуації можуть виникнути і в майбутньому», – додав Голосов.
Це будуть перші вибори після зміни Конституції Росії, що фактично дозволило Путіну балотуватися вп’яте, «обнуливши» свій виборчий лічильник. Очікується, що у виборах візьмуть участь ще кілька кандидатів, зокрема представники Компартії і націоналістичної ЛДПР, які і в минулому грали роль зручних «суперників» для російського президента. Кремль також може дозволити ліберальному кандидату взяти участь у перегонах. Хоча, на думку експертів, це питання залишається відкритим, оскільки будь-який такий кандидат, найімовірніше, буде виступати проти війни в Україні.
Наприклад, Боріс Надєждін, один з небагатьох російських політиків, які оголосили про свій намір балотуватися, назвав війну «фатальною помилкою» Путіна і заявив, що її припинення буде його пріоритетом № 1.
«Путін тягне Росію в минуле. Головна проблема полягає в тому, що Путін руйнує ключові інститути сучасної держави», – сказав Надєждін.
Для того, щоб бути офіційно зареєстрованим кандидатом, Надєждін повинен зібрати 100 тисяч підписів по всій країні. Центральна виборча комісія повинна буде їх перевірити. Аналітики вважають, що так Кремль відфільтровує небажаних претендентів.
«Я вважаю, що ймовірність того, що він буде зареєстрований, практично незначна», – сказав Голосов.
На протилежному кінці політичного спектра Ігор Гіркін оголосив про свій намір балотуватися і об’єднати під своїми прапорами всі провоєнні сили. Він розпалював російський націоналізм, але також час від часу критикував Кремль. Гіркін перебуває у в’язниці за звинуваченням в екстремізмі, які проти нього висунули за критику способу ведення війни Путіним. Мовляв, російський президент був «занадто добрим» до своїх супротивників. New York Times сумнівається, що Надєждіна чи Гіркіна допустять до участі в президентських виборах.
Тим не менш, на думку експертів, вибори потенційно можуть створити проблеми для Кремля. Хоча результат виборів заздалегідь відомий, вибори в Росії час від часу ставали важливим переломним моментом, коли політична система ставала більш вразливою, ніж зазвичай. Наприклад, наприкінці 2011 року десятки тисяч росіян заповнили центральні площі Москви та інших великих російських міст, протестуючи проти парламентських виборів, які вони вважали сфальсифікованими.
«Цього разу війна в Україні додає новий елемент невизначеності, – кажуть аналітики. Хоча Росії вдалося стримати український контрнаступ і вона нарощує свої власні атаки, вона жертвує десятками тисяч солдатів, не досягаючи при цьому жодного значущого прориву і не маючи змогу змусити Київ почати переговори», – пише New York Times.
І оскільки війна затягується, росіяни залишаються стурбованими тим, що для її ведення може знадобитися ще одна хвиля мобілізації чоловіків. Кремль віддав наказ про призов восени 2021 року, але не оголосив ще один, побоюючись внутрішньої реакції. Зачекавши до виборів, можна було б усунути принаймні деякі політичні ризики.
Опитування, проведене московською дослідницькою компанією «Русское поле», показало, що вперше з початку війни більше росіян висловилися за переговори, ніж за продовження збройного протистояння. Майже дві третини опитаних по телефону заявили, що підтримали б мирну угоду в Україні, якби вона була підписана завтра. Опитування проводилося серед 1611 респондентів, 6403 відмовилися брати участь в опитуванні, підкресливши складність проведення опитувань в Росії.
Соціологічна компанія «Левада» повідомила про подібні зрушення у своєму опитуванні, оприлюдненому наприкінці жовтня, коли 55% респондентів заявили, що віддають перевагу мирним переговорам, а не продовженню війни.
Кремль знає про цю зміну настроїв, вважає Перцев. Хоча Путін залишається глибоко зацікавленим у війні, Кремль помітно зміщує свій порядок денний в бік більш приземлених питань, таких як розвиток інфраструктури країни. У понеділок, наприклад, Путін головував на церемонії передачі 570 автобусів у 12 російських регіонів.
«Війна лише погіршує перебіг президентської кампанії. Вона нагадує людям про труднощі, з якими вони мають справу», – сказав Перцев.
Перед початком виборчої кампанії уряд РФ організував в Москві величезну виставку під назвою «Росія». На ній люди проходять через 500-метровий відеотунель, який демонструє різні досягнення країни за часів правління Путіна, такі як будівництво багатоквартирних будинків і автомагістралей. Жодної згадки про війну немає.
Перцев стверджує, що виставка покликана створити «театральне тло» для передвиборчої кампанії Путіна. Кремль також організував конкурс, в якому сім’ї можуть виграти сертифікати на нові квартири або подорожі по Росії. Часові рамки конкурсу збігаються з періодом виборів.
«Російська владна вертикаль використовує вибори, щоб ще раз продемонструвати, що все йде добре і що Захід не зламав Росію», – сказав Перцев.
Іншим важливим фактором перед виборами, за його словами, є те, що Путіну «подобається, коли його робота і народна любов до нього демонструються публічно».
«Чим старше він стає, тим більше йому це подобається», – сказав журналіст Meduza.
