На дострокових парламентських виборах у Нідерландах, за попередніми даними, перемагає Партія свободи (PVV) на чолі з Гертом Вілдерсом – давнім противником ісламу та міграції.
“PVV більше не можна ігнорувати, – заявив Вілдерс своїм прихильникам. – Ми будемо керувати країною”.
Екзитполи показали, що “Свобода” може отримати 36 місць у парламенті. Якщо ці передбачення виявляться вірними, партія першою отримає право на формування нового уряду країни.
Однак для цього їй потрібно буде сформувати коаліцію, а як передає кореспондент Бі-бі-сі в Нідерландах Анна Голліган, деякі партії в минулому відкидали можливість співпраці з Вілдерсом для створення уряду.
Але якщо партія, за яку проголосувала така велика кількість виборців, не отримає шансу на формування кабінету, це зіграє на руку прихильникам теорій про те, що політики не прислухаються до думки людей, підсумовує наш кореспондент.
Мета Вілдерса – 76 місць у 150-місцевому парламенті.
Чим відомий Вілдерс: шанувальник Трампа і противник міграції
Герт Вілдерс, який не раз висловлював своє захоплення Дональдом Трампом і Віктором Орбаном, робить ставку на антиімміграційні та антиісламські настрої своїх прихильників.
Він ратує за вихід Нідерландів з Євросоюзу, хоче, щоб його країна сама контролювала свої кордони, знизила виплати до бюджету ЄС і заблокувала вступ туди будь-яких нових членів.
Вілдерсу, який широко використовував антиісламську риторику і гасла та виступав із нападками на марокканську і турецьку громади Нідерландів, пророкували успіх на виборах 2017 року. Однак він поступився тоді Марку Рютте, хоча його партії й дісталося 19 місць у парламенті.
“Дякую всім, хто проголосував за Партію свободи. Ми завоювали крісла в парламенті! Це перша перемога. Рютте мене ще побачить”, – написав тоді Вілдерс у твіттері.
2020 року апеляційний суд у Нідерландах скасував вирок Герту Вілдерсу, призначений 2016 року, коли його звинувачували в розпалюванні ненависті щодо марокканців.
Його визнали винним у расовій дискримінації та образі етнічної групи на мітингу його ультраправої Партії свободи 2014 року.
Вілдерс тоді звернувся до прихильників із запитанням – чи хочуть вони бачити більше чи менше марокканців у своєму місті та в Нідерландах.
“Менше! Менше!” – закричали прихильники Вілдерса. “Ми про це подбаємо”, – відповів депутат. Після цього в поліцію надійшло кілька тисяч скарг на його поведінку.
Апеляційний суд визнав заяви Вілдерса образливими, але не визнав ці образи розпалюванням расової ненависті або закликом до дискримінації, оскільки кінцевою метою Вілдерса було отримання політичної вигоди.
До цього, у 2011 році, Герт Вілдерс уже звинувачувався за тією ж статтею, але теж був виправданий судом. Тоді він заявляв про войовничу природу ісламу і закликав заборонити мусульманську імміграцію.
Чому відбулися ці вибори
Дострокові парламентські вибори в країні відбулися після того, як колишній прем’єр Марк Рютте вирішив залишити посаду, яку він обіймав 13 років.
Приблизно рівні шанси змінити його були у лідерів одразу чотирьох партій.
Загалом за 150 місць у парламенті борються 26 партій.
Коаліційний уряд правоцентристського прем’єр-міністра Марка Рютте розпався в липні цього року через розбіжності з питання надання притулку мігрантам.
Рютте, який найдовше обіймав посаду прем’єр-міністра в країні, втратив популярність і вирішив більше не висувати свою кандидатуру.
Кандидатка від його “Народної партії за свободу і демократію” (VVD) Ділан Йешілгез-Зегеріус сподівається стати першою жінкою, яка зможе очолити уряд у Нідерландах. Йешілгез-Зегеріус народилася в Туреччині, проте зараз виступає за скорочення імміграції в країну. Згідно з результатами останніх соцопитувань, очолювана нею партія VVD перебувала на першому місці (близько 18% голосів).
Однак екзит-пол передбачив, що ця політична сила посідає третє місце з 23 місцями в парламенті.
Усі уряди в історії Нідерландів були коаліційними, але майбутній склад парламенту і, відповідно, потенційної правлячої коаліції обіцяє виявитися особливо фрагментованим.
Не виключалося, що складеться досі безпрецедентна ситуація, коли жодна з партій не набере більш як 20% голосів виборців і не отримає більш як 30 місць у нижній палаті парламенту.
Якщо вірити результатам екзит-полу, ці прогнози не справдилися.
У перегонах також бере участь нова партія “Новий соціальний контракт” (NSC) на чолі з демократом Пітером Омзігтом, орієнтована на реформування голландської політичної системи.
Омзігт не висловлював інтересу до того, щоб очолити уряд самому, але його партія може отримати ключовий блок голосів, без якого буде практично неможливо зібрати коаліцію більшості.
За ультраправими і правоцентристами слідує коаліція лівих і “зелених” на чолі з колишнім заступником голови Єврокомісії Франсом Тіммермансом.
Головні питання
Підсумки парламентських виборів визначать, наскільки консервативним виявиться майбутній кабінет міністрів.
На порядку денному – питання імміграції, рівня життя та боротьби зі змінами клімату. Серед іншого виборців турбують дефіцит доступного житла, збої в системі охорони здоров’я і розрив між багатими і бідними.
Питання навколо міграції залишаються одними з найважливіших для голландського суспільства. Минулого року чиста міграція в країну (різниця між числом мешканців, які в’їхали і виїхали) подвоїлася і склала 220 тисяч, почасти через приплив біженців з України.
Саме тому навіть центристська партія NSC обіцяє знизити чисту міграцію до 50 тис. на рік, і через це ж у країні зростає популярність ультраправих.
Виборці, які дбають про зміну клімату, вважають, що країні необхідно прискорити інвестиції в “зелену” інфраструктуру і припинити субсидування компаній, що працюють на викопному паливі.
У разі формування ультраправої коаліції, ймовірно, буде схвалено будівництво нових атомних станцій, а також запущено стратегію з обмеження імміграції.
Більш центристська коаліція, найімовірніше, продовжить нарощування відновлюваної енергетики (зокрема, вітряних електростанцій у Північному морі) і збільшить соціальні витрати, а також підвищить мінімальну заробітну плату.
Практично всі партії заявляють про своє бажання вирішити проблему з житловою кризою.
Від початку війни в Україні Нідерланди надавали Києву активну допомогу з озброєнням, зокрема, це одна з країн, яка вирішила передати ЗСУ винищувачі F-16. 17 листопада Нідерланди заявили про відправлення ще одного пакета допомоги на суму 2 млрд євро у 2024 році.
