Новий бюджетний рік у США розпочався 1 жовтня, до цієї дати законодавці мали би погодити 12 законопроєктів про видатки та профінансувати уряд на 2024 рік. Повноцінного річного фінансування законодавцям погодити не вдалося, але попередній спікер Палати представників зміг уникнути урядового “шатдауну”, погодивши двопартійну короткострокову резолюцію про фінансування уряду до 17 листопада. За цей час мали погодити необхідні асигнування на рік, а також додаткову допомогу Україні, Тайваню, фінанси на охорону кордону США та інші нагальні потреби. Станом на зараз законодавцям не вдалось виконати жодне із цих завдань.
Натомість Конгрес зіштовхнувся з кількома кризовими ситуаціями. Крайньо праві республіканці на чолі із Метом Гейтсом звинуватили Маккарті у співпраці з демократами для погодження короткострокової резолюції та вперше в історії США домоглися звільнення спікера, заручившись голосами усіх демократів. У самий час 7 жовтня відбулась жорстока атака на Ізраїль бойовиками ХАМАСу, організації яку визнали терористичною в США, Євросоюзі, Канаді та Японії.
13 листопада, новообраний спікер Палати Представників Майк Джонсон представив свій двоетапний план нової короткострокової резолюції, яка має запобігти закриття уряду та продовживши державне фінансування для деяких установ і програм до 19 січня, а для інших – до 2 лютого. Розглядати документ почнуть вже у вівторок 14 листопада.
Тим часом кошти для України, Ізраїлю, Тайваню та на кордон США залишаються непогодженими. В Пентагоні заявляють, що Вашингтон вже використав близько 95% з фінансування, виділеного раніше за різними програмами для підтримки України. Кошти на оборонну допомогу Києву вичерпуються, а коштів на гуманітарну та бюджетну підтримку вже не залишилось, кажуть інші представники Білого Дому.
Журналістки української служби Голосу Америки Катерина Лісунова та Ірина Шинкаренко поспілкувавлись із законодавцями від обох партій в Палаті Представників і в Сенаті щодо того, коли додаткову допомогу для Києва винесуть на голосування та якими є головні перешкоди для погодження цього пакету.
Конгрес не встигне погодити допомогу Україні до дедлайну
За словами більшості законодавців, з якими спілкувався Голос Америки, Конгрес не встигне погодити додаткове фінансування Києву до дедлайну 17 листопада.
“Гіпотетично це можливо, що допомогу погодять до 17 листопада. Але це дуже короткі строки, якщо розглядати кількість днів, які потрібні лише для того, щоб провести законодавчий акт через усі процедури. Тобто навіть якщо ми почали би розглядати цей законопроєкт просто сьогодні, ми все одно винесли би його на голосування не раніше ніж в останній день, 17 листопада”, – розповів Голосу Америки конгресмен-республіканець з Флориди Браян Маст.
Сенаторка-демократка від штату Нью-Гемпшир Джин Шагін вважає, що до законопроєкту про продовження роботу уряду США не варто додавати фінансування для Києва.
“Наша мета – продовжити роботу уряду, і 17 листопада – це крайній термін для цього. Нам не обов’язково поєднувати короткострокову резолюцію про фінансування уряду із додатковим пакетом допомоги Україні та Ізраїлю. Загалом ми маємо вирішити, що має найбільший сенс з точки зору вирішення обох цих питань”, – вважає Шагін.
Погоджується із демократкою Шагін і сенатор-республіканець від штату Флорида Марко Рубіо, але додає, що допомогу Україні варто розглядати разом із міграційною кризою на кордоні США.
“Я не знаю, чи ми встигнемо до 17 листопада, тому що ми повинні профінансувати наш уряд. Час завжди критичний, коли ти перебуваєш у розпалі бойових дій. Тим не менш, я вважаю, що Конгрес встигне погодити все вчасно. Але спочатку, ми маємо профінансувати наш власний уряд. Окрім того, я вважаю що допомогу Україні потрібно поєднати з питаннями безпеки нашого кордону і масовою міграцією (в США – ред.)”, – заявляє Рубіо.
Піт Рікеттс, сенатор-республіканець від штату Небраска, наголошує, що станом на зараз погодити допомогу Україні до 17-го листопада не вдасться принаймні через брак часу на проходження усіх необхідних процедур.
“Складнощі полягають зокрема у процедурах Сенату. Я повністю підтримую надання Україні допомоги як військової, так і бюджетної. Це важливо для збереження здатності України витримати цю війну. Але проблема погодити це до дедлайну 17 листопада, зокрема полягає у процедурах Сенату, які забирають більше часу. Ніколи не кажи “ніколи”, але я вважаю, що отримати додаткове фінансування перед тим як ми погодимо короткострокову резолюцію, буде нелегко”, – підсумовує республіканець.
Тим часом за словами конгресвумен-демократки від штату Нью-Гемпшир Енні Кастер, допомогу для України, яку раніше планували погодити до 1 жовтня, тепер варто очікувати у грудні.
“Я, звичайно, на це сподіваюся, але я не певна, що це станеться до 17 листопада. Але це станеться. І я сподіваюся, що це станеться до Різдва (25 грудня – ред.)”, – прогнозує вона.
Головні перешкоди для погодження допомоги Києву
Як демократи, так і республіканці кажуть, що спочатку потрібно уникнути шатдауну та профінансувати уряд США, а вже потім виділяти кошти Україні. Тим не менш, двопартійна більшість у Конгресі підтримує виділення додаткової допомоги Україні. Однак законодавці не можуть визначитись, як саме виносити це на голосування.
Демократи вимагають робити це пакетно, разом із коштами для Ізраїлю, Тайваню та на кордон США з Мексикою, відповідно до першого запиту Білого Дому. А республіканці вимагають розглядати кожен із цих пунктів окремо, й водночас пов’язати допомогу Києву із посиленням перевірок на кордоні США.
За словами Кріса Мерфі, сенатора-демократа від штату Коннектикут, пов’язувати Україну з міграційною кризою в США – це те саме, що “тримати українську допомогу в заручниках” складного внутрішнього-американського питання. Законодавець наголошує, що Вашингтон не може провести двопартійну імміграційну реформу протягом останніх 40 років.
“Це питання потрібно ставити республіканцям, бо майже кожен демократ підтримує фінансування для України. Ми хочемо погодити єдиний законопроєкт для нагальних потреб України та Ізраїлю. Натомість республіканці наполягають, що ми маємо вирішити проблему імміграції, перш ніж виділити гроші Україні. Я вважаю, що це дуже прикро, що Україна та її суверенітет опинилися в заручниках великої внутрішньополітичної проблеми США. Проблеми, яку можна вирішити, але це буде важко зробити за наступні два тижні”, – наполягає Кріс Мерфі у коментарі для Голосу Америки.
Браян Маст, конгресмен-республіканець від штату Флорида, аргументує, що допомога Україні пакетно, як це вимагає Білиий дім, просто провалиться під час голосування в Палаті представників, де більшість зараз мають республіканці, які виступають категорично проти пактетних законопроєктів про додаткове фінансування.
“Є ризик номер один, що якщо ви поставите на голосування допомогу Україні пакетно, – пов’язавши її з іншими питаннями, – то вона, найімовірніше, буде заблокована республіканською більшістю в Палаті. Також є ризики, якщо виносити її на голосування окремо. Тобто існують ризик в обох випадках. Але ми, як республіканська більшість в Палаті представників, ми вважаємо, що кожне питання треба розглядати окремо”, – пояснює Маст Катерині Лісуновій.
Тим часом Джеральд Коннолі, конгресмен-демократ від штату Вірджинія, наполягає, що додаткове фінансування для України китично необхідно погодити у найкоротші терміни без жодних додаткових умов і знову ж таки пакетно.
“Допомога Україні має підтримку переважної більшості обох партій Палати представників. Питання полягає в тому, щоб знайти законодавчий механізм для винесення її на розгляд, щоб ми могли проголосувати. Я проти створення умов для допомоги Україні. Україні потрібна наша військова та економічна допомога зараз. Будь-які вагання небезпечні для України та її народу і посилають неправильний сигнал як українцям, так і Путіну. Тому я виступаю за негайне погодження пакетного фінансування, яке президент Байден подав на розгляд Конгресу”, – каже Коннолі.
Натомість сенатор-республіканець Марко Рубіо стверджує, що поєднання законодавства про посилення перевірок на кордоні США та коштів для України допоможе набрати достатньо підтримки у Палаті представників.
“Американський народ справді стурбований деякими нашими внутрішніми потребами. І я думаю, ви бачите те саме й в інших країнах. Тож нам потрібно підходити з розумом, коли йдеться про те, що ми фінансуємо, якою є наша стратегія і якими є довгострокові результати тощо. Виділяти допомогу з часом стає важче, якщо ми не наводимо цих аргументів. Як мінімум, щоб отримати достатньо голосів для надання допомоги Україні в Палаті представників, я так розумію, що нам доведеться поєднати це з дійсно складними проблемами, реальними законодавчими змінами, які мають вирішити нашу надзвичайну ситуацію з масовою міграцією. Це лише реальний аналіз того, що доведеться зробити, щоб отримати голоси”, – вважає Рубіо.
Тим часом демократи наполягають на ризиках відокремлення допомоги Україні та підтримують лише оригінальний пакетний запит президента Байдена.
“Я вважаю, це дуже важливо, щоб ми залишили усю допомогу в пакетному форматі. Щоб це включало не лише допомогу Україні у вигляді зброї, але й гуманітарну та економічну допомогу, підтримку Ізраїлю, яка включає гуманітарну допомогу для Смуги Гази, а також для вирішення ситуації в Індо-Тихоокеанському регіоні. Навіть не сумнівайтесь – не лише Володимир Путін спостерігає за тим, що ми тут робимо, але й китайський президент Сі Циньпін. Вони споглядають, чи залишимось ми об’єднаними та виконаємо зобов’язання, які ми дали нашим союзникам”, – розповідає Голосу Америки сенаторка-демократка Джин Шагін.
Мотивацію спікера Майка Джонсона відокремити допомогу Україні від загального пакету та поєднати її із посиленням міграційних перевірок у США, пояснює Дон Бейкон, конгресмен-республіканець від штату Небраска, який підтримав Джонсона під час голосування за посаду спікера.
“Я підтримую як посилення безпеки на нашому кордоні, так і допомогу Україні. Я розумію нашого спікера, він хоче погодити і те й інше, але він вважає, якщо ми проголосуємо за допомогу Україні зараз, то питання безпеки кордону (США ред.) може залишитись не вирішеним. Тож це його мотив, саме тому він хоче розглядати ці питання таким чином, і я його підтримую”, – сказав він Голосу Америки.
Бейкон також уточнює, що поєднання питання України та питання кордону США не означатиме голосування за ці два документи разом, але вимагатиме їхнього розгляду у тандемі.
“Cпікер Палати представників вважає, що нам потрібно погоджувати український законопроєкт і законопроєкт про безпеку кордону в тандемі. Це не означає пов’язувати їх – потрібно спочатку узгодити обидва, а потім голосувати за них окремо”, – пояснює Бейкон.
Нині ж, за словами Бейкона, головне питання – у погодженні законодавства США про посилення перевірок мігрантів на кордоні: “Ми загалом вже знаємо, що робити із законопроєктом по Україні, ми знаємо, скільки приблизно грошей ми хочемо виділити. Отже, йдеться більше про опрацювання деталей щодо убезепечння нашого кордону. І щойно ми узгодимо ці питання, я думаю, вже наступного місяця, ми зможемо проголосувати”.
Таким чином попри критичну необхідність погодити додаткову допомогу Україні якомога швидше та двопартійну підтримку цієї допомоги, наразі законопроєкт застряг у процедурних дебатах між демократами та республіканцями, зауважуть оглядачі.
Катерина Лісунова
