Іноземні компанії зараз виводять більше грошей з Китаю, ніж інвестують, свідчать офіційні дані.
Уповільнення економіки країни, низькі відсоткові ставки та геополітична боротьба з США викликають сумніви в економічному потенціалі Китаю.
Цього тижня увага буде прикута до важливої зустрічі китайського лідера Сі Цзіньпіна з президентом США Джо Байденом.
Утім, схоже, що бізнес уже зайняв позицію вичікування.
“Занепокоєння геополітичними ризиками, невизначеністю внутрішньої політики та уповільненням зростання спонукають компанії думати про альтернативні ринки”, – каже Нік Марро з аналітичної компанії Economist Intelligence Unit (EIU).
З липня до вересня цього року – вперше з початку обліку у 1998 році – у Китаї зафіксували дефіцит іноземних інвестицій у розмірі 11,8 мільярда доларів.
Це свідчить про те, що іноземні компанії не реінвестують свої прибутки в Китай, а навпаки – виводять гроші з країни.
Китаю потрібно внести “корективи”
“Китай зараз переживає уповільнення зростання, і йому потрібно внести деякі корективи”, – сказав представник швейцарського виробника промислового обладнання Oerlikon, який минулого року вивів з Китаю 250 мільйонів франків (277 мільйонів доларів США).
“У 2022 році ми були однією з перших компаній, яка відкрито заявила, що, за нашими прогнозами, економічний спад у Китаї вплине на наш бізнес, – додає речник. – Отже, ми завчасно почали впроваджувати заходи для пом’якшення цих наслідків”.
Китай залишається ключовим ринком для компанії. У компанії працює близько 2000 співробітників по всій країні, на яку припадає понад третина всіх продажів.
Oerlikon зазначає, що у найближчі кілька років китайська економіка все одно може зрости приблизно на 5%, і “це один із найвищих показників у світі”.
Однак з початку пандемії компанії, як-от Oerlikon, мають труднощі у роботі на найбільшому ринку світу.
Китай запровадив одні з найсуворіших у світі карантинних обмежень через свою політику “нульового ковіду”.
У результаті в ланцюгах поставок багатьох компаній почалися перебої. До них належить і технологічний гігант Apple, який виробляє більшість своїх айфонів у Китаї.
Відтоді компанія диверсифікувала свій ланцюг поставок, перемістивши частину виробництва до Індії.
Цього року ще більше компаній прислухалися до закликів диверсифікувати своє виробництво.
Одна з причин – зростання напруженості між Китаєм і США через нові експортні обмеження на сировину та технології, необхідні для виробництва мікросхем.
“Ми не бачимо, що з Китаю виходять багато компаній. Великі транснаціональні корпорації працюють на ринку десятиліттями, і вони не бажають відмовлятися від частки ринку, на яку вони витратили 20, 30 або 40 років. Але щодо нових інвестицій – ми бачимо переоцінку”.
Низькі відсоткові ставки
Підприємства також розглядають вплив відсоткових ставок. Коли минулого року багато країн світу різко підвищили ставки, Китай цей тренд не підтримав.
Багато головних центральних банків, зокрема Федеральна резервна система США та Європейський центральний банк, підвищили ставки, щоб подолати інфляцію. Вища вартість запозичень, що обіцяє вищі доходи, також приваблює іноземний капітал.
Тим часом політики в Китаї скоротили вартість запозичень, щоб підтримати свою економіку та індустрію нерухомості. Цього року юань знецінився більш ніж на 5% відносно долара та євро.
Торгово-промислова палата Європейського Союзу в Китаї каже, що замість того, щоб реінвестувати прибутки в Китаї назад у країну, бізнес витрачає гроші.
“Ті, хто має надлишок готівки та доходів у Китаї, все частіше переводять ці кошти за кордон, де вони отримають вищу віддачу від інвестицій у порівнянні з інвестиціями у Китай”, – йдеться у повідомленні організації.
Майкл Харт, президент Американської торгової палати у Китаї, зазначив, що деякі фірми вивели прибутки з Китаю як “частину своїх довгострокових циклів” отримання прибутку, “щойно їхні проєкти досягли певного масштабу та прибутковості”.
“Виведення прибутку не обов’язково свідчить про те, що компанії незадоволені Китаєм, а скоріше про те, що їхні інвестиції тут вже дозріли”.
Харт каже, що це “обнадійливо, тому що це означає, що компанії можуть інтегрувати свою діяльність у Китаї у свою глобальну діяльність”.
Канадська компанія аерокосмічної електроніки Firan Technology Group інвестувала у Китай до 10 мільйонів канадських доларів (7,2 мільйона доларів США) за останнє десятиліття та вивела з країни 2,2 мільйона канадських доларів минулого року та в першому кварталі 2023 року.
“Ми взагалі не йдемо з Китаю. Ми інвестуємо та розвиваємо наш бізнес там і забираємо будь-які надлишки грошей, щоб інвестувати в іншу частину світу”, – пояснює президент і виконавчий директор фірми Бред Борн.
“Ми мали надлишок готівки у Китаї, і його повернення для фінансування наших нещодавніх придбань у США було просто розумним менеджерським рішенням, воно не означає, що наші запозичення скоротилися”, – додає він.
Попереду невизначеність
Аналітики кажуть, що існує велика невизначеність щодо того, що чекає попереду – як щодо процентних ставок, так і щодо китайсько-американських зв’язків.
Центральний банк Китаю може продовжити зниження процентних ставок цього року, щоб підтримати свою економіку, каже Дан Ван, головна економістка Hang Seng Bank China.
Зниження процентних ставок може посилити тиск на і без того ослаблений юань. “Зараз є дуже обмежені можливості для пом’якшення монетарної політики через тиск знецінення валюти”, – каже вона.
“Якщо наступного місяця економічні настрої покращаться, можна з упевненістю сказати, що Китай знизить процентні ставки. Але якщо настрої не покращаться, центральному банку доведеться прийняти дуже складне рішення”.
Підприємці з обережним оптимізмом дивляться на майбутню зустріч президентів Сі та Байдена, каже Марро з EIU.
“Прямі зустрічі між двома президентами, як правило, надають стабілізуючу силу двостороннім відносинам. Ми також спостерігали бурхливу дипломатичну взаємодію між США та Китаєм протягом останніх кількох місяців, яка сприяла відчуттю, що обидві сторони прагнуть встановити основу для відносин”, – каже він.
“Тим не менш, не потрібно багато, щоб усе знову розвалилося. Доки компанії та інвестори не відчують, що вони мають більш певні орієнтири, перетягування іноземних інвестицій триватиме”.
Аннабелль Ліенг