Донецька область. Позиція одного з артилерійських підрозділів Збройних сил України. Вони стріляють по росіянах захопленою у них же гарматою Гіацинт-Б. В інтерв’ю Reuters бійці розповідають, що останніми тижнями з російського боку стало більше артобстрілів, але загалом ситуація зайшла у ступор.
“Всі стоять на своїх позиціях, немає такої мобільності. Ні ми нікуди особливо не рухаємось, ні вони. Тому вона (війна – ред.) перейшла в стадію більше як АТО колись було”, – розповідає в інтерв’ю Reuters військовослужбовець ЗСУ Володимир.
Через 5 місяців від початку наступу на окуповані Росією території Україна просунулась вглиб найбільше на 17 кілометрів. Війна стає позиційною – визнає військове командування в Україні та американські військові аналітики з якими поспілкувався Голос Америки. І це грає на руку Росії.
“Якщо заморозити лінію зіткнення Росія матиме час перезавантажитись. Вона зможе мобілізувати свій ВПК і що найважливіше провести важливі військові реформи для відновлення своїх збройних сил”, – розповідає Кароліна Херд, аналітикиня Інституту вивчення війни (ISW).
Мета Путіна “перечекати” Захід, додає полковник США у відст. Роберт Гамільтон, який зараз досліджує Євразію в американському Інституті вивчення зовнішньої політики.
“Київ та українці продовжать боротьбу, але їхні спроможності будуть значно обмежені, якщо перекриється західний “трубопровід”. Україна змушена буде перейти до партизанської війни, не маючи можливості проводити конвенційні операції, – каже Гамільтон.
Чому доктрина НАТО не спрацювала
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний в своєму есе, опублікованому минулого тижня у виданні The Economist описує 5 напрямків, за якими варто рухатись, щоб переламати небезпечний для України позиційний характер війни.
По-перше, потрібно досягнути переваги у повітрі. По-друге, – подолати глибокоешелоновану систему мінно-вибухових загороджень.
По-третє, – створити перевагу в засобах радіоелектронної боротьби.
По-четверте, – підвищити ефективність контрбатарейної боротьби.
І по-п’яте, – підготувати власні резерви.
На думку Кароліни Херд з Інституту вивчення війни Залужний навмисно звертається до західної аудиторії.
“Вважаю, що Залужний дуже обережно викладає той факт, що доктрина та підручники НАТО не дуже добре себе проявили в українських реаліях. Тому, якщо НАТО братиме участь й надалі в підготовці українських резервів, потрібно врахувати цю особливість”, – каже Херд.
Відставний американський полковник Роберт Гамільтон пояснює в чому саме була помилковою доктрина НАТО.
“І росіяни, і американці мали свої версії однієї й тієї ж доктрини ведення війни. Вона передбачала, що далекобійні точні удари, розвідка і спостереження зроблять маневрові атаки застарілими. Ідея полягала в тому, що ви завдаєте глибоких ударів, вражаєте логістику, командні пункти та критичні вузли, а маневр танками та піхотою стає другорядним. Це не спрацювало”, – каже колишній американський військовий.
Що переламає хід війни
Обидві сторони досягли паритету в озброєнні, а велика кількість дронів та супутників ускладнює будь-які маневри і зникає ефект раптовості. Про це ще на військовій виставці, яка проходила у жовтні в Вашингтоні говорив американський генерал Джеймс Рейні.
“Збройні сили будуть під постійним спостереженням чи то з космосу, чи іншими засобами. Їхні дії завжди будуть бачити. Це велика проблема, вочевидь, для тих військових, які звикли, що маневрова війна побудована на засідках і раптовості. Але це не кінець світу. Тому що одна справа бачити дії противника, а зовсім інша справа розуміти, що саме він робить”, – вважає Рейні.
Для того, щоб зламати паритет потрібна винахідливість. Так як це було, приміром, під час Харківської операції торік, додає Роберт Гамільтон.
“Якщо патова ситуація і буде подолана, то за допомогою дуже винахідливих операцій. Це буде щось, що одна сторона зробить, а інша цього не очікує. Це призведе, як ми військові це називаємо до «Петлі прийняття рішень», коли противник завжди буде на крок позаду”, – каже колишній військовий.
Про винахідливість на війні в тому числі і писав минулого тижня Валерій Залужний. Приміром, винищувачі четвертого покоління F-16, яких Україна так довго чекає, на його думку, не матимуть вирішального значення для досягнення переваги у повітрі. А от, наприклад, безпілотні імітатори БПЛА або муляжі можуть допомогти перевантажити російську ППО.
Слабка сторона росіян
Значною перевагою, якою Україна може скористатись в плануванні операцій, може стати слабкість військового командування Росії, вважають в американському Інституті вивчення війни. Це, мовляв, добре видно по так званим «м`ясним» штурмам росіян в Авдіївці на Донеччині.
“Штурми Авдіївки так само провальні, як і свого часу штурми Вугледару, з мінімальними тактичними здобутками. Ми в Інституті вивчення війни щоразу приголомшені, коли бачимо як це повторюється, думаємо, що врешті росіяни зробили якісь висновки. Та насправді у росіян проблема в комунікації серед найвищих ешелонів військового командування. Вугледар та Авдіївку штурмували різні підрозділи збройних сил. І вони між собою не контактують”, – пояснює Кароліна Херд, аналітикиня ISW.
Поки перелому у війні не видно, Україна хоч і повільно, але продовжує наступ. Це, як мінімум, сковує дії противника і не дає можливість легко перекидати резерви на інші напрямки, пояснюють аналітики. Але так довго тривати не може, вважають військові на передовій.
“Ми маємо справу з небезпечним та дуже сильним ворогом, в якого великі ресурси, багато зброї, багато визволителів, їхня армія перевершує нашу за кількістю, але ми з ними ефективно боремося”, – розповідає в інтерв’ю Reuters командир одного з артилерійських підрозділів ЗСУ на Донеччині.
Андрій Борис
