Туск спостерігатиме, очікуючи на свою чергу сформувати новий польський уряд
Схоже, що на новий уряд полякам доведеться зачекати майже до Різдва. Політична арифметика невблаганна: шансів залишитися при владі у партії Ярослава Качинського майже немає. Тоді навіщо президент Польщі доручає формування уряду консервативній правиці, яка, фінішуючи першою на жовтневих парламентських виборах, усе ж стратегічно програла?
РІШЕННЯ ДУДИ
Президент Польщі Анджей Дуда у телезверненні до польського народу 6 листопада ввечері повідомив, що надасть право сформувати новий уряд країни чинному прем’єру Матеушу Моравецькому. Вперше в історії демократичної Польщі матиме місце ситуація, коли таку можливість отримає політична сила, яка хоч і набрала найбільшу кількість голосів на виборах, але не має здатності сформувати правлячу більшість.
Політсила Ярослава Качинського матиме у Сеймі Польщі нового скликання 194 із загалом 460 депутатських мандатів, що замало для створення парламентської більшості (мінімум 231 мандат). Водночас така можливість є у чотирьох ліволіберальних сил (“Громадянська коаліція”, “Польща 2050”, Польська селянська партія та “Нова Лівиця”), які разом мають 248 мандатів у нижній палаті польського парламенту.
У рішенні Дуди немає нічого надзвичайного: він віддавна заявляв, що право формувати уряд він надасть партії, яка набере найбільшу кількість голосів виборців. Відразу після проведення виборів польський лідер провів консультації з усіма політичними силами, але тоді під час брифінгу для ЗМІ він прямо не підтвердив, що доручить формування уряду саме партії Качинського, яка перемогла на виборах. На тлі цього та численних заяв лідерів чотирьох опозиційних партій про спільного кандидата на прем’єра, Дональда Туска, з’явився сумнів, чи Дуда не змінить свою думку і все ж не доручить право сформувати уряд представнику опозиції.
Проте, на превелике розчарування опозиційних політиків, несподіванки не сталося, що й не дивно. Президент Польщі симпатизує консервативній правиці, колись був політиком “Права і Справедливості” (PiS), двічі ставав главою держави за підтримки цієї партії, а в результаті нещодавніх виборів кілька міністрів його канцелярії отримали депутатські мандати саме від цієї політсили. І найголовніше – надаючи право правиці формувати уряд, він уникне потенційних звинувачень у тому, що нібито вкрав перемогу в PiS.
Знімаючи із себе відповідальність за можливу подальшу коаліційну поразку політсили Качинського, Дуда у телезверненні зробив також реверанс у бік опозиції. Він поінформував, що маршалком-старійшиною, який відкриє і вестиме засідання Сейму до обрання його керівників, буде опозиційний політик – депутат PSL Марек Савіцький. Президент РП міг обрати будь-кого для виконання цієї місії, зокрема політика PiS, але це ще більше ускладнило опозиції процес створення уряду, оскільки такий депутат міг би затягувати важливі голосування чи навіть оголосити тривалу перерву в засіданні парламенту.
Отже, своїм рішенням Дуда дав зрозуміти, що після спроби Моравецького (дуже ймовірно, невдалої) створити уряд він не ставитиме палки в колеса опозиції щодо призначення ліволіберального уряду на чолі з Туском.
ТРАНЗИТ ВЛАДИ
Зважаючи на рішення Дуди надати Моравецькому право першим формувати уряд, польська коаліціада може розтягнутися на багато тижнів. Вона виглядатиме приблизно наступним чином.
Після відкриття першого засідання Сейму нової каденції, яке президент призначив на 13 листопада, чинний уряд Моравецького подає у відставку і відтоді прем’єр і міністри отримують приставки в.о.
Далі, за польським законодавством, президент офіційно надає право Моравецькому упродовж двох тижнів сформувати новий уряд.
Після цього чинний в.о. прем’єра матиме ще два тижні на те, щоб отримати вотум довіри у нижній палаті парламенту Польщі. Якщо це йому не вдасться (а це найбільш імовірний варіант), то далі право призначати уряд переходить до Сейму.
До цього часу нижня палата польського парламенту вже обере своє керівництво, тож новий маршалок доручить коаліції більшості висунути свого кандидата на прем’єра, який також матиме по два тижні на формування уряду і на отримання вотуму довіри у Сеймі.
Враховуючи визначені законодавством максимальні часові рамки цих процесів та те, що на практиці вони можуть виявитися дещо коротшими, новий прем’єр та уряд – вже без приставки в.о. – з’являться в Польщі у період від початку грудня до Різдва.
Чотири найбільші опозиційні партії до п’ятниці, 10 листопада, планують підписати коаліційну угоду, яку навіть хочуть зробити публічною. У ній буде детально розписано програмні завдання нової правлячої коаліції і розподіл посад у парламенті та уряді. Отже, 13 листопада вони, де-факто, перестануть бути опозицією. Після цього доволі швидко буде обрано керівництво обох палат парламенту. А далі Туск та коаліційні партнери спостерігатимуть за спробами Моравецького сформувати більшість у парламенті та уряд країни, очікуючи на свою чергу.
ВІДНОСИНИ З УКРАЇНОЮ
Коаліціада в Польщі тривалістю, приблизно, у півтора місяця може бути не найкращою звісткою для Києва. У відносинах між Україною й Польщею є нагальні проблеми, які потребують вирішення вже сьогодні. Зокрема, йдеться про блокаду польськими перевізниками руху вантажного транспорту на спільному кордоні.
Для чинної владної команди у Польщі, яка вочевидь незабаром вже може перейти до опозиції, навряд чи ця проблема в нинішній ситуації є пріоритетною. Натомість майбутня влада ще не має повноважень на ведення переговорів і вирішення цієї проблеми. Цю ситуацію певного вакууму намагається використати націоналістична антиукраїнська “Конфедерація”, лідери якої підтримали блокаду, а серед її організаторів є діячі цієї політичної сили.
Про польську політику стосовно України конкретніше можна буде говорити вже після офіційного створення правлячої коаліції та нового уряду. Утім, можна стверджувати беззаперечно, що президент Дуда, який залишатиметься при владі до літа 2025 року, бажатиме зберегти значний вплив на східну політику країни, зокрема відносини з Україною. Свідченням цього може бути нещодавнє офіційне призначення на посаду посла Польщі в Україні 68-річного журналіста і політичного експерта Ярослава Гузи. Його дружина Агнєшка Ромашевська-Гузи є відомою польською журналісткою, директоркою телеканалу “Бєлсат”, а теща – Ірена Зофія Ромашевська – є штатною радницею президента Дуди. Глава МЗС Польщі Збігнєв Рау вручив новому послу наказ про призначення – у день, коли Дуда зустрічався з Туском та його однопартійцями на політичних консультаціях після виборів. Не виключено, що координація співпраці між президентським палацом і потенційним новим урядом РП у питанні відносин з Україною, зокрема у контексті призначення й роботи нового польського посла в Україні, також була предметом узгоджень між Дудою й Туском.
Юрій Банахевич
