Російський уряд фінансує кампанію з дезінформації в Латинській Америці, мета якої – підірвати підтримку України та пропагувати антинатівські й антиамериканські ідеї. Про це йдеться в повідомленні Державного департаменту США.
За даними Держдепу, в рамках пропагандистської кампанії Кремль планує використовувати напрацьовані звʼязки з медіа в Аргентині, Болівії, Чилі, Колумбії, Кубі, Мексиці, Венесуелі, Бразилії, Еквадорі, Панамі, Парагваї, Перу та Уругваї та інших країнах, щоб приховано використовувати інформаційне середовище Латинської Америки.
В одній із латиноамериканських країн, як зазначають у Держдепі, найімовірніше – Чилі, Москва зібрала групу журналістів і лідерів громадської думки з різних країн регіону, аби вони отримували контент із Росії та адаптували його до латиноамериканського ринку.
Як йдеться в заяві, суть такого процесу “відмивання інформації” полягає в тому, що створений у Росії контент “локалізується” фахівцями в Латинській Америці і публікується в місцевих ЗМІ вже в “органічному вигляді”.
“Основні теми операцій зосереджені на спробі переконати латиноамериканську аудиторію, що війна Росії проти України справедлива і що вони можуть об’єднатися з Росією, щоб перемогти неоколоніалізм. Ці теми узгоджуються з ширшим фальшивим наративом Росії, що вона є передовою в боротьбі з неоколоніалізацією, тоді як насправді задіяна в неоколоніалізмі та неоімперіалізмі у своїй війні проти України та видобутку ресурсів в Африці”, – повідомляє Державний департамент США.
Також у Держдепі додали, що російські посольства в Латинській Америці скоординували зусилля з державними ЗМІ для ефективнішого посилення прокремлівських наративів.
Напередодні заяви Держдепу, 6 листопада, в Інституту миру США аналітики представили нове дослідження щодо російського впливу в Латинській Америці. В ньому йдеться, що Москва вважає своїм обовʼязком тримати Латинську Америку під власним інформаційним контролем і їй вдається успішно це робити, а російська пропаганда в регіоні має давню історію і велику мережу досвідчених “гравців”. Згідно з висновками дослідження, багаторічні інвестиції в інформаційну кампанію в регіоні допомагають Москві тримати прихильність латиноамериканських країн навіть під час агресивних дій на міжнародній арені, зокрема з моменту початку повномасштабної війни РФ проти України.
СУЧАСНА ПРОПАГАНДА ЗА СТАРОЮ ДОКТРИНОЮ
Російська інформаційна кампанія в Латинській Америці, яку Москва розглядає як частину своєї гібридної війни, є “широкою та ефективною”. Такої думки дотримується співавтор дослідження Даґлас Фара, американський журналіст (багаторічний кореспондент The Washington Post у Латинській Америці), консультант із національної безпеки та засновник компанії IBI Consultants, яка спеціалізується на аналізі діяльності транснаціональних злочинних організацій і нерегіональних гравців у Західній півкулі.
За словами Фари, Москва у відносинах з Латинською Америкою досі керується “доктриною Примакова”, екс-міністра закордонних справ РФ та прем’єр-міністра часів президента Бориса Єльцина.
“Якщо подивитися на доктрину, яку висунув Примаков, коли був прем’єр-міністром наприкінці 1990-х, сьогодні вона продовжує залишатися частиною динаміки Путіна, її рушійною силою”, – сказав Фара.
Аналітик нагадав, що бачення зовнішньої політики Примакова базувалося на викладенні “жахливих наслідків від втрати Росією статусу сильної держави світу, необхідності для Росії втримати цю силу”, а також потребі в багатополярному світі, “у якому США, як вони це називають – “гегемонія США” – не є провідною, і де грають роль багато інших країн, які створюють світовий порядок, відмінний від світового порядку, у якому ми живемо зараз, де домінують Сполучені Штати та Європейський Союз”.
“Я сприймаю це, як коаліцію верховенства права, а вони хочуть зробити щось радикально інше, щось, що набагато більше підтримує тоталітаризм”, – сказав Даґлас Фара.
Даґлас Фара наголошує, що Росія вважає своїм обовʼязком зберігати
присутність у Латинській Америці, оскільки вважає, що “НАТО перебуває в неї на задвірках, у зоні її ближнього зарубіжжя.”
За словами Фари, приклад інформаційної політики Москви в Латинській Америці підкріплює слова Маргарити Симоньян, керівниці телеканалу “Russia Today”, яка заявила, що підтримувати цей телеканал для Росії так само важливо, як підтримувати міністерство оборони.
“Це – частина того, що Росія розглядає як свої наступальні операції на Заході та особливо в Латинській Америці,” – сказав Фара.
Крім того, з початком повномасштабної війни в Україні, Латинська Америка потрібна Росії для досягнення короткострокових цілей, зокрема блокування рішень щодо допомоги Києву, наголосив Роман Д. Ортіс, старший консультант IBI Consultants, професор із питань безпеки та оборони Латинської Америки, який протягом багатьох років був старшим радником колумбійського уряду:
“Їм потрібно, щоб країни Латинської Америки відхилили запит на надання зброї Україні, це було їхньою стратегією. Зокрема, у конкретному випадку щодо гелікоптерів. Збройні сили країн Латинської Америки мають значну кількість гелікоптерів MI -17. Тож це був короткостроковий конкретний результат, якого хотіли росіяни”.
МЕДІАГРАВЦІ РОСІЙСЬКОЇ “ІНФОРМАЦІЙНОЇ АРМІЇ” В ЛАТИНСЬКІЙ АМЕРИЦІ
Якщо Росія вважає інформаційну кампанію настільки ж важливою, як власне міністерство оборони, то ключовими компонентами російської інформаційної “армії” в Латинській Америці є телеканали Actualidad RT (іспаномовна версія Russia Today) і Sputnik Mundo (іспаномовна гілка російської державної інформаційної агенції Sputnik), йдеться в дослідженні.
Крім того, російські наративи поширює заснована Уго Чавесом у 2005 р. телевізійна мережа TeleSur, яка належить урядам Венесуели, Куби та інших держав (склад держав-власників iз часом змінювався).
Згідно з дослідженням, однією з головних цілей інформаційних операцій Росії в Латинській Америці є створення наративів, що Росія та її союзники мають спільного ворога – Сполучені Штати – та “нав’язану ними імперіалістичну поведінку щодо Латинської Америки”, при цьому важливою частиною інформаційної стратегії також є виправдання дій Росії в Україні.
Зокрема, в досліджені йдеться, що російські кампанії впливу в Латинській Америці посилилися після вторгнення в Україну у 2022 році.
“Обсяг поточної активності вражає, якщо порівнювати її з аналогічною діяльністю після анексії Криму у 2014 році”, – пишуть автори дослідження.
Зокрема, пошук за допомогою інструменту збору даних Meltwater виявив, що протягом 2014 – 2015 років Actualidad RT і Sputnik Mundo опублікували 1352 статті про Україну, зокрема ситуацію в Криму.
У період із 2021 по 2022 рік ті ж російські державні ЗМІ опублікували 14 744 статті на теми війни.
“Така різниця свідчить про різке розширення російської дезінформаційної інфраструктури, можливостей і альянсів”, – йдеться в дослідженні.
Як зазначають автори дослідження, всі три пропагандистські телеканали співпрацюють між собою, і часто поширюють один і той же контент.
“Вони почали об’єднувати ці три конгломерати медіа-імперії в єдину систему обміну повідомленнями, всі троє сходяться в тому, що Сполучені Штати є їхнім головним ворогом. Тож вони транслюють перехресні повідомлення, що Сполучені Штати є імпералістичними у своїх стратегіях. І потім у 2014 році, з окупацією Криму, а потім знову з вторгненням в Україну у 2022 році видно величезні спалахи обігу таких повідомлень – як у соцмережах, так і в контенті їхніх більш офіційних мереж”, – каже Фара.
Така система взаємоцитування різними проросійськими медіа в Латинській Америці одних і тих же повідомлень, за словами Фари, виявилася дієвою:
“Зрештою, AP, Reuters або France Press підхопить це, тому що є два-три ЗМІ, які повідомляють одну й ту ж інформацію. Тож це дуже ефективна система”.
Сприятливе середовище для поширення російської дезінформації в Латинській Америці створює брак якісного медіа контенту в регіоні, вважає Роман Д. Ортіс.
“Інформація стає дорожчою, доступ до неї стає складнішим. І потім у цьому вакуумі для вас є, наприклад, іспанська версія Russia Today, яка надає якісну дезінформацію про міжнародні справи. Їхні телевізійні програми дійсно якісно створені, а вся інформація звісно є фейковою”, – каже Ортіс.
Аналітик вважає, що більше доступного якісного контенту буде в регіоні, то менше шансів матиме російська дезінформація.
Аналітикиня Інституту досліджень кібербезпеки Альперовича Університету Джонса Гопкінса Ольга Бєлоголова також вважає, що для того, аби протистояти російській пропаганді, інформаційне середовище Латинської Америки варто заповнити якісним контентом.
“Не можна просто прибрати шкоду, потрібно щось зробити, щоб наповнити її чимось цінним для людей. І це не обов’язково означає “око за око”. Завжди точаться дискусії про те, чи потрібно західним ліберальним демократіям проводити операції впливу у відповідь на кампанії впливу, але це не обов’язково, чи не так? Не потрібно брати участь у якійсь зловмисній чи оманливій кампанії, щоб наповнити інформаційне середовище чимось цінним для людей”, – каже Бєлоголова.
АРМІЯ ДОСВІДЧЕНИХ ДИПЛОМАТІВ
Утім ЗМІ є далеко не єдиним інструментом успішної політики Росії в латиноамериканському регіоні, наголошує Роман Д. Ортіс.
За його словами, Росія не лише використовує онлайн і медіа дезінформацію, і поєднує їх із іншими традиційними інструментами впливу:
“Приховані політичні дії, дипломатія, економічний примус – усі ці речі працюють разом. Онлайн дезінформація – це лише частина комплексної стратегії”.
За словами Ортіса, ключовими активами Росії в Латинській Америці зокрема є “невелика група дуже вмілих і досвідчених послів”, багато з яких є вихідцями радянської дипломатичної школи.
“Вони надзвичайно ефективно просували імідж Росії та російські інтереси в регіоні. Зараз цю групу людей дуже важко замінити. Путінському режиму дуже складно знайти подібних людей на заміну, коли вони виходять на пенсію або більше не можуть працювати в регіоні”, – каже Ортіс.
Тож, на думку аналітика, російські дипломатичні кадрові питання відкривають нові можливості для США, аби протидіяти російській діяльності в регіоні.
На тому, що США мають зробити більше в “дипломатичному питанні” у країнах Латинської Америки, наголошує і Даґлас Фара. За його словами, Вашингтон не приділяв достатньо уваги тому, аби протистояти російським “досвідченим та відданим дипломатам” у Латинській Америці, і США досі не мають послів у низці країн цього регіону.
“Чилі була без посла майже два роки… У нас постійна проблема із затримками висування кандидатур, і часто призначені люди не володіють мовою”, – каже Фара.
Тим часом російські посли, за його словами, “переїжджають із країни до країни”, деякі перебувають у регіоні по 30 років, дуже добре розмовляють іспанською та активно працюють зі ЗМІ.
“Ці посли активні в соціальних мережах. Вони часто мають прямий доступ до традиційних засобів масової інформації, щоб давати інтерв’ю, публікувати статті, спілкуватися з університетами та аналітичними центрами”, – йдеться в дослідженні.
Також аналітики зазначають, що дипломатичні відносини росіян та латиноамериканців залишаються стійкими навіть після широкого засудження вторгнення Росії в Україну:
“Наприклад, мексиканська палата депутатів урочисто обрала “групу мексикансько-російської дружби” через місяць після російського вторгнення. У серпні 2022 року Палата представників Колумбії відсвяткувала зустріч між своїм тодішнім президентом Давидом Расеро та послом Росії Миколою Тавдумадзе, назвавши зустріч важливою для “зміцнення зв’язків між різними народами”.
При цьому, кажуть аналітики, російські дипломати дозволяють “вседозволену поведінку” у країнах Латинської Америки, і на це вони теж радять звернути увагу.
“Дуже дивує наскільки вседозволеним для поганої поведінки Росії є середовище в країнах Латинської Америки. Наприклад, російський посол у Колумбії різко критикував президента Дуке… публічно в колумбійських газетах… Дуже складно побачити такий рівень вседозволеності в інших країнах, наприклад у Європі”, – сказав Роман Д. Ортіс.
“Аж до агресії проти України у 2022 році імідж РФ покращувався”
За словами аналітиків, багаторічні російські інвестиції в канали пропаганди у Латинській Америці зробили свою справу, сформувавши велике коло прихильників Росії.
Даґлас Фара каже, що ще донедавна вважав, що інформаційна кампанія Росії зосереджена на радикально-популістських лівих у Латинській Америці – Уго Чавесі, Ніколасом Мадуро, Даніелі Ортезі тощо – людях, які мали історичні відносини з Радянським Союзом, або ж дуже тісні відносини з Путіним, базовані на лідерстві та ідеології.
“Однак одна з найцікавіших речей, які ми виявили, що насправді існує дуже ефективна кампанія, що охоплює також радикально правих популістів, яка також є дуже ефективною у формуванні середовища та створення підтримки для Росії, яка тягнеться політичним ландшафтом способами, з якими ми не були особливо ознайомлені”, – поділився спостереженнями Даґлас Фара.
Виплеканих пропагандою симпатиків Росії у регіоні ще донедавна не лякали агресивні дії Москви на міжнародній арені.
“Вони (росіяни, – ред.) інвестували дійсно обмежену кількість ресурсів і отримали значну кількість переваг. Наприклад, між 2014 роком і дотепер, Росія ставала все більш і більш агресивною на міжнародній арені, вона ставали все більш руйнівною. Але коли ви дивитесь на те, як розвивався імідж Росії в Латинській Америці, ви можете побачити – що аж до агресії проти України у 2022 році її імідж покращувався. Таким чином, між поведінкою та іміджем була розбіжність: імідж у Латинській Америці покращувався, а поведінка на міжнародній арені ставала дедалі агресивнішою”, – розповів Роман Д. Ортіс.
Вторгнення в Україну в лютому 2022 року все ж похитнуло імідж Росії, йдеться в дослідженні.
Опитування компанії Sypnosis, проведене наприкінці лютого 2022 року показало, що 65% аргентинців засудили російське вторгнення РФ в Україну, хоча 23% все ж оцінили позицію Росії як хорошу або дуже хорошу.
У Мексиці опитування, проведене газетою El Financiero, показало, що 15% мексиканців виступають на підтримку України, тоді як 7% підтримують Росію. Проте переважна більшість – 70% – віддали перевагу нейтралітету.
Тож після 2022 року ефект проведеної пропагандистської кампанії в регіоні продовжує грати на руку Росії, кажуть експерти. Як приклад – відмова низки країн Латинської Америки передати США радянську та російську зброю, яка, крім Венесуели, Куби та Нікарагуа, що вважаються головними союзниками Москви в Латинській Америці, є на балансі збройних сил Мексики, Перу, Аргентини, Колумбії та Бразилії.
Під час прес-конференції в Буенос-Айресі із канцлером Німеччини Олафом Шольцем у січні 2023 року президент Аргентини Альберто Фернандес заявив, що “Аргентина та Латинська Америка не планують надсилати зброю в Україну чи будь-яку іншу зону конфлікту”.
“Це свіжий приклад, як країни Латинської Америки обрали нейтралітет і продовжують вести бізнес із Росією під час війни Україні. Ми можемо обговорювати, наскільки важливою був російський вплив у регіоні, щоб отримати це, скажімо так, нейтральне середовище для Росії… Російська онлайн-дезінформація формує та змінює уявлення латиноамериканської громадськості про поведінку росіян на міжнародному рівні”, – сказав Роман Ортіс.
Лише одна країна регіону – Коста-Ріка – приєдналася до запровадження економічних санкцій проти Росії, тож “відносно недорогі та високорентабельні інформаційні операції мали істотний вплив у Латинській Америці”, резюмують автори дослідження.
Ще одним винятком у латиноамериканському регіоні є Республіка Чилі, президент якої – Габрієль Борич – публічно засудив Путіна за вторгнення в Україну. Президент Володимир Зеленський у квітні також виголошував онлайн-звернення до парламенту Чилі, що стало його першим виступом перед парламентом країни Латинської Америки, під час якого Зеленський подякував за “принципове засудження російської агресії” і за підтримку відповідних резолюцій Генасамблеї ООН.
У вересні на полях 78-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Габрієлем Боричем, на якій обговорювали можливість організації саміту Україна – Латинська Америка “для подальшого зближення з регіоном”. Володимир Зеленський заявив про налаштованість України на поглиблення співпраці з країнами Латинської Америки.
Ірина Шинкаренко
